Яблучний Спас у НУБіП

Сьогодні українці святкують головну частину одного з найбільших з дванадцяти річних празників християнського календарного року – Преображення Господнє, або Великий Спас. Він триває дев’ять днів – з 18 по 26 серпня.
На свято, за древнім звичаєм, відбувається освячення перших плодів – яблук, злаків, винограду. Тому в народі цей день називають другим, або Яблучним Спасом, розповідає завідувач навчально-дослідним полем «Плодоовочевий сад» Богдан Барабаш, з яким ми зустрілися на робочому місці. На жаль, цього року весняні приморозки завдали саду чималої шкоди. Але все одно, за бажання, є що святити – і яблука, і груші, і ожину.

До нашої розмови приєдналися і студенти агробіологічного факультету. Цікавимося, які з народних звичаїв стосовно Спаса вони знають.

Анна Образцова: красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке пізніше використало у своїй обрядовості і християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи. Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди нового врожаю – горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Все це священик повинен після обідні благословити і прочитати молитву, за що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками – потроху від кожного сорту з принесених плодів. Таке освячення символізує розквіт і плодючість усього створеного у нескінченному царстві життя.

Євген Буряк: у давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих, що було мірою християнської моралі. Звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла – з такою людиною припиняли спілкуватися.

Владислав Слєпов: для господарів Спас символізує закінчення жнив та завершення літа. А ще цього дня примічали погоду. Якщо він сонячний та безхмарний – осінь буде сухою, дощовий – мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Говорять: яка погода на Спаса – такою буде і Покрова. І мабуть немає українця, який би не знав приказки: прийшов Спас – держи рукавиці про запас!

Ольга Несторенко: за народним звичаєм, до Спаса яблук не їли. А вже після освячення саме печені яблука – головна святкова страва. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають у печі. Готують також пироги та штруделі з яблучною начинкою.

Валентин Обрамбальський