Аспірант НУБіП Андрій Карп’юк: перемога BIOsens на Інтерконтинентальній Битві Стартапів в США має стати прикладом для ініціативних студентів
Аспірант НУБіП Андрій Карп’юк: перемога BIOsens на Інтерконтинентальній Битві Стартапів в США має стати прикладом для ініціативних студентів
19 липня 2017 року
Ще в квітні цього року в Сан-Франциско (Сполучені Штати Америки) відбулася подія, що не могла залишитися поза увагою прес-служби університету, - Інтерконтинентальна Битва Стартапів, організаторами якої є Startup.Network і Hack Temple. Це міжнародний інвестиційний захід, в якому змагалися дев'ять найперспективніших та інвестиційно привабливих стартапів із країн Східної Європи.
Але спершу трішки відійдемо від самої події та її сенсаційного результату. Відомо, що стартап - це бізнес ідея, яка об’єднує людей. Вона сформована на основі інновацій або інноваційних технологій. Зазвичай в стартапи об’єднується молодь, якій важко вийти на ринок самостійно через обмеженість в ресурсах. Власне головна відмінність в побудові бізнесу через стартап полягає в тому, що команда авторів консолідує певний ресурс (інтелектуальний, а особливо фінансовий) під саму ідею, маючи лише концепцію. Свого часу стартапами були гіганти Apple і Google. А серед відомих українських можна назвати Depositphotos, Terrasoft та Petcube. Якщо в нас це ще досі інноваційна модель початку бізнесу, то за океаном стартапи стали звичкою. Крім того, стартапи вийшли за межі ІТ сектору.
Питання розвитку стартапів піднімалося торік під час зустрічі ректора Станіслава Ніколаєнка із студентським активом. Тоді молоді пропонувалось використовувати наявні в університету конкурентні переваги – ресурси навчально-дослідних господарств, техніку, лабораторії та інші необхідні компоненти – для організації і реалізації власної бізнес ідеї. Найбільш привабливим є створення прикладу аграрного виробництва, адже в університеті готують менеджерів, маркетологів, юристів, фінансистів, агрономів, фахівців із захисту рослин, екологів, інженерів, перекладачів, лікарів ветеринарної медицини, технологів переробки продукції тваринництва і харчовиків, є й великий спектр лісівничих спеціальностей. Студентську команду, яка спробувала б реалізувати стартап, а по великому рахунку пройти усі етапи створення аграрного підприємства і не боятися помилитися, ректорат усіляко підтримав би, запевняв тоді ректор НУБіП. Ініціативній молоді керівництво університету завжди дає дорогу, підтверджує і тепер Станіслав Ніколаєнко. Зелене світло отримала й ідея щодо створення стартап школи на базі навчально-наукового інституту післядипломної освіти.
Повертаємося в квітень 2017-го в Сан-Франциско. Тоді на Інтерконтинентальній Битві Стартапів перемогу здобула українська команда винахідників BIOsens - біосенсору для перевірки безпечності продуктів харчування. Засновником цього проекту є молодий дослідник, аспірант Національного університету біоресурсів і природокористування України Андрій Карп’юк. Вражаючою була експертна рада Битви: Олексій Ілляшов - головний data-архітектор Tesla, Шуонан Чен - інвестор з Agile VC, Макс Ганнутін - співзасновник Acquired IO, Майк Сандлер - головний виконавчий директор Epiphan Video, Мітчелл Вайншток - венчурний інвестор і керуючий партнер в HP, Павло Черкашин - генеральний директор Hack Temple і керуючий партнер GVA Capital, Олександр Сорока - генеральний директор і засновник Startup.Network, Вадим Роговський - партнер WannaBiz, представники венчурних фондів Кремнієвої долини, аналітики, інвестори та бізнес-ангели. Під час візиту до США команда BIOsens познайомилася із представниками венчурних фондів, отримала відповіді на свої питання, а також у процесі спілкування дізналася про те, у що сьогодні інвестують в США, а також, які стартапи зараз у тренді.
Стартап BIOsens переміг за кількістю отриманих голосів від експертів із середнім балом 4,00. Експерти звернули увагу на розробку українських винахідників, визнавши її соціально значущою та інвестиційно привабливою. Основна проблема, яку вирішує BIOsens - це визначення безпечності споживаних продуктів. «Біосенсор допоможе швидко отримати інформацію про безпечність їжі, яку ви споживаєте або виробляєте. Сьогодні ми працюємо над розробкою методу експрес-діагностики мікотоксинів, це один із кроків для створення мобільної лабораторії» - зазначає Катерина Звєрєва, член команди BIOsens, - «Люди часто споживають неякісні продукти, які щодня завдають шкоди здоров’ю та самопочуттю. Найчастіше, те, на що може розраховувати споживач, – це контроль терміну придатності, однак всі розуміють, що цим нічого напевно сказати неможна. Чи упевнені Ви у якості і безпечності продуктів, які споживаєте? Мобільна лабораторія BIOsens якраз покликана надати відповідь на ці запитання. Пристрій підключається до смартфону або планшету, на якому встановлена відповідна програма. У самому приладі знаходяться біочутливі пластини, на які у вигляді рідини наноситься продукт для тестування, після чого за 15 хвилин готовий результат з’являється на мобільному телефоні, який підключається через Bluetooth до самого пристрою. Ця технологія буде актуальною фактично як для мас-маркету, так і профільно для сільського господарства».
У сучасному світі проведення аналізу безпечності продукції харчування можливе в основному тільки в лабораторіях, що займає багато часу, якого часто не вистачає, особливо в агросфері. Адже навряд фермер має розкіш дозволити собі попросити постачальника зерна зачекати тиждень, доки проведуть аналіз тільки що привезеної продукції. Як наслідок господарство може понести збитки. Основна економічна перевага пристрою - економія часу, що є значним досягненням в глобалізованому суспільстві, де час – одна з найбільших цінностей.
Прес-служба університету звернулася до Андрія Карп’юка з проханням поділитися враженнями про візит до США та перемогу в Битві.
- Як так трапилося, що ви представляли свій проект на Батлі?
- Сама участь в Батлі – чисте співпадіння. Восени минулого року наша ідея перемогла на битві стартапів в Києві і ми тоді отримали запрошення представити свій проект у США. Проте грошей на поїздку не було, ми змушені були відмовитися.
А вже цієї весни я брав участь у поїздці, організованій міністерством економіки і торгівлі Сполучених Штатів, для презентації бізнес-ідей з країн Східної Європи – України, Білорусі, Молдови, Казахстану та інших. З-поміж більше 300 заявок було відібрано 18, серед яких і наша. З України, до речі, їхали керівники восьми стартапів. Під час перебування в Америці відвідав чотири штати, зокрема, Техас, міста Нью Йорк, Вашингтон і Техас.
Трапилось так, що Батл проходив в Сан-Франциско саме в той час, коли я був там. Відпросився з основної програми, взяв участь у змаганні й переміг.
- Андрію, з якими емоціями повернулися з Америки?
Що сказати, там реально круто, ритм життя і бачення людей зовсім різні, порівняно з Україною. За статистикою 25% Силіконової долини - це люди віком до 20 років і ще 26% до 30. Сьогодні багатомільярдним компаніям дають фору ще здається ніби як сьогоднішні стартапи, такі як uber і snapchat. Про що це говорить? Багато хто скаже: «Дорогу молодим», підтримую, але хочу зауважити, що без досвіду наших вчителів рухатися неварто. Сьогодні все частіше зустрічаю непорозуміння між науковими групами в Україні, хоча є й ті, що добре розуміють і пропагують єдність. Вважаю, що одним із основних елементів розвитку української економіки є об’єднання зусиль для вирішення конкретних задач.
- Це ваша перша презентація ідеї створення портативного біосенсору?
- Минулого року ми брали участь в агрохакатоні в Києві, який проходив на базі офісу Microsoft. І з того часу проводимо апробацію ідеї: наскільки буде цікавою і потрібною наша розробка. Після успіху в Штатах це питання зняте і потрібно переходити до створення самого пристрою. Наразі є багато наукових публікацій, не тільки в Україні, а й в інших країнах світу, зокрема в Америці, присвячених цій темі. Проте, крім наукового ком’юніті мало хто розуміється в цьому. Ще важче реалізувати методи, закладені в основу біосенсорної діагностики, і впровадити їх в повсякденне життя.
- Команда BIOsens – це виключно науковці?
- Нас в команді п’ятеро. Програміст, до речі, випускник нашого університету, Олександр Гудзь, біохімік Тетяна Яценко, спец з піару Катерина Звєрєва, маркетолог, молодий та перспективний Владислав Дєдов. Зі своєю роллю я остаточно не визначився. З одного боку, маю науковий інтерес до цього, але з другого – в мене краще виходить просувати ідею, робити маркетингові презентації, ніж проводити досліди. В ідеальному стартапі, як вчать класики, мають бути дві особи: один відповідає за технологію, другий за маркетинг. І вони не повинні займатися справою один одного.
- Дякуємо за розмову і бажаємо успіху вашому стартапу.
Зазначимо, що завдяки виступу на Інтерконтинентальній Битві Стартапів переможцями змагання - командою BIOsens - вже зацікавився один з інвестиційних фондів Каліфорнії, а також інвестори з Росії. То ж в певному розумінні їх результат є прикладом для активних й ініціативних студентів й аспірантів, які хочуть поліпшувати світ і стати успішними.
Розмовляли Ольга Наконечна та Денис Рудень