Звітна доповідь ректора Станіслава Ніколаєнка на Конференції трудового колективу НУБіП України
Доповідь
ректора С.М.Ніколаєнка
на Конференції трудового колективу
НУБіП України
22 лютого 2017 року, м.Київ
Шановні делегати, запрошені!
Влітку буде три роки, як я обраний ректором, тому мушу говорити і про весь період, а не тільки за 2016 рік. При цьому я довго обдумував, як звітувати, щоб не повторитись, адже мені довелося не один раз виступати в колективах і в цьому році, на нараді з завідуючими кафедр, на звітах в гуманітарно-педагогічному та ветеринарному факультетах, на навчанні керівного складу. Але як говорили древні філософи, якби ми не повторювалися, то були б приречені на мовчання. Тож спробую знайти золоту середину між необхідністю і древньою логікою. Проаналізувати досягнення, наші помилки, подумати разом як їх уникнути. Адже ще Конфуцій писав: зробив помилку – не бійся її виправити.
На нашу думку, за останні три роки ми пройшли разом кілька етапів розвитку: від етапу наведення елементарного ладу, відновлення керованості, оптимізації структури, сімейної олігархії до демократичних змін, етапу творення.
Для того, щоб оцінити якість перетворень, змін, що відбуваються, найчастіше вдаються до соціологічних опитувань. Ось які маємо індикатори. Майже 57% завідувачів кафедрами, деканів та їх заступників вважають, що в університеті відбуваються позитивні зміни, йде розбудова матеріально-технічної бази. Ще 35% вбачають в усіх процесах більше позитивного, ніж негативного. Тобто 92% опитаних, в цілому, підтримують дії ректорату, ректора. 6% незадоволені ситуацією. Опитування проводилося 2 лютого, взяли участь в ньому майже 170 осіб.
За оцінками студентів, випускників-магістрів задоволені якістю навчального процесу 55%, проте 30% хочуть поліпшення навчальної, матеріально-технічної бази, практичного навчання, 33% бажають поліпшення побутових умов в гуртожитках.
Тепер продемонструю, як позиціонується університет ззовні, зокрема. За рейтингом Європейської науково-промислової палати ARES-2016 університет розділив 8-10 сходинку з Одеським національним університетом ім. І.Мечникова та Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича.
Зазначу, що в рейтингу ТОП-200 українських вишів ми маємо 10 позицію, третю – в Києві.
Аналіз складових рейтингів, наших місць показує, що вузьким місцем до цих пір в нас є позиція щодо цитувань наших науковців, т.з. індекс Гірша – це 27 місце. Ще є недостатньою кількість іноземних студентів. Інші ж показники – якість кадрового складу, якість навчального процесу, оцінка випускників роботодавцями – дозволяють нам бути в числі абсолютних лідерів. Тобто завдання, поставлені в «Голосіївській ініціативі-2020», в плані заходів по реалізації нового Закону «Про вищу освіту» бути в п’ятірці кращих вишів України – нам посильне! Попереду 2 роки – і ми мусимо досягнути запланованого!
Чому поставлена така мета? Тільки з однієї причини – абітурієнт, суспільство орієнтуються на певний виш, виходячи із рейтингових оцінок. Буде гарно підготовлений студент – буде жити університет! Це наше благополуччя, розвиток університету.
Оцінка роботи нашого університету Міністерством освіти і науки України однозначна: університет – один з небагатьох, який динамічно розвивається і про це ви чули з вуст міністра на вченій раді в жовтні минулого року в Боярській ЛДС.
Я міг би продовжити про наші звитяги і успіхи, та поки зупинюсь, бо розумію, як і ви, що далеко не все гаразд «в датському королівстві» за Шекспіром. Ми бачимо багато прорахунків, негараздів. Зокрема, відсутня реалізація принципу рівнонапруженості, повної злагодженості в колективі, на кафедрах, в деканатах і дирекціях.
Ми не повністю подолали бюрократію в ректораті, службах, частина науково-педагогічних працівників ставиться до навчального процесу формально, на роботу ходять із простої необхідності. Дивіться - 74 науково-педагогічних працівники по рейтинговій системі не подолали навіть 1. В нас поки що працює принцип: той везе, а той не везе! Я знаю, що це не всім до вподоби ті зміни, які відбуваються в університеті. Якась частина науково-педагогічних працівників незадоволені діяльністю нової команди, воліли б все повернути назад, але це неможливо. В одну воду двічі не входять! І про це не треба говорити відкрито.
Шановні делегати, запрошені! Вся моя діяльність, робота ректорату, всього колективу в минулому році були чітко спланованими. Вчена рада затвердила в листопаді 2015 року план роботи університету на 2016 рік по реалізації п’ятирічної програми «Голосіївська ініціатива-2020». Аналогічний план маємо і на 2017 рік. Інформую, що за минулий рік проведено 12 засідань вченої ради та 11 засідань ректорату, на яких було розглянуто 402 різноманітних питання життєдіяльності університету. Більшість керівників відокремлених структурних підрозділів, факультетів, інститутів прозвітували про свою роботу, по виконанню «Голосіївської ініціативи – 2020». Ректор щомісяця звітував перед вченою радою про роботу в попередньому місяці. Традиційними стали щосеместрові зустрічі з завідуючими кафедрами, навчання молодих викладачів, діалог зі студентським активом, керівниками навчально-дослідних господарств, відокремлених структурних підрозділів.
Тому сьогоднішній звіт – це логічне продовження роботи ректорату, логічний підсумок зробленого.
Шановні делегати, запрошені!
Незважаючи на колосальні економічні труднощі в минулому році невдалі експерименти з Правилами прийому, ми не зменшили число абітурієнтів, які потім стали студентами. В цілому по всьому університету разом з коледжами, інститутами ми збільшили контингент на 660 осіб, зокрема у базовому закладі - на 227. На одне місце бакалавра за державним замовленням надійшло майже 17 заяв! Взагалі на перший курс бакалаврату стаціонару зараховано 2756 студентів, до магістратури вступило 1621 особа. Ми дещо зменшили число бакалаврів, проте збільшили число магістрів. Всього до базового закладу в 2016 році ми прийняли 5448 студентів, а це на 227 осіб більше, ніж у минулому році. Майже 31 тисяча абітурієнтів подали заяви на вступ до нашого університету.
НУБіП – столичний університет, перший в Україні серед університетів наук про життя. Я, як ректор, очолюю Асоціацію агробіологічних навчальних закладів «Агроосвіта». Тому у звітному році довелося дбати не тільки за свій колектив, а всю галузь, а це 320 закладів освіти. Ми відстояли право працювати пенсіонерам-науковцям, добилися відміни податку на землю, відстояли низку спеціальностей, зокрема деревообробку, захистили наші коледжі. Нас тут активно підтримував і голова Наглядової ради Микола Томенко, наші роботодавці, зокрема Валерій Адамчук.
Ми змушені були в пресі, на колегії МОН різко критикувати нові Правила прийому, була створена спеціальна комісія з доопрацювання правил. Колективом університету внесено в них чимало змін і Міністерство освіти і науки України частину з них прийняло. Погляньмо, в Київський національний університет імені Тараса Шевченка вступило аж 7% дітей із села, а до нас – 46%, на сільськогосподарські спеціальності – 75%! Хіба це справедливо? Тому з нашої подачі в нових Правилах передбачені певні пільги для вихідців із села, створений механізм заповнення бюджетних місць в разі несвоєчасного подання документів. Із-за відсутності цього механізму ми втратили в звітному році більше 150 місць держзамовлення! А по Україні майже 10 тисяч юнаків і дівчат не змогли стати студентами за державним замовленням! Я не один раз про це говорив на телеекранах, радіо, в пресі. До речі, з метою популяризації університету в суспільстві мені довелося виступати на радіо, телепередачах, в центральних ЗМІ більше 50 разів. До речі, ми оновили наш сайт, роботу «Університетського кур’єра». Наш сайт – третій в Україні за результатами своєї діяльності.
Мушу зазначити, що ми успішно здійснили і випуски фахівців. Всього було видано дипломів 5599 особам, в т.ч. 2187 магістрам.
Завершуючи розмову про вступну кампанію та випуск, зауважу, що не обійшлося в минулому і без прикрощів. Не витримали конкурентної боротьби із іншими вишами наші менеджери, економісти, бухгалтери, фінансисти, бо вперше зарахування відбувалося за єдиними загальнодержавними списками! По цих спеціальностях ми недобрали майже 5 навчальних груп! І це відчуло вже багато колективів кафедр. Під загрозою існування два факультети. Принагідно продемонструю показники середніх балів зарахування до університету. Я розділив їх на три групи. Ми бачимо загрози для другої і третьої груп. Якщо ми не поліпшимо профорієнтаційну роботу, то залишимося без студентів! Дивує, що низка деканатів, керівників кафедр, вчених рад спокійно спостерігають за втратою позицій, чекають погоди біля моря.
Та продовжу звіт. Попри все зміцнюється навчально-наукова база. Слава богу, фактично ми відремонтували третій корпус. Не змогли лише виконати оздоблювальні, зовнішні роботи через холоди. І тут особлива подяка Ібатулліну І.І., Іщенку В.В., Самсонюку О.П., нашим енергетикам Радьку І.П., Томіну Є.Ф., будівельникам, сантехнікам та інших.
Окрім того, в минулому році десь на 12 мільйонів гривень ми придбали матеріалів, обладнання для ремонту аудиторій, лабораторій, гуртожитків. Перекрили за два роки 1,7 га дахів, замінили всі газові плити в гуртожитках, відремонтували місця загального користування, дещо привели в порядок ботанічний сад, територію.
Поліпшились зв’язки з бізнесом, роботодавцями. Тільки на механіко-технологічному факультеті і факультеті конструювання та дизайну силами корпорацій «КУН» та «Червона зірка», інших виконано ремонтних робіт і поставлено обладнання на кілька мільйонів гривень. Динамічно розвиваються зв’язки з підприємцями у факультету тваринництва та водних біоресурсів, ННІ лісового та садово-паркового господарства, енергетики, автоматики та енергозбереження. Активно включилися в цю роботу факультети гуманітарно-педагогічний, захисту рослин, біотехнологій та екології.
Активно вдосконалювалася навчально-методична робота. За рік підготовлено 11 різноманітних положень про організацію навчально-виховного процесу. Запроваджено нові підходи до складання іспитів, захисту магістерських робіт. Значно поліпшились наші позиції у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах. Ми врешті-решт зайняли перше місце серед аграрних вишів, бо були третіми. А наші студенти Ганна Ніконорова, Олександра Крохіна, Богдан Віхоть, Богдан Ворона – стали переможцями олімпіад! Всього маємо 21 призера.
Позитивні зміни бачимо в науковій бібліотеці Університету, де завершується перехід на електронні ресурси. Забезпечено доступ до міжнародних електронних ресурсів.
Проте ми не виконали наміченого, бо лише 61% навчальних курсів підготовлено в електронному вигляді. Погано спрацювали колективи факультетів конструювання та дизайну, механіко-технологічного, харчових технологій, тваринництва та водних біоресурсів.
Чому ми таку увагу приділяємо електронним засобам навчання, мультимедійним технологіям. Бо давно доказано, що чим ширше використовують викладачі мультимедійні технології, тим вищою є академічна і соціальна зацікавленість студентів, а також їх орієнтованість на високі вимоги викладачів. Застосування електронних презентацій стимулює інтерес студентів, активізує їх увагу до навчального матеріалу, надає молоді візуальні стимули!
В світі давно себе зарекомендувала система по управлінню навчанням (LMS – Learning Management System) (95% Англія).
Ми повинні йти у форватері європейських трендів розвитку освітнього процесу.
Дещо про нашу співпрацю з відокремленими структурними підрозділами. Вони запрацювали більш динамічно, цілеспрямовано. Вирівнюються і прогресують колективи Немішаєвського і Мукачівського коледжів. Бачимо певний застій в Бережанському інституті та Ірпінському коледжі.
Проте мусимо чесно сказати: багато випускників коледжів програють по теоретичній підготовці випускникам шкіл, а дехто привчений не навчатися, а «вирішувати» навчальні проблеми. В ході зимової сесії до третини випускників коледжів, особливо механіки, ветеринари отримали негативні оцінки! І тут є над чим замислитися керівникам, педагогічним колективам наших відокремлених структурних підрозділів.
Посилюється міжнародна діяльність. 235 викладачів, 209 студентів та аспірантів побували за 2016 рік на конференціях, симпозіумах, стажуванні і навчанні в закордонних вишах, 983 студентів - на закордонних практиках.
Нової якості набула діяльність навчально-дослідних господарств, які вийшли із періоду стагнації, почали отримувати прибутки, пристойні врожаї. Коли я прийшов працювати в університет, то всі НДГ були просто вбиті, в боргах як в шовках. Заборгованість перед кредиторами сягала майже 1,5 мільйони доларів! Нині обсяги валової продукції зросли вдвічі-втричі – до 150 мільйонів гривень за рік! Урожайності зросли в двічі! Надої молока із 3,5 тисяч літрів піднялись до 5 тисяч літрів за рік. Особливо помітні успіхи в Боярській лісовій дослідній станції та Великоснітинському НДГ, які мають пристойну рентабельність. Стабілізується ситуація в Агрономічній дослідній станції. Дещо накульгують навчально-дослідні господарства в наших коледжах і інститутах. В цих добрих справах заслуга Ібатуллін І.І., Туринського В.М., Карпука А.І., Журавля М.П., наших роботодавців.
Проте мушу констатувати, що наші навчально-дослідні господарства ще не виконують в повній мірі свого призначення, часто діють на рівні 90-х років минулого століття. Оновлення матеріальної бази, організаційної структури, нові економічні механізми, технології – ось шлях їхнього розвитку.
Шановні товариші!
Серед факторів, які впливають на конкурентоздатність університету можна кадровий склад, наукову та навчальну базу, якість підготовки абітурієнтів, власну базу практичного навчання та баз практик у реальному виробництві, доступ до інформаційних джерел, соціальну інфраструктуру і т. ін. Все це важливі показники і по ним ми маємо певні досягнення. Зокрема, маємо гарний кадровий потенціал. Лише в цьому році п’ять наших викладачів стали членами двох державних Академій наук. Всього у нас в університеті нині нараховується 33 академіки і членкори трьох державних академій та ще стільки ж громадських. В цьому році їх число поповнилося ще 5 товаришами.
Розвиваються бази практики, особливо добре це бачимо на прикладі Боярської ЛДС, деяких лабораторій. Вдвічі ефективніше стала працювати Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК (Ушкалов В.О.). Серйозних успіхів із року в рік добивається колектив інституту радіобіології (Кашпаров В.О.).
Все це важливі чинники, але вони носять внутрішній характер і не в повній мірі впливають на витребуваність, конкурентоздатність випускників, благополуччя і перспективи колективу. Тому головні напрями реформування, оновлення університету в наступному періоді представлено нижче.
Визначальними, на мою думку, зовнішніми характеристиками університету є такі:
- потреби галузей економіки, особливо АПК, у випускниках університету, їхня якісна підготовка і авторитетність;
- зв’язки науковців університету із реальними секторами економіки, запит на наукові розробки вчених, їх практична реалізація;
- вплив і визнання теоретичних розробок вчених, результатів науково-дослідницької діяльності на розвиток академічної науки в Україні та за її межами;
- прив’язка власного розвитку із розвитком регіону нашої столиці, вплив на економіку столиці та аграрну галузь Київщини.
Якщо коротко проаналізувати кожен із напрямів, то мусимо бачити, що потреба в наших випускниках є, але вона залишається різною. Останнім часом вона зростає для таких спеціальностей як ветеринарія, правознавство, харчові технології і дещо падає серед інженерних, економічних та інших спеціальностей.
Принагідно зауважу, що індикатором витребуваності певних спеціальностей є наявність реальних програм перепідготовки фахівців, підвищення кваліфікації, надання другої вищої освіти і т. ін., особливо за кошти бізнесу. Тут лідирують агрономи, ветеринари, юристи, лісівники, енергетики, землевпорядники. Перепідготовка, надання другої вищої освіти – це для нас серйозний резерв розвитку.
Скоро науково-технічний прогрес, четверта промислова революція принесуть революційні зміни, коли трактори і комбайни почнуть працювати без тракториста чи комбайнера. З’являться нові сорти і види з невідомими характеристиками. А лікувати тварин будуть вирощуючи здорові органи прямо в тваринах. Органічне землеробство, біотехнології в поєднанні з інформаційними технологіями, генною інженерією радикально змінять аграрний сектор, весь світ. Чи готові ми до цього?
З прикрістю бачимо, що сьогодні фахівці із вищою освітою не завжди ідуть до нас за новими, сучасними знаннями, а це говорить про те, що на деяких факультетах і інститутах, кафедрах ми живемо по старинці, відстаємо, не йдемо в ногу із життям. Хочу зазначити, що ми не завжди помічаємо, як старіє зміст освіти, плани і програми. Багато викладачів живуть за старими стереотипами, ми інколи молимося на старе, тримаємося, як блоха за кожуха за старі знання, предмети, спеціальності, забуваючи, що світ розвивається дуже швидкими темпами.
Тому ми вітаємо відкриття нових спеціальностей, оновлення змісту предметів, введення нових курсів, особливо за вибором студентів. Проте хочу тут і застерегти. Відкривати нові спеціальності слід обдумано і виважено. Щоб не було як у Тарапуньки – ще країни не має, а він вже туди йде!
І ще про одне, дуже важливе. Про дистанційну, on-line освіту. Це ахілесова п’ята нашого університету. Практично в світі вже немає заочного навчання. Тому слід організувати різні курси, програми, заробляти на цьому. В тому числі і на підготовчих курсах для вступу. Ми створили відповідний відділ, треба щоб він ефективно працював.
Якби ми задіяли повністю наявний кадровий потенціал, всі наші сили, то в рік могли б заробляти за програмами перепідготовки фахівців не 6 мільйонів гривень, як нині, а в 5-6 разів більше, що дозволило б нам стабілізувати фінансово-економічний стан, підтримати співробітників, підняти рівень зарплати.
До кінця невикористаним резервом є і науково-дослідницька робота. За три останні роки бачимо позитивні зрушення. Обсяги науково-дослідної роботи в грошовому виразі виросли у майже 2 рази і сягнули понад 61 млн. грн. Краще інших тут працюють вчені агробіологічного факультету, факультетів захисту рослин, біотехнологій та екології; ветеринарної медицини, Українського НДІ сільськогосподарської радіології, ННІ лісового і садово-паркового господарства, Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК. Ми маємо гарну когорту вчених, багато з них отримали державні нагороди в минулому році. Дуже добре, що ми маємо і гарну зміну, нашу наукову еліту.
В нас багато ще недоліків, невикористаних резервів. Ми не маємо доброї співпраці з бізнесом, мало рекламуємо свої можливості. Слабше інших тут працюють науково-педагогічні колективи факультетів механіко-технологічного, конструювання та дизайну, аграрного менеджменту, ННІ післядипломної освіти і т.і.
В університеті зокрема із 125 кафедр кожна п’ята взагалі ніякі дослідження в минулому році не вела, відсутні всілякі зв’язки із бізнесом, практикою.
Вчені-агробіологи, захисту рослин, тваринники, ветеринарні лікарі, менеджери, інженери могли б заробляти сотні мільйонів гривень в рік, реалізуючи свої ідеї. Для цього слід йти назустріч підприємцям, як це роблять професори Танчик С.П., Зібцев С.В., Лисенко В.П. та інші. Тільки невеликий творчий колектив НДІ сільськогосподарської радіології на чолі з професором Кашпаровим В.О. зумів у 2016 році залучити грантів на 15 мільйонів гривень з Норвезьким університетом наук про життя. І таких прикладів чимало. Дуже складно працює в нас технопарк, не створюються інноваційні структури, стартапи і т.і.
Нам слід звернути особливу увагу на роботу з молоддю, підготовку наукових кадрів. Адже бачимо, що ефективність підготовки аспірантів сягає лише 55%.
Тому нам слід популяризувати нашу діяльність, забезпечувати необхідною інформацією суспільство про якість підготовки студентів, аспірантів, а представників бізнесу - про наші потенційні можливості у вирішенні науково-технологічних, організаційних і кадрових проблем. Треба поліпшувати зв’язки із вченими національних академій, провідних вишів, в тому числі і за кордоном, всією академічною спільнотою, активніше використовувати наші потенційні можливості.
Дорогі колеги! Ми вступаємо в непростий період нашого життя. Україна попала в геостратегічні лабети сильних світу цього. Ми опинилися між молотом і наковальнею в глобальному протистоянні Сходу і Заходу. Наявні загрози і ризики перед вищою школою, нашим університетом показані нижче. Це примушує нас працювати по-новому, вдумливо і не лінуватися, бо загинемо!
Чи має наш колектив перспективи? На мою думку – так! І чималі. Треба лише спускати частину з Голосіївських вершин на грішну землю, добре братися за справу. Покажу головні драйвери (рушії) майбутньої економіки України, підготовлені вченими-аналітиками Національної академії наук та КПІ. Як бачимо в середньостроковій (2015-2020) та довгостроковій (2020-2030) аграрний сектор, переробка сільськогосподарської продукції перед військово-промисловим комплексом на першому місці. І такі прогнози існують поряд з руйнуванням українського села, відсутності робочих місць, всілякого виробництва в десяти тисячах сіл. Такий стан примушує до активних дій, творення.
Взагалі прийшов час по-новому поглянути на проблему підготовки фахівців, змісту освіти. Не можна бездумно весь час триматись за старе. Молодь вчиться із телефону, телевізора, інтернету, знає деякі проблеми часто краще за нас. Тому треба переглядати підходи до навчання, більше звертати увагу на формування здатності до навчання, опанування новими знаннями, добру практичну підготовку студентів.
Не можемо забувати і про проблему виховання студентства. Маємо прикрі випадки лінощів, бездумності, нехлюйства, п’янства, навіть вживання наркотиків.
Погано ми організовуємо побут студентів, їх харчування, заняття спортом, відвідування культурних осередків в столиці і т.і.
Наше спільне завдання із студентським самоврядуванням – допомогти молоді сформуватись духовно і фізично.
Багато у нас за останні роки накопичилося соціальних проблем. Мова йде про заробітну плату, житло, побутові проблеми, харчування, оздоровлення. Дехто спостерігаючи за якимись зрушеннями в житті колективу говорить, що замість Алеї слави чи ремонту корпусу, лабораторій треба було б спрямувати кошти на інші цілі. Але ж це різні речі, різні бюджетні програми, часто-густо фінансування ведеться за спонсорські кошти. Дивіться – за рік зведений бюджет університету зріс на 107 мільйонів гривень і сягнув 884 мільйони (511 – це базовий заклад). Лише фонд зарплати зріс на 93 мільйони гривень! Розмір середньої зарплати за 2 роки і прогноз на 2017 рік показано нижче.
Завершуючи свій звіт, спробую назвати основні напрями розвою університету на майбутнє. Серед першочергових кроків в наступному році бачимо:
- Ріст авторитетності випускників університету порівняно з випускниками інших вишів; забезпечення галузей економіки, особливо аграрного сектору, кваліфікованими кадрами.
- Взаємодія з бізнесом, ріст запитів на наукові розробки вчених, їх практичну реалізацію.
- Розвиток НДР, вплив теоретичних досліджень на розвиток академічної науки в Україні за її межами.
- Широке запровадження онлайн-освіти, збільшення різноманітних курсів навчання, активізації міжнародної діяльності.
- Адаптивність, геймифікація освітнього процесу.
- Мотивація студентів і викладачів.
- Організація сучасної бізнес-практики, підвищення ефективності навчально-дослідних господарств.
- Автономія структурних підрозділів, посилення ролі і відповідальності колективів кафедр, інститутів, факультетів, відокремлених підрозділів і навчально-дослідних господарств.
- Формування у студентства здатності до постійного оновлення знань.
Звичайно, всі нагальні завдання цим не обмежуються. Ми – велика наукова, освітня громада, від нас залежить дуже багато в країні. Тож мусимо оновлюватися, діяти, працювати на повну.
