На факультеті тваринництва та водних біоресурсів обговорили проблеми і перспективи рибної галузі України
23 листопада на базі факультету тваринництва та водних біоресурсів відбувся круглий стіл, присвячений рибній політиці України. І як зазначив у вітальному слові перший проректор Ігор Ібатуллін, це вперше така кількість представників галузі, власне від яких і залежить стале рибництво, зібралася, аби обговорити наявні здобутки, проблеми і перспективи. Адже зазначена галузь є актуальною для економіки незалежної України. А ситуація, що склалася, така: погіршення показників виробництва з року в рік, зростання імпорту, що, звісно аж ніяк не може гарантувати продовольчу безпеку. Що власне для розвитку галузі робить НУБіП? Насамперед, готує висококваліфікованих фахівців та продукує наукові розробки. Але тільки спільними зусиллями можемо відродити минулу славу рибництва.
До речі, як прозвучало з уст модератора круглого столу, рибне господарство, наприклад, для ФАО – це не тільки продовольча безпека, а й галузь, що може забезпечувати економічне зростання і подолати бідність.
Про нинішній стан рибництва в Україні і в порівнянні з минулими роками говорив т.в.о. голови Держрибагенства Андрій Кравченко. З огляду на сказане ним, він вимагає серйозних поліпшень. Тому очільник агентства пообіцяв, що разом з усіма виконуватиме резолюцію, напрацьовану сьогодні. Принагідно подякував організаторам за проведення такого надважливого заходу.
Доцент Василь Коваленко зупинився на тому, що Україна має значний виробничий потенціал. Як підтвердження, навів динаміку основних показників з 1989 по 2016 роки. І якщо на початку 90-х потужна виробнича база, високий рівень наукового забезпечення давали високі результати, то нині вони скоротилися у чотири рази. Не останню роль у цьому зіграла відсутність державної підтримки. З-поміж іншого доповідач торкався також проблем поблажливого ставлення судової системи до бракон’єрства, контрабанди, частої зміни керівництва галузі, що теж підсилює негативні тенденції. А серед заходів, що допоможуть ситуацію виправити на краще, він назвав створення чіткої державної політики розвитку аквакультури, доступного кредитування, забезпечення прозорості рибного ринку, спрощення порядку отримання водойм в оренду та ін.
Виконавчий директор асоціації УАС Яременко Ю.Ф. висловив своє бачення на проблематику круглого столу. Він говорив прямо і відверто про насущні потреби, з його вуст лунала конструктивна критика і до державних інституцій. Зокрема, за його словами, рибне агентство і рибна галузь живуть окремим життям одне від одного. Часто-густо у галузь приходять люди, які мало що знають про рибництво. А держава ставить рибництво на останнє місце. Крім того, кульгає й інформаційна політика. Адже як зазначив доповідач, 97% усього контенту і навіть у профільних ЗМІ не стосується проблеми аквакультури взагалі. Нинішнє керівництво держрибагенства пробує змінити цю тенденцію. Але нам усім треба розповідати, причому конкретні речі, про нашу галузь, популяризувати її. Змін потребує і Закон України «Про природно-заповідний фонд України» у частині того, щоб дозволити спеціальне використання природних ресурсів у межах природно-заповідного фонду. До цього питання учасники круглого столу поверталися і ще не раз. Зокрема, мова йшла про розчищення малих річок від мулу, який можна вивозити на поля в якості органіки. Але тепер маємо на це заборону, бо законодавець визначив, що це надра, які не можна чіпати. Як наслідок, – річки замулені, вода не поступає, рибу не вирощуємо. Крім того, Яременко Ю.Ф. говорив і про необхідність змін у ряді інших нормативних документів, бо мають місце випадки, коли окремі закони погано корелюються між собою. Також гість порушив питання просто кричущої невідповідності норм відбору зразків продукції для проведення ветеринарно-санітарної експертизи до європейських стандартів. Тільки уявіть собі: у той час, коли в Європі для аналогічних аналізів беруть 3-28 грамів ікри, у нас – 3,5 кілограми! А як додали колеги, для отримання ветеринарного свідоцтва потрібно 8 кілограмів риби. Боротися треба із цим і не тільки. Доповідач закликав об’єднати спільні зусилля у боротьбі із неправдивою рекламою деяких виробників. І головна проблема, яку наостанок зачепив гість, – обмежені можливості отримання дешевих кредитів. Все це подолати, на його думку, можна, об’єднавши громадськість і створивши потужну галузеву організацію. До чого і закликав колег. А ще запропонував оголосити 2018 рік роком рибного господарства в Україні.
Голова правління ГО «АкваПромГруп» Євген Мороз на прикладі організації, яку очолює, показав, як можна вирощувати рибу ефективно і сприяти розвитку галузі.
Як рибоводам Вінниччини вдалося досягти високих результатів, говорили Агарков І.В. та Лученко В.Ф. Перше, це – спрощення процедури укладення договорів оренди. Так, коли по всій Україні їх укладено 48, у Вінницькій області – 40. Крім того, слід розробити чіткий порядок укладання договорів з чітко визначеними вимогами. Наступне – об’єктивне обґрунтування періодичності, норм і оплати за аналізи води і продукції рибництва. А також серйозні санкції для браконьєрів. Ось кілька тих заходів, які частково були впроваджені і доведена їхня дієвість, і, які ще належить реалізувати.
Також учасники круглого столу піднімали болючі питання розорюваності земельних угідь до ставків та забруднення водойм агрохімікатами, відношення державних структур до виробників, відсутності механізму відповідальності тощо.
Усе це знайшло відображення у резолюції круглого столу, яка буде направлена у відповідні державні органи влади. А вже як вона реалізується, час покаже. В усякому разі представники держрибагентства запевнили у своїй підтримці. Інакше – повного занепаду рибництва не уникнути. А разом із цим – відсутності якісного і недорогого продукту харчування та робочих місць, насамперед, у сільській місцевості. І це лише кілька пунктів.
Ольга Наконечна
