У НУБіП України обговорено напрями забезпечення інклюзивного розвитку національної економіки
9-10 листопада 2014 року на базі НУБіП України за ініціативою кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Інклюзивний розвиток національної економіки: глобальні тенденції, можливості України та роль агропродовольчого сектору». Серед більше 100 учасників конференції – міністр Посольства Литовської республіки в Україні, народні депутати України, представники державних органів управління та громадських організацій, навчальних закладів та наукових установ України та інших країн.
З вітальним словом до учасників конференції від імені ректора університету Станіслава Ніколаєнка звернувся проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша. Також, у контексті різних оцінок і трендів розвитку з точки зору глобальної економіки, він наголосив на необхідності розібратися у сутності інклюзивності та доповнення відомих показників, за якими визначають рівень розвитку країни та її місце серед інших, показниками, що допоможуть знайти відповідь на питання, що впливає на рівень добробуту кожної людини та як його підвищити.
Присутніх привітав повноважний міністр Посольства Литовської республіки в Україні Гвідас Кєрушаускас, зазначивши, що наука повинна працювати саме для бізнесу країни. В Україні допомога бізнесу має полягати у впровадженні інновацій та спрямовуватися на досягнення такого рівня промислового виробництва, щоб експортувати більше готової продукції. Міністр відзначив також співпрацю між агарними міністерствами України та Литви, наголосив на розумінняі тієї ситуації, в якій перебуває Україна, але при цьому рухається вперед, та побажав прискорення на шляху реформ у нашій країні. Після виступу Гвідас Кєрушаускас вручив доценту кафедри філософії Світлані Шкіль грамоту за плідну співпрацю між науковими установами Вільнюса та НУБІП України від комітету з прав людини сейму Республіки Литва.
Вітаючи учасників конференції Народний депутат України, Голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Валентин Дідич зауважив, що НУБіП України уже став платформою вироблення рішень для розбудови економіки та її аграрного сектору. Він підкреслив, що найголовніша проблема українців – це бідність, яку без підвищення ефективності економіки подолати неможливо. Народний депутат України запевнив, резолюцію конференції, комітет, який він представляє візьме за основу у виробленні аграрної політики.
Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації Руслан Владика у своєму виступі акцентував увагу присутніх на важливості співпраці науки і бізнесу у реалізації планів департаменту на 2018 рік, зокрема – збільшення інвестицій у виробництво і переробку сільськогосподарської продукції, підвищення конкурентоспроможності малих та середніх сільгоспвиробників, захист їхніх прав, створення сучасної системи управління агропромисловим комплексом області.
Пленарне засідання розпочалося виступом «Стан економіки України та можливості інклюзивного розвитку» модератора конференції члена-кореспондента НАН України, доктора економічних наук, професора, завідувача кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту НУБіП України Лідії Шинкарук, яка представила присутнім бачення якою повинна бути модель національної економіки.
У своєму виступі знаний науковець наголосила на тому, що прискорене економічне зростання має відбуватися через збалансовані реформи на основі принципів розумного, сталого та інклюзивного зростання, які проголошено у стратегії Європа 2020. Однак у нашій країні інклюзія відсутня, а без неї неможливий перехід до розумного та сталого розвитку. Лідія Василівна навела показники ВВП на душу населення в Україні, країнах ЄС та США, промислового виробництва та державного боргу в динаміці, наголосивши, що українці не мають доступу до ВВП, про що свідчать економічні та демографічні зміни в Україні порівняно з соціально-економічною траєкторією успішних країн-сусідів. Доповідач нагадала присутнім, що серед Цілей розвитку Тисячоліття, які є глобальними цілями сталого розвитку – сприяти інклюзивній та сталій індустріалізації, а до 2030 року значно підвищити рівень зайнятості в промисловості та її частку у ВВП, що, розвиток аграрного сектору економіки України не можливий без розвитку промисловості. Україна є аграрною країною, але не повинна бути сировинною – ми маємо виробляти продукції з високою доданою вартістю. Сьогодні додана вартість обробної промисловості України на 1 особу за оцінками ЮНІДО є найнижчою не тільки порівняно з розвиненими країнами Європи та Азії,а й порівняно з Білоруссю та РФ. Для зміни траєкторії розвитку промисловості потрібні висококваліфіковані фахівці, однак ми практично лідери за кількістю мігрантів, значна частка яких – це люди з вищою освітою. Постає питання які перетворення потрібні, щоб можливість розвиватися мали усі?
Також доповідач представила рамкову програму структурної перебудови промисловості, зауваживши, що головними у реалізації реформ є питання: Хто зробить перший крок і Як це зробити? Відповідь беззаперечна: не слід чекати, хто першим зробить крок: народ, бізнес чи уряд – маємо реалізувати реформи разом, дотримуючись одночасно трьох умов: робити це швидко, не втрачати при цьому робочі місця, дотримуватися економічної безпеки.
На завершення виступу Лідія Василівна запропонувала для обговорення шлях до динамічного розвитку «стежиною» з шістьма елементами: цінності людей, розвиток людини, економіка, сільське господарство, лісове господарство та енергетика.
З доповіддю про інклюзивний і сталий розвиток агросфери, виступила доктор економічних наук Ольга Попова (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»), яка наголосила на відмінностях понять «сталість» і «інклюзивність». Сталий розвиток, що об’єднує економіку, екологію і соціальну сферу, формує основи для інклюзивного розвитку, зокрема зайнятості, соціального захисту, справедливості та ін. Інклюзивний розвиток економіки важливий, оскільки саме така економіка не тільки створює матеріальні блага, а й дає усім рівні шанси як в сільській, так і в міській місцевості для особистісного і соціального зростання. Сьогодні в Україні констатують прогрес аграрного сектору, в той час, коли село демонструє повну деградацію. Тому у контексті підходу інклюзії мова має йти про гармонізацію аграрного і сільського розвитку та надання підтримки сільгоспвиробникам за дотримання екологічних умов.
Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Драговоз присвятила свій виступ особливостям податкової системи України, наголосивши зокрема на проблемах сільськогосподарського підприємництва внаслідок прийняття протягом останніх років багатьох законодавчих актів стосовно оподаткування, у тому числі аграрного сектора.
На її думку, така ситуація склалася через відсутність налагодженого взаємозв’язку між законодавчою та виконавчою владою, науковим та експертним середовищем. Під час розроблення змін до законодавства, на жаль, недостатньо уваги приділялося інтересам невеликих господарств, які є найбільш вразливими до таких змін. Крім того, одним з факторів підвищення цін на сількогосподарську продукцію є саме зміни у оподаткуванні. Поряд з цим, Юлія Драговоз наголосила на необхідності зміщення акцентів з простого виробництва сільськогосподарської продукції та поєднання його з переробкою. Завершила експерт свій виступ, висловивши переконання, що лише за умови тісної співпраці влади, бізнесу та науки можливо вирішення питання розвитку аграрного сектору економіки на засадах розумного, сталого та інклюзивного зростання.
Тему оподаткування продовжила експерт Інституту податкових реформ Ельвіра Ткачова, яка у своєму виступі акцентувала увагу учасників конференції на критичності ситуації для окремих аграрних підприємств, яка склалася внаслідок посилення податкового тиску, окреслила можливі перспективи фінансування аграрного сектора та вплив податкових новацій на агробізнес.
Питання яке порушила експерт викликало широку дискусію, зокрема навколо диференціації податкових ставок для малого, середнього і великого бізнесу та запровадження пільгових умов оподаткування, стимулюючої ролі податків та ін., активну участь у якій взяли проректор НУБІП України Сергій Кваша, модератор конференції Лідія Шинкарук, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Драговоз, експерт Інституту податкових реформ Ельвіра Ткачова, доктор економічних наук Ольга Попова, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки, обліку та фінансів ІПДО Національного університету харчових технологій Олександр Бутнік-Сіверський, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної теорії НУБІП України Микола Талавиря, доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту Київського національного торговельно-економічного університету Ірина Федулова. У процесі дискусії також були порушені питання щодо подвійного оподаткування, приховування, адміністрування податків, доходів та несплати податків, як проблем властивих як агарному сектору, так і економіки в цілому.
Після дискусії на пленарному засіданні було розглянуто питання ролі освіти і науки у досягненні інклюзивного розвитку. З доповіддю «Наукові дослідження та розробки Університету» виступив доктор сільськогосподарських наук, професор, начальник науково-дослідної частини НУБІП України Володимир Отченашко, який презентував основні результати наукової діяльності Університету за останні роки. Серед напрямів прикладних досліджень наших учених: органічне виробництво; біотехнологія і захист рослин; технології вирощування плодово-ягідних та овочевих культур; інноваційні методи діагностики живлення та агрохімічного забезпечення вирощування сільськогосподарських культур; сільськогосподарська радіологія, ветеринарна медицина, агроінженерія, енергетика, автоматика та енергозбереження, інформаційне забезпечення.
Віце-президент Української PR-Ліги, доктор економічних наук, професор (Київський Національний університет харчових технологій) Олена Деревянко свій виступ присвятила репутаційним аспектам управління аграрними підприємствами, наголосивши на важливості цілеспрямованого формування позитивної репутації галузі, підприємства, топ-менеджменту, що приносить безумовні економічні вигоди. Доповідач навела приклади з власної практики про роль репутації у діяльності підприємств та підвищення її ефективності, залучення інвестування для подальшого розвитку. Також Олена Деревянко рекомендувала студентам для кращого розуміння специфіки сучасних змін, які відбуваються в управлінні на рівні держави ознайомитися з книгою французького економіста, високопосадового державного чиновника, письменника і громадського діяча Жака Атталі «Коротка історія майбутнього».
Доповідь «Сталий розвиток в умовах глобалізації» доцента кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті НУБіП України Артур Кочарян було присвячено викликам четвертої промислової революції до сучасної освіти, особливість якої полягає у тому, що всі пов’язані з нею зміни, на відміну від попередніх трьох революцій випали на долю одного покоління. Система освіти має адекватно реагувати на ці зміни. Доповідач звернувся до студентів, закликавши їх долучатися до науково-дослідних досліджень, брати участь у створенні знань, щоб у майбутньому вирішувати проблеми, про які ми сьогодні навіть уявити не можемо.
Доктор економічних наук, професор (Київський Національний університет харчових технологій) Ірина Федулова свій виступ присвятила питанням проектування системи управління ризиками з урахуванням апетиту до ризику, наголосивши, що відмовитися від ризику означає відмовитися від винагороди. Потрібно не відмовлятися від ризику,а знайти той баланс, який дозволить з мінімальними ризиковими наслідками реалізувати свій потенціал.
До учасників конференції звернулася також експерт Інституту податкових реформ Ельвіра Ткачова, зокрема акцентувавши увагу на результатах опитування, за якими більшість випускників вищих навчальних закладів країни прагнуть працювати за кордоном, а аграрних – бути топ-менеджерами агрохолдингів. Поряд з цим, вона навела для студентів приклад про попит на висококваліфікованих фахів в Україні, наголосивши на їх ролі у діяльності підприємства.
До дискусії про необхідність змін у системі освіти у контексті нових вимог ринку праці долучилися проректор НУБІП України Сергій Кваша, модератор конференції Лідія Шинкарук, доцент кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті НУБіП України Артур Кочарян та інші учасники конференції.
Підводячи підсумки пленарного засідання модератор конференції Лідія Шинкарук подякувала учасникам за активну участь у дискусії, наголосивши, що за результатами конференції напрацьовано резолюцію, яку буде подано в профільні комітети Верховної Ради України.
Робота конференції продовжилася на чотирьох секційних засіданнях: інклюзивний розвиток національної економіки; роль агропродовольчого сектору в розвитку економіки України; інклюзивність освіти в сучасних умовах; сучасні проблеми управління.
Ірина Барановська
