Інклюзивний розвиток національної економіки забезпечить Україні зростання
9 листопада в університеті розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Інклюзивний розвиток національної економіки: глобальні тенденції, можливості України та роль агропродовольчого сектору». Ініціатором кворуму, серед якого були представники наукової думки з різних вишів, інших держав, громадських організацій, державних органів управління, роботодавці, народні депутати, стала кафедра виробничого та інвестиційного менеджменту.
Від імені ректора університету Станіслава Ніколаєнка вітав присутніх проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша. Він підкреслив необхідність розібратися у самій сутності інклюзивної економіки. І виводячи нове поняття, чітко виокремити, що ми відбираємо у вже існуючих надбаннях і що додаємо нового. Сергій Миколайович говорив про різні оцінки і тренди, які маємо з точки зору глобальної економіки. Очевидно, що відомі нам усім показники, продовжив він, за якими визначають місце країни серед інших, наприклад, той же ВВП, мають доповнюватися іншими і відповідати на питання, як впливають на рівень добробуту кожної людини. А та чи інша діяльність або ж реформи мають задовольняти всіх учасників ринку. Отже, будь-які зміни є виправданими тільки тоді, коли будуть кращими для всіх або ж коли добробут не погіршиться і при цьому хоча б для однієї людини поліпшиться.
Вітав присутніх і повноважний міністр Посольства Литовської республіки в Україні Гвідас Кєрушаускас, який подякував за запрошення на захід такого рівня. Гість зазначив, що наука повинна працювати саме для бізнесу своєї країни. І що стосується конкретно саме нашої держави, то допомогти бізнесу бути інноваційним і експортувати більше готової продукції. Він говорив і про існуючу співпрацю між агарними міністерствами обох країн і про розуміння тієї ситуації, в якій перебуває Україна, але при цьому рухається вперед, та побажав, щоб ці рухи стали ще швидшими. Принагідно Гвідас Кєрушаускас вручив нашій колезі – Світлані Шкіль – грамоту.
Про те, що НУБіП уже став платформою вироблення розумних рішень для розбудови економіки і її аграрного сектору, а сьогоднішня конференція ще одне вагоме тому підтвердження, говорив народний депутат України, голова підкомітету комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Валентин Дідич. Він підкреслив, що найголовніша проблема українців – це бідність, яку без покращення економіки подолати не вдасться. Як це зробити, у своїй резолюції покажуть учасники конференції, яку, як пообіцяв нардеп, його комітет візьме за основу. Та вже зрозуміло одне, що ми повинні забезпечити гідне життя і на селі, і в місті, резюмував він.
Наука і бізнес повинні працювати в тандемі – основна теза, з якою звернувся до учасників конференції заступник директора департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації Руслан Владика. У планах на 2018 рік департаменту, який він представляє, – збільшення інвестицій у виробництво і переробку сільськогосподарської продукції, підвищення конкурентоспроможності виробника, захист прав і інтересів агровиробників.
Тож якою повинна бути модель нашої економіки? Сталою чи інклюзивною? За чим майбутнє нашої держави: у позиціонуванні себе як аграрної країни чи переорієнтації на промисловість? У цьому спробували розібратися на пленарному засіданні. Першою своє бачення презентувала присутнім завідувач кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту і модератор конференції Лідія Шинкарук. За її словами, уся Європа йде шляхом розумного, сталого та інклюзивного зростання. Однак перші два неможливі без інклюзії. Адже основний її акцент і власне, для чого розвивається економіка, – це люди. На жаль, у нас поки що інклюзія відсутня. Лідія Василівна навела у підтвердження цьому показники ВВП, промислового виробництва, державного боргу в динаміці. І на її переконання, аграрна економіка України не можлива без розвитку промисловості. Ми аграрна країна, але не сировинна, підкреслила вона. Ми зобов’язані виготовляти готову продукцію, що неможливо без промисловості. Інакше – це шлях в нікуди. Бо такий стан речей має ще й інші наслідки. Ми практично лідери за кількістю мігрантів і левова частка із них – це люди з вищою освітою. То які ж перетворення слід реалізувати, щоб дати можливості розвиватися усім? У відповідь на це Лідія Шинкарук представила рамкову програму структурної перебудови промисловості і покрокові дії у кожній галузі, що приведуть до динамічного розвитку. При цьому, зауважила вона, не слід чекати, хто першим зробить крок: народ, бізнес чи уряд. Маємо реформуватися разом, резюмувала доповідачка.
На відмінності понять «сталість» і «інклюзивність» зупинилася наступний спікер – доктор економічних наук з Інституту економіки та прогнозування НАНУ Ольга Попова. Сталий розвиток, що об’єднує економіку, екологію і соціальну сферу, як зазначила вона, формує основи для інклюзивного розвитку, зокрема зайнятості, соціального захисту, справедливості тощо. Чому інклюзія така важлива? Бо така економіка не тільки створює матеріальні блага, а й дає усім рівні шанси як в сільській, так і в міській місцевості для особистісного і соціального зростання. Так, всі на сьогодні констатують прогрес аграрного сектору, в той час, коли село демонструє повну деградацію.
Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Драговоз теж говорила про необхідність зміщення акцентів з простого виробництва сільськогосподарської продукції на поєднанні його з переробкою. Крім того, вона зачепила недосконалість податкової системи України в контексті розвитку сільськогосподарського підприємництва, оскільки одним із вагомих чинників інклюзивної економіки є оподаткування.
Справжня дискусія розгорілася навколо податкової ставки для малого, середнього і великого бізнесу та пільгових її умов, активну участь в якій взяли проректор Сергій Кваша, завідувач Лідія Шинкарук, Юлія Драговоз, експерт Інституту податкових реформ Ельвіра Ткачова, Ольга Попова, професор Національного університету харчових технологій Олександр Бутнік-Сіверський, завідувач кафедри економічної теорії Микола Талавиря, професор Київського національного торговельно-економічного університету Ірина Федулова.
Наступний блок доповідей стосувався питань освіти і науки, без яких інклюзивна економіка неможлива. В продовження того, що бізнес і наука мають працювати нерозривно, начальник науково-дослідної частини університету Володимир Отченашко презентував розробки наших учених і ті напрями прикладних досліджень, які вони готові виконувати для виробництва і пропонувати йому.
А доцент кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті Артур Кочарян говорив про виклики, що стоять перед освітою у світлі четвертої промислової революції. Складність полягає в тому, що на відміну від попередніх трьох, усі пов’язані з нею зміни випали на долю одного покоління. Але освіта повинна реагувати на них. Щодо самих студентів, а їм сьогодні теж було чимало адресовано тез, то доповідач закликав їх долучатися до науково-дослідних робіт, брати участь у створенні знань, інакше вони ризикують бути як усі.
Про те, як сьогодні багато залежить від висококласного економіста на підприємстві, говорила також Ельвіра Ткачова. Вона навела результати опитування, за яким більшість випускників вишів країни хочуть працювати за кордоном, а аграрних – бути топ-менеджерами агрохолдингів. І тут парадокс: у райцентрі на гарному підприємстві потрібен фахівець на зарплату у 25 тисяч гривень, однак роботодавець не може знайти працівника. У продовження цього Сергій Кваша зазначив: поки ми всі не навчимося працювати на інших, доти не матимемо тих, хто працюватиме на нас.
Не менш цікавими і оригінальними були доповіді професора Національного університету харчових технологій, віце-президента Української PR-Ліги Олени Деревянко про репутаційні аспекти управління аграрними підприємствами та професора кафедри менеджменту Київського національного торговельно-економічного університету Ірини Федулової «Ризик-апетит: зміст і визначення».
Робота конференції продовжилася на чотирьох секційних засіданнях.
За її результатами буде напрацьована резолюція і направлена в профільні комітети Верховної Ради України.
Ольга Наконечна
