Землевпорядники обговорили проблеми ціноутворення у галузі землеустрою, топографо-геодезичної діяльності та оцінки земель

     Черговий науково-практичний семінар «Проблеми ціноутворення у галузі землеустрою, топографо-геодезичної діяльності та оцінки земель» був проведений на факультеті землевпорядкування. Традиційно співорганізаторами виступили дві громадські організації «Асоціація фахівців землеустрою України» та «Земельна спілка України».
       Відкрив захід декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який передав учасникам семінару вітання від керівництва НУБіП України та представив експертів. Цього разу ними стали Анатолій Полтавець – Голова правління ГО «Асоціація фахівців землеустрою», Андрій Мартин – завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України, Петро Жолкевський – член Ради ГО «Земельна спілка України», Олег Пілат – . юрист, представник Офісу ефективного регулювання (BRDO) та Іван Опенько – старший викладач кафедри геодезії та картографії.

        Андрій Кошель зазначив, що проблема оцінювання вартості землевпорядних послуг стоїть, на часі, дуже гостро. Ситуація дуже цікава, адже ціни, з одного боку, досить дешеві, а з іншого – дорогі. Запрацювала система «Prozorro», де державні підприємства виставляють тендер на надання послуг. І перемогу отримують ті землевпорядні підприємства, які дають найменшу ціну. Часом зовсім не обґрунтовану. Навіть не знаючи об’єма робіт, оскільки працюють в іншій області. Головна – ціль, отримати бажане замовлення. Андрій Григорович привів приклад вартості кадастрових робіт за кордоном. В Україні, часто на вартість робіт впливає і корупційна складова. Очолювана ним Громадська організація напрацювала ряд пропозицій, які дозволять регулювати цінову політику, усуваючи штучне накручування вартості.
       Анатолій Полтавець звернув увагу на суть проблеми ціноутворення робіт, яка є болючою як для замовника, так і для розробника. Оскільки для цього потрібно мати підприємству сучасне, а значить дороге геодезичне обладнання, сертифіковане програмне забезпечення, а працівнику ще й додатково до відповідної освіти мати сертифікат на проведення тої чи іншої діяльності. Та ще й величезна відповідальність за надані послуги. Усе це формує вартість замовлення. Замовник шукає де дешевше, але як і скрізь - «ціна диктує якість».

      Петро Жолкевський вважає, що замовникам і виробничникам потрібно знайти «золоту середину» вартості землевпорядних робіт, і завдання науковців і виробничників розробити пропозиції, і, навіть, стандарти розрахунку. Згадав минулий семінар про запровадження УСК 2000, перехід до якої матиме додаткові витрати у землевпорядників, які раніше використовували відповідні збірники цін та кошторисів. У 2015 році їх визнали недійсними. Лишилось декілька ще радянських, але вони, на сьогодні, не є актуальними. Також експерт проаналізував існуючі кошториси і ДСТУ та формування загальної ціни. Головна складова кошторису на виконання робіт – є оплата праці, яка розраховується за затратами часу. Але на сьогодні ми маємо стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, який нам дає ще досконаліші сучасні прилади, а в результаті – зменшення затрат людського часу. Також у кошторисах потрібно враховувати рішення уряду про підвищення заробітної плати.
      Андрій Мартин коротко описав критичні точки нарахування цін на послуги. Торкнувся законодавства формування і державного регулювання цінової політики. Яка повинна бути обґрунтована як замовником та виконавцем, оскільки є вільною. Але законодавство також передбачає мінімальні та максимальні граничні межі встановлення цін. Земельне законодавство передбачає визначення вартості робіт замовником та розробником,а також її індексацію. Проте де-юре, Мінагрополітики не затвердив жодного нового законодавчого акту регулювання ціни, з урахуванням змін. Також не проводяться відповідними органами перевірки встановлення цін, оскільки на такі перевірки накладено мораторій.
     Молодий науковець Іван Опенько акцентував мову на те, що яка ціна на геодезичні, землевпорядні та оціночні роботи буде ринковою і конкурентоспроможною? Навів конкретні приклади. Якщо мова йде про Київську область, то вартість винесення 1 точки в натуру коливається в межах 200-300 грн,а виїзд землевпорядника чи геодезиста на місцевість – 1500 грн. Але геодезичне обладнання фахівці часто беруть в оренду, сплачуючи орендну плату власнику. Звісно, що тоді чистий прибуток зменшиться в рази. Найпоширеніше топографічне знімання і виготовлення топографічної документації в масштабі 1:500 коштуватиме 1500-2000 грн, або ж 10 грн пікет. Це досить таки незначна сума. Оскільки, в основному, замовниками є ландшафтні дизайнери чи архітектори, яким потрібна лише топографічна основа і не важливо наявність погоджень, тому і ціна така.
      Олег Пілат висунув своє бачення корегування цін на послуги землевпорядників чи геодезистів. Зазначив, що зараз треба стандартизувати землевпорядні роботи в т.ч. і для конкретної області. Закликав зменшити контакти з чиновниками, через автоматизацію процесу погодження. А також і саму кількість погоджувальних документів. Для цього треба наповнити інформацією базу Державного земельного кадастру.

         В дискусії прийняли участь присутні виробничникі Василь Сорокін, Євген Паценко, Олег Гончар, Олексій Олефіренко та інші.
         Традиційно, на сторінці факультету землевпорядкування в соціальній мережі Фейсбук велася онлайн-трансляція заходу.

Заступник декана факультету землевпорядкування
Наталія Мединська