Пройшов традиційний університетський День поля
На базі навчально-дослідних господарств університету пройшов традиційний День поля НУБіП 2017.
Що можна сказати про господарювання у НДГ? – цікавлюся у начальника відділу інноваційної діяльності та трансферу технологій Василя Туринського та старшого наукового співробітника НДЧ Ірини Артемчук. Два роки господарства працювали з інвесторами, отримали відповідні прибутки, за рахунок яких цьогорічну польову кампанію проводили вже самотужки і успішно. Незважаючи на несприятливі погодні умови, планується, що урожай зернових і технічних (кукурудза, соняшник, соя) культур отримають на рівні минулого року, а то й більше. Це при тому, що у Васильківському районі урожайність зернових передбачається мінус 30% до минулорічної.
Першою адресою стала Агрономічна дослідна станція та її науково-дослідне поле, де проводять дослідження вчені НУБіП. Разом з керівництвом господарства ректора університету Станіслава Ніколаєнка та науковців зустрічали голова Васильківської райдержадміністрації Владислав Одинець і начальник управління агропромислового розвитку Віктор Веремейчик.
Якось так трапляється, що останні роки першими звітують науковці кафедр землеробства та гербології і рослинництва. Сьогоднішній захід, тільки-но учасники зайшли на поле, відразу ж набув форми наукової суперечки їх керівників Семена Танчика і Світлани Каленської, які бачать майбутнє рослинництва у органічному виробництві, з деканом факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Миколою Долею. Органічне виробництво – тема дуже актуальна. Зараз слід зважено підходити до застосування пестицидів, інших хімічних препаратів, зберігати біорізноманіття територій, на яких живе людина, максимально використовувати потенціал сортів.
Перспективою розвитку галузі землеробства є розроблення та впровадження науково обґрунтованих, екологічно-безпечних сучасних систем землеробства, певен Семен Танчик. Їхня сутність – у використанні заходів екологічної сумісності землеробства з природними процесами. Зараз кафедра землеробства та гербології досліджує кілька систем землеробства – промислову, екологічну, органічну та систему No-till. Головне завдання таких систем є отримання стабільної, адекватної біокліматичному потенціалу урожайності сільськогосподарських культур з високими якісними і екологічно безпечними показниками. Таким завданням відповідає екологічна система землеробства, розробниками якої є науковці кафедри. Вона відповідає сучасним вимогам людства, продукція конкурентоспроможна на ринку, якісна і екологічно безпечна.
Стаціонарний дослід кафедри рослинництва представлений 10-типільною сівозміною та є основною базою проведення польових досліджень з обґрунтування параметрів розширення біорізноманіття польових культур у виробництві біологічно- та енергетично цінної продукції на замовлення Міністерства освіти i науки України та ініціативних тематик співробітників кафедри рослинництва. У межах співпраці з компанією «Дунай Агро» (ДП австрійської компанії Probstdorfer Saatzucht) проводяться дослідження впливу інокуляції насіння та мінерaльних добрив нa продуктивність не-ГМО сортів сої австійської селекції Сінара, Сігалія та Султана. У групі озимих зернових вирощують 2 сорти тритикале озимого та більше 15 сортів пшениці озимої, зокрема інтенсивні сорти хлібопекарської озимої пшениці німецької селекції Мідас, Йозеф, Капо, Мулан з потенціалом продуктивності зерна понад 10 т/га та високою адаптивність, яка дозволяє стабільно забезпечувати високу урожайність навіть за несприятливих чи посушливих умов вирощування. Значна увага науковців та аспірантів кафедри рослинництва зосереджена на дослідженні продуктивності ранніх гібридів кукурудзи та соняшнику від компанії «Євраліс».
З олійних культур вирощують сорти ріпаку ярого Джері, Джером, Озорно, Сріблястий, Сіріус та близько 10 сортів льону олійного, який набуває все більшої популярності у виробників. Привертають увагу сорти льону Лірина, Айсберг, Південна ніч та Оригінал, які характеризуються високою врожайністю, вмістом олії і технологічністю – висока придатність до механізованого збирання, стійкість до полягання і осипання, рівномірне достигання.
Здобутки свого колективу представив завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського Віталій Жемойда. На кафедральних колекційних ділянках науково-дослідного поля представлені кукурудза, пшениця, ячмінь, люцерна, і результати помітні. В Державне сортовипробування передано гібрид кукурудзи Нубісел, в Національному центрі генетичних ресурсів рослин зареєстровано колекції холодостійких самозапильних ліній кукурудзи та донорів короткостеблості жита. Для потреб університетських НДГ та господарств відокремлених підрозділів розмножено насіння жита озимого сорту Мета, який має потенційну врожайність 7-8 ц/га. Минулого року його закупив Немішаївський агротехнічний коледж. І не пошкодували, говорить директор Володимир Альохін: це жито має перспективу розмноження, не вилягає при негоді і відповідно не втрачає урожайності. Тож і цього року придбають його для розмноження і масового посіву.
Серед науковців кафедри багато молоді. Асистент Юлія Дмитренко, яка навчається в аспірантурі третього року, спілкуючись з ректором Станіславом Ніколаєнком, так цікаво розповідала про пшеницю озиму, що очільник університету не стримався, аби не похвалити: поки у нас будуть такі захоплені своєю темою аспіранти, доти наука матиме майбутнє.
Дослідження кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології з еспарцетом, кукурудзою – чистою і з підсівом бобових, вівсом, буркуном, ячменем представив її завідувач Григорій Демидась.
А очільник кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Микола Патика демонстрував у виробничих умовах ефективність застосування біопрепарату Екстракон на основі консорціуму ґрунтових мікроорганізмів, який розробили біотехнологи НУБіП. Препарат інтенсифікує формування рослинно-мікробних систем за рахунок інтродукування агрономічноцінних мікроорганізмів, що забезпечує індукцію росту кореневої системи та вегетативної маси, підвищення стійкості рослин до абіотичних і біотичних стресів та сприяє підвищенню урожайності культур. У 2017 році площі успішного застосування Екстракону на полях Агростанціїі, НДГ «Великоснітинське» ім. О.В. Музиченка значно збільшились. Його включили до своїх технологічних карт ще й НДГ «Ворзель» та Немішаївський агротехнічний коледж. У цьому році було оброблено насіння на посів люцерни на площу 62 га, соняшника – 420 га, кукурудзи на зерно та силос – 495 га. По вегетації оброблено 226 га озимої пшениці та 180 га кукурудзи, понад 300 га соняшнику.
До речі, Немішаївський агротехнічний коледж знайшов порозуміння і з цією кафедрою: є домовленість про відкриття в Немішаєві цеху з виробництва біодобрив.
На Кодацькому полі науковці університету оглянули посіви гібридів соняшнику і кукурудзи фірми «Маїсадур» (Франція). Вона надала Агростанції безкоштовно насіння кукурудзи і соняшнику, під які вгосподарстві було відведено більше 100 га. За словами її представника, вони зацікавлені у подальшій співпраці, і у серпні планують провести на базі НУБіП Всеукраїнський день поля. Ще один партнер, з яким співпрацює університет, – агрофірма «Хавестер Україна», фішка якої - точне землеробство. За угодою з нею ми платили лише за послуги – обробіток грунту, посів, обприскування тощо. Урожай же повністю наш.
Заключна адреса цьогорічного Дня поля – НДГ «Великоснітинське» ім. О.В. Музиченка. Найперше, на що звернули увагу, – готовність лінійки техніки: комбайнів, тракторів, генераторної станції, що дозволяє проводити її ремонт у польових умовах, та ін. Все це готове вийти в поле. За словами керівника господарства Миколи Журавля, всі весняні польові роботи провели згідно технологічних вимог. Буде обмолочено 600 га пшениці, 200 – ячменю, 245 – соняшника, кукурудзу на зерно і силос збиратимуть на площі відповідно 250 і 270 га. Враховуючи погодні умови, середню врожайність пшениці планують не менше 5 тонн на гектар – і це реально найбільше у Фастівському районі.
Підбиваючи підсумки, Станіслав Ніколаєнко відзначив зусилля працівників господарства і подякував новопризначеному керівнику Фастівської РДА Дмитру Вороніну, який знайшов час завітати до Великої Снітинки і поспілкуватись з керівництвом університету та хліборобами. Але разом з тим говорив і про відчутний брак матеріально-технічного забезпечення, те, що маємо ще чималий невикористаний потенціал, зокрема співпрацю з роботодавцями. Слід пам’ятати: господарства називаються навчально-дослідними – і повинні відповідати своїй назві, бути конкурентноздатними.
Валентин Обрамбальський
