ПЕРЕЙМАННЯ ДОСВІДУ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ

   В рамках співпраці кафедри конярства і бджільництва НУБіП України з Інститутом охорони біорізноманіття та біобезпеки Словацького аграрного університету в Нітрі, старший викладач кафедри, к. с.-г. н. Леонора Адамчук у лютому 2017 р. прийняла участь у Науково-практичній Нараді Словацької Асоціації Бджолярів, що була присвячена обговоренню стану галузі бджільництва Європейської Співдружності та вирішення її актуальних проблем.

   На думку Л. Адамчук, не задовільний стан галузі бджільництва в Україні перш за все пов’язаний із відсутністю фінансування та унеможливлення оновлення технологічного обладнання. Незважаючи на це, значні обсяги меду експортуються з приватного сектору, що свідчить про значний потенціал галузі нашої держави та визначає потребу розвитку бджільництва. Саме це, спонукало до переймання провідного досвіду розвитку бджільництва в ЄС, через використання аналізу звітів Європейської комісії поданих до Європейського Парламенту про діяльність сектору бджільництва ЄС за 2013, 2014 і 2015 роки.

Ситуація бджільництва у ЄС

   Бджолярі в ЄС під час утримання бджіл та виробництва меду, стикаються з безліччю проблем. Сектор знаходиться під тиском з боку різних факторів, таких як зростання цін, сильна конкуренція дешевого імпорту меду з третіх країн, масова загибель бджолиних сімей, враження їх хворобами та шкідниками в поєднанні із збідненням медоносних угідь.

   Однак, в рамках Спільної Сільськогосподарської Політики ЄС (ССП), існує декілька інструментів для підтримки сектора бджільництва і пом'якшення негативного впливу прогресивного сільського господарства на життєдіяльність медоносних бджіл та інших запилювачів. ССП передбачає підтримку галузі з 1997 року. Поступове регулювання ринку дозволяє державам-членам ЄС розробляти Національні програми розвитку бджільництва. Тривалість програм – три роки, фінансування на 50 % забезпечує ЄС. Вони спрямовані на поліпшення загальних умов для виробництва і збуту продуктів бджільництва – меду, маточного бджолиного молочка, бджолиного обніжжя, прополісу і воску.

   За виробництва у середньому 250 тис. т. меду на рік ЄС займає друге місце в світі після Китаю. У 2015 році рівень забезпечення власних потреб ринку становив близько 60 %. Держави-члени з найбільшим виробництвом меду (Румунія, Іспанія, Угорщина, Німеччина, Італія) розташовані в основному в південній частині ЄС, де найбільш сприятливі природо-кліматичні умови для бджільництва.

Джерело: Дослідження держав-членів ЄС для розробки Національних програмах

розвитку бджільництва на період 2017-2019 рр.

   В цілому, виробництво меду в ЄС повільно зростає з річними змінами залежно від кліматичних умов. Проте, підтримка цього рівня виробництва щодалі стає важчим для бджолярів через проблеми, які виникають в області охорони здоров'я бджіл, їх масової загибелі внаслідок інтенсифікації сільського господарства. Виробничі умови погіршуються, податки на виробництво збільшуються, що разом із збільшенням імпорту дешевшого меду з третіх країн створює ситуацію посиленої конкуренції.

   Ціна меду значно варіює залежно від його якості і ринку збуту. Квітковий збірний мед може коштувати від € 2,45 за кілограм на оптовому ринку Польщі і до € 15,18 – на роздрібному Великої Британії.

   ЄС є найбільшим імпортером меду в світі. Імпорт в ЄС зростає з кожним роком. У 2015 році до ЄС було імпортовано близько 200 тис. т. меду, що становить біля 75 % від загального обсягу виробництва продукту в Співдружності. Половина цього імпорту з Китаю (близько 100 тис. т.). Два інших великих постачальники – Мексика й Україна. Мед, що імпортуються з третіх країн, набагато дешевше, ніж мед, вироблений в ЄС. У 2015 році середня ціна одиниці імпорту китайського меду становила € 1,64 за кілограм, в той час як середня оптова ціна на поліфлорний квітковий мед вироблений в ЄС становила € 3,78 за кілограм. Через високу собівартість продукції виробники ЄС не можуть конкурувати з імпортованим медом.

  Експорт меду з ЄС у порівнянні з імпортом є незначним. У 2015 році було експортовано близько 20 тис. т. меду, що становить близько 8 % від загального обсягу виробництва меду в ЄС. Експорт з ЄС в основному здійснюється на ринки, де є попит на високу якість меду, таких країн як Швейцарія, Саудівська Аравія, Японія, США і Канада. У 2015 році середня експортна ціна меду становила € 5,77 за кілограм.

  Згідно з даними Національних програм на період 2014-2016 років в ЄС було зареєстровано близько 16 млн. бджолиних сімей. П'ять держав-членів з найбільшою кількістю бджолиних сімей це – Іспанія, Франція, Греція, Румунія та Італія. Єврокомісія не має нових даних про кількість бджолиних сімей, оновлена інформація буде доступна впродовж 2017 року.

   Згідно з даними, представленим в програмах на період 2017-2019 років кількість бджолярів в ЄС зменшується і становить близько 600 тис. Багато з них залишають галузь у зв'язку з похилим віком, а на їх зміну не приходять нові бджолярі у зв’язку з невигідними умовами виробництва. Однак, ситуація в окремих державах-членах ЄС досить різна. У Німеччині вдалося зупинити зниження кількості бджолярів. Асоціація Німецьких Бджолярів, як пріоритет у розвитку галузі, ставить підготовку висококваліфікованих кадрів через організацію курсів для початківців. Це призвело до збільшення кількості активних бджолярів. Частина цих заходів фінансується Національними програмами.

   У 2015 році 96 % європейських бджолярів мали менше ніж 150 сімей, що вважається не професійним бджільництвом. І лише 4 % бджолярів в ЄС мали більше 150 сімей. Однак, бджільницькі асоціації деяких Європейських країн, вважають за необхідне визнавати професійним бджільництво починаючи з утримування з 40 бджолосімей.

Джерело: Звіти Національних програм бджільництва держав-членів ЄС.

   Більшість бджолярів в ЄС (72 %) є членами Асоціації бджолярів.

Національні програми розвитку бджільництва країн-членів ЄС

   Ці програми спрямовані на поліпшення загальних умов для виробництва і збуту продуктів бджільництва у Співдружності. Для цього затверджені 6 напрямків за якими можуть реалізуватися програми. Під час підготовки і вибору програм, для їх реалізації держава-член ЄС проводить консультації зі своєю Асоціацією бджільництва і обирають найбільш актуальний напрямок. Так, наприклад, в період 2014-2015 рр., уряд Нідерландів вирішив здійснити фінансування лише в напрямку прикладних досліджень (6 напрямок).

Джерело: Архів Rolnicke noviny

   Отже, Національні програми з розвитку бджільництва в ЄС здійснюються у наступних напрямках:

1. Технічно-освітня підтримка спрямована на підвищення ефективності виробництва і збуту через застосування удосконалених технологічних прийомів виробництва та переймання передового практичного досвіду. Цей напрямок включає організацію базових курсів для нових працівників галузі і підвищення кваліфікації для досвідчених бджолярів, а також осіб що займаються менеджментом галузі на вищих рівнях управління. Навчання здійснюють з курсами з розведення і утримання бджіл, профілактики захворювань, отримання, переробки, зберігання, транспортування і маркетингу меду. Така освіта спрямована на переймання передового практичного досвіду та модернізації галузі шляхом переходу на сучасне виробництво продукції.
2. Профілактика Вароатозу спрямована на контроль зараженості бджолиних сімей ендемічним паразитом. Вароатоз викликає кліщ, який послаблює імунну систему бджіл внаслідок чого збільшується кількість заражень вторинними інфекціями. Контроль зараження Вароатозом здійснюється в основному за рахунок зниження паразитного навантаження на сім’ї. Вароатоз значно знижує рівень виробництва меду в ЄС, відсутність лікування призводить до загибелі бджолиних сімей. Вароатоз є ендемічним захворюванням у ЄС і не може бути повністю ліквідованим, тому єдиний спосіб зменшення його негативного впливу це обробка бджолиних сімей за дозволеними процедурами і препаратами. Програми забезпечують фінансування на засоби профілактики цього захворювання.
3. Раціоналізація сезонного руху бджолосімей спрямована допомогти в управлінні рухом бджіл по території ЄС, надання ділянок для перевізних пасік під час періоду цвітіння медоносних рослин, організація забезпечення достатньої кількості бджолиних сімей для запилення у всіх державах-членах ЄС.
4. Аналізування меду. Цей напрямок спрямований на здійснення аналізу меду для поліпшення маркетингу ринку цього продукту. Аналіз ботанічного походження меду дозволяє бджолярам отримати точну інформацію про походження меду та реалізувати свою продукцію за вищою ціною. Фінансова підтримка аналізування меду має важливе значення у забезпеченні цієї послуги великій кількість бджолярів.
5. Оновлення бджолиних сімей дозволяє частково компенсувати їх масову загибель, яка нині спостерігається в ЄС, та запобігти спаду виробництва. Цей напрямок включає фінансування для придбання бджолопакетів та бджолиних маток.
6. Фінансування для запровадження результатів прикладних науково-дослідних проектів дозволяє поліпшувати технологію отримання та якість меду.

Джерело: Архів Rolnicke noviny

Роль НУБіП України у розвитку галузі

   Національний університет біоресурсів і природокористування України - єдиний вищий навчальний заклад, що має достатню матеріально-технічну базу – лабораторію «Голосіївська навчально-дослідна пасіка» - для забезпечення освітньої та наукової діяльності в галузі бджільництва. Завдяки висококваліфікованим науково-педагогічним працівникам кафедри конярства і бджільництва є можливість при університеті забезпечити запровадження першого напрямку Програми розвитку ЄС галузі бджільництва, а саме «Технічно-освітня підтримка», що й заплановано найближчим часом.

Завідувач кафедри конярства і бджільництва,

професор, Микола Повозніков