Ольга Кравченко: «Майбутнє науки – за наноматеріалами»

    Наші вчені мають багато унікальних напрацювань, і приємно, що в цій когорті передової науки є талановиті молоді представники, які крокують в ногу із часом та проводять міждисциплінарні дослідження, затребувані сучасним виробництвом. Серед них – кандидат біологічних наук, до речі, випускниця нашого університету, а нині старший викладач кафедри загальної хімії Ольга Кравченко.

– Чому біологічні, а не хімічні науки?
     – Моя кандидатська дисертація під керівництвом професора Максіна Віктора Івановича виконана на стику двох галузей, а дослідження, що лягло в її основу, присвячено оцінці біобезпеки хімічних сполук. До речі, якщо проаналізувати останні світові тенденції, в тому числі і нобелівських лауреатів, хімію зазвичай супроводжує біологія.

– У чому полягає суть Вашої розробки?
     – Займаюся розробкою підходів до оцінки токсичності наноматеріалів і продуктів нанотехнологій. Загально відомо, що вони мають унікальний спектр фізико-хімічних та медико-біологічних властивостей, але є одне але. Мова йде про те, що перш ніж упроваджувати наноматеріали у практичну діяльність, біологію, медицину, сільське господарство, спочатку треба провести комплексну оцінку їх впливу на предмет токсичності та екологічної безпечності на біологічних системах різного рівня організації. На жаль, в Україні та світі, незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених нанотоксикологічним аспектам, відсутні комплексні методичні підходи, стандартизовані методики й універсальні тест-системи для оцінки впливу наноматеріалів на живі системи. Ми ж проводимо комплексну оцінку на токсичність, тобто досліджуємо не тільки виживаність організмів (у нас є ціла батарея організмів: мікроорганізми-безхребетні-рослини-риби), а й аналізуємо плодючість, рівень накопичення наноматеріалів, оцінюємо гено-та цитотоксичність. Маємо ще й дослідження на ембріонах риб, тобто визначаємо міру ембріотоксичності, бо сублетальні ефекти на ранніх стадіях розвитку риб можуть призвести до порушення роботи життєво важливих систем у дорослих особин, і, як наслідок, збільшення смертності. Крім цього, є ще один важливий момент. Свого часу Парацельс сказав: «Все – отрута, все – ліки; те й інше визначає лише доза». Отож, коли плануємо практично впроваджувати наноматеріали, маємо знайти ще й так звану золоту середину, тобто ту порогову їхню концентрацію, яка б, наприклад, володіла б біологічною активнстю, і разом із тим не наносила шкоду усім об`єктам екосистем. І це найважче, бо, наприклад, наноматеріали можуть чинити антибактеріальну дію, проявляти відносну безпечність та не спричинювати явних морфологічних змін у риб, і одночасно негативно впливати на дафній, знижуючи їхню плодючість.

– Над чим працюєте зараз?
     – Зараз співпрацюємо з кафедрою високомолекулярних сполук КНУ імені Тараса Шевченка і спільно з доктором хімічних наук Тетяною Желтоножською розробляємо екологічно безпечні біоцидні препарати на основі полімер/неорганічних нанокомпозиційних матеріалів для знезараження рибних комплексів, а також гігієнічних матеріалів та тканин. Нещодавно був фестиваль інновацій, де представляли, в тому числі і представникам бізнесу, інноваційні рішення у вигляді стартапів. Наш проект «Нові біоцидні препарати для тривалого знезараження перев’язочних і гігієнічних матеріалів та одягу» став найкращим в Україні.

– Чи виконуєте дослідження на замовлення бізнесу?
     – Поки що ні. Проблема в тому, що ми ще не настільки відомі. Звичайно, коли виступаємо на конференціях, до нас підходять із проханням провести подібні дослідження. Щодо бізнесу, то тут є певні труднощі. В основному представлені на українському ринку антибактеріальні препарати – польського або німецького виробництва. І бізнесмени не хочуть вкладати кошти в наші проекти, бо їм легше і швидше придбати це за кордоном, аніж вкладати гроші в ту чи іншу лабораторію і розвивати своє виробництво, на що звичайно потрібен час, хоча й згодом воно продукуватиме препарати за значно вигіднішими цінами. Але вірю в те, що все-таки проект буде затребуваний.

– Як плануєте розвивати обраний науковий напрям?
     – Минулого року впродовж шести місяців стажувалася в Ізраїлі, працювала з новими організмами, і маю намір за їх рахунок розширити батарею організмів. Біотестування, яким нині займаємося, є перспективним в усьому світі, і ми – не виключення. Адже воно дає змогу побачити ефект на різних стадіях розвитку і різних організмів, спрогнозувати наслідки в майбутньому, за потреби попередити їх і все це в комплексі.

– У чому, на Вашу думку, перспективи галузі?
    – Наноматеріали є рушійною силою цього століття. Моя мрія і водночас мета – синтезувати екологічно безпечні наноматеріали та впровадити їх у виробництво. Сподіваюся, що це ляже в основу докторської дисертації.

Розмовляла Ольга Наконечна