Професор Микола Доля: «Ресурсозберігаюча технологія вирощування зернових культур удвічі ефективніша за класичну»
Продовжуючи презентувати досягнення вчених університету, сьогодні говоримо з деканом факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, доктором сільськогосподарських наук, професором Миколою Долею. Одвічна економічна задача – мінімізувати витрати і максимізувати прибутки – знайшла своє вирішення в науково-обґрунтованому органічному землеробстві. Завдяки розробленій технології, фаховому консультуванню господарників, збільшилася не тільки рентабельність підприємств, підвищилась кількість і покращилась якість продукції, а й одночасно зменшився шкідливий вплив технологічних операцій на навколишнє середовище. Однак, серед науковців є як прихильники таких новацій, так і скептики. А от зацікавленість фермерів підтверджується величезною кількістю звернень і дзвінків, які постійно лунали навіть під час нашої розмови.
– Микола Миколайович, розкажіть основну ідею no-till технології.
– В основу цієї технології закладені новітні механізми біологічної рівноваги агроценозів. Вони дозволяють зберегти екологію певного регіону і провадити ефективне господарювання. При її застосуванні практично відсутнє забруднення ґрунтів і урожаю сільськогосподарських культур хімічними елементами, зокрема, залишками агрохімікатів, знижується пестицидне навантаження на довкілля. Детальніше зупинюся на семи принципах, які є основою технології.
Перше – це дотримання сівозміни. Робити науково-обгрунтовані посіви сільськогосподарських культур в часі і просторі. Та контролювати комплекс шкідливих організмів. Друге – проводити моніторинг шкідливих і корисних організмів з оцінкою механізмів їх саморегуляції аби зберегти біоту ґрунту, захистити від результатів людського втручання, хімічного впливу, добитися найсприятливіших умов для розвитку конкретної рослини. Третє – обов’язкове застосування мінімального на початкових етапах, а у подальшому нульового обробітку ґрунту із збереженням мульчі рослинних решток. При цьому зберігаються популяції всіх видів корисних організмів, які контролюють і регулюють чисельність фітофагів. Четверте – дотримання правил внесення зелених добрив, вирощування сидеральних культур, які відіграють особливу роль у збереженні і захисті сучасних сівозмін. П’яте – завжди проводимо якісні профілактичні заходи щодо розмноження шкідливих організмів у період найбільш вразливих стадій. Шосте, – застосування широкозахватних агрегатів, які одночасно виконують, мінімум п’ять операцій за один прохід. Сьоме – постійна фітосанітарна оцінка насіння, із застосуванням стійких до хвороб і фітофагів високоврожайних сільськогосподарських культур. Для цього використовуються біологічні методи, зокрема трихограма. Також насіння обробляється біологічними препаратами, хімічними живильними сумішами. На мій погляд, найсучаснішим і найефективнішим є використання карбамідно-аміачних сумішей. Вони найменше впливають на агроценоз і оптимізують фізіологічний розвиток культурних рослин. Ці правила об’єднані двома принципами: якість і своєчасність. Вчені-фахівці постійно оцінюють ситуацію на всіх етапах і приймають рішення про провадження певної дії.
– Маєте приклад, де все це реалізовано?
– Ми створили навчально-науковий центр на базі господарства Великообухівське Полтавської області, в якому у польовій сівозміні впроваджена зазначена технологія. Який кінцевий результат? Мінімум вдвічі кращі врожаї: кукурудзи 12-15 тон з гектара, пшениці – 8-10, сої – 4. Урожай зерна має високу якість, так як практично не пошкоджений. Характерно що, у південних областях вирощують пшеницю І-ІІ класу, а за нашою технологією таку якість мають і в Полтавській області. В півтора рази вища врожайність і якість зерна кукурудзи у підприємствах Менського району Чернігівської області, які також впроваджують наші технології.
Однією з головних переваг технології є її ресурсоощадливість. Витрати пального на обробіток втричі менші, хімічних речових – вдвічі, амортизацію – на порядок. Господарства, які працюють за цією технологією, практично не залучають кредитів, просто немає в цьому необхідності. Відповідно і отримують більші прибутки. Однак поряд із заробітком ми ставимо якість. Продукція дійсно має високі показники по якості і безпечності, а це в наш час чи не найголовніше.
– Судячи з усього, не кожен господарник, навіть з профільною освітою зможе скористатися цією технологією. Ваш факультет може підставити плече виробничникам?
– Можна сказати, що на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології є фахівці-консультанти з числа як викладачів, так і аспірантів та студентів, які здатні обґрунтовано, динамічно проводити моніторинг і приймати рішення щодо корегування стратегії і тактики вирощування зернових культур. Власне поряд з технологією найважливішим є високопрофесійний фахівець, який спроможний коректно оцінити фітосанітарну ситуацію, якісно провести експертизу особливостей формувань агроценозу і надати вірну пораду.
– Але для цього потрібно бути «універсальним» і розбиратися в дуже широкому колі питань…
– Дійсно, одна людина не змогла б закрити всі аспекти виробничого процесу. Тому тут має діяти висококваліфікована група вузькопрофільних фахівців. Кожен з них може вести один чи кілька процесів і одночасно розуміти, що відбувається в інших. Це стосується і видів діяльності: при вирощуванні зернових, ягідних, плодових чи технічних культур, які мають свою технологічну специфіку і потребують глибоких знань стосовно їх вирощування.
– Випускники факультету готові до впровадження технології?
– Наразі ми акцентуємо увагу у навчальному процесі на глибокі фундаментальні теоретичні знання і новітнє практичне навчання. Власне з цією метою і створені навчально-наукові лабораторії при підприємствах. На цих практичних базах студенти навчаються застосовувати свої знання. Крім того, вчені факультету, які проводять консультування, мають закріплених магістрів, що багаторічно вивчають ситуацію в одному з базових господарств, де технології застосовувалася декілька років поспіль. Спільно зі студентами оцінюємо її ефективність і формуємо пропозиції.
– Чи сприймається технологія підприємцями?
– Не завжди. Є навіть дещо анекдотичний приклад. На Півдні України два рідних брати займаються фермерством. Один з них вирощує зернові за нашою технологією, другий – категорично відкидає її та діє за класичною схемою. Відповідно перший має стабільно високі врожаї і прибутки, які дозволять навіть підтримувати соціальну сферу на селі, що не виходить у іншого. Проте другий все одно не довіряє новаціям.
– Як скористатися послугами наших науковців і як формується їх ціна?
– Після звернення на факультет пропонується укладання відповідної угоди про співпрацю. Що ж до ціни, то вона залежить від кількох факторів, зокрема: які культури планується вирощувати, на яких землях і з якою історією сівозмін, які застосовувалися агрохімікати, які будуть проводитися роботи і на яких і площах. Найдешевше на гектар вартує обслуговування посівів соняшника, а найдорожче – пшениці.
Принагідно запрошую прес-службу і всіх бажаючих відвідати одне з господарств, які впровадили наші розробки, щоби на власні очі переконатися в її ефективності.
– Дякуємо за запрошення, залюбки візьмемо участь в оглядинах.
Розмовляв Денис Рудень