Круглий стіл «Управління родючістю ґрунтів за екологічного зберігаючого землеробства».

Україна володіє найкращими у світі грунтами. Але останніми десятиліттями їхній стан суттєво погіршився, і цей процес продовжується. Аби його зупинити, в НУБіП підготували і провели круглий стіл «Управління родючістю ґрунтів за екологічного зберігаючого землеробства». Тут зібралися представники Національної академії аграрних наук України, Міністерства аграрної політики і продовольства, аграрного бізнесу. Тобто науковці і практики, які вже давно співпрацюють у цьому питанні, тож їхні виступи були взаємодоповнюючими.

     З вітальним словом до учасників звернувся ректор Станіслав Ніколаєнко. Він зазначив, що видатні вчені в НУБіП працювали завжди, і зараз теж. В університеті створено ряд навчально-науково-виробничих центрів на базі конкретних господарств, і результати їхньої роботи помітні. Єдине, що хотілося б: аби рекомендації наших науковців і партнерів доходили до реального застосування.

     Бачення свого колективу стосовно тематики круглого столу висловила заступник академіка-секретаря відділення землеробства НААН Лілія Пилипенко. Навесні академія звернулася до Ради національної безпеки і оборони: в Україні сьогодні стан грунтів – критичний. І потрібно вживати заходів, адже продовольча безпека країни під загрозою. Але, на жаль, реакції не має і дотепер. Тож розраховувати доводиться лише на голос аграрної науки, який суспільством має бути почутий.

     Розділяючи її думки, представник Міністерства аграрної політики та продовольства Іван Рудь підкреслив: людство, чисельність якого зростає, в погоні за нарощуванням виробництва продукції сільського господарства забуло про безпеку довколишнього середовища. Як результат – проблема довкілля набула планетарного масштабу і потребує вирішення на рівні ООН.

     З науковою доповіддю, тема якої дала власне назву всьому заходу – «Управління родючістю ґрунтів за екологічного зберігаючого землеробства» – виступив завідувач кафедри землеробства та гербології Семен Танчик. Якщо Україна – це житниця Європи, то яким шляхом? Сьогодні маємо 41,5 млн га сільськогосподарських угідь, тобто голоду в країні не буде. Але ж справа не лише в цьому: ми продаємо сировину, а не продукт переробки, і таким чином втрачаємо додаткову вартість. При цьому кожен другий гектар – це еродовано небезпечні грунти. Вчений представив екологічну систему землеробства, розроблену колективом кафедри землеробства та гербології НУБіП, широке впровадження якої спроможне виправити ситуацію. І вона вже впроваджується у виробництво.

     Про технології, що нормалізують мікробіологічний стан грунту та дозволяють зменшити хімічне навантаження на нього, говорив директор ТОВ «Агрофірма Колос» Леонід Центило. З цим господарством НУБіП підписав договір про співпрацю, і зараз тут ефективно працює один з університетських ННВЦ. Він говорив про механізм позитивного впливу мікроорганізмів на продукційний процес, деструкцію рослинних решток як елемент біологізації грунту, корисність сидератів, технології приготування компосту (досвід застосування яких він вивчав у багатьох країнах) та інше. Все це дає позитивну динаміку зміни рівня гумусу в грунтах «Агрофірми Колос».

     Головний агроном ще одного прогресивного господарства – ПП «Агроекологія» з Полтавщини – Сергій Козін (до речі, наш випускник) зупинився на успішних підходах в удобренні грунтів.
  Обох виробничників, з господарствами яких співпрацює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України, підтримав його директор Віталій Волкогон.

   Тож, як бачимо, технології розроблені і пройшли успішну апробацію у провідних господарствах України. Справа – за політичною волею.

Валентин Обрамбальський