Семінар-нарада із завідувачами кафедр: як діяти, що робити і куди рухатись?

2 лютого 2017 року

     2 лютого в університеті відбулася нарада-семінар за участю завідувачів кафедр. Такі зустрічі у формі діалогу, як підкреслив ректор Станіслав Ніколаєнко, – об’єктивна необхідність, яка дозволяє визначитися з пріоритетами та зняти будь-які непорозуміння. Говорячи про університет, очільник вишу зазначив, що його місце визначається за такими показниками. Перше – затребуваність випускників і те, наскільки їх підготовка відповідає вимогам часу. Наступне – роль вишу в академічній науці, здатність виконувати дослідження прикладного характеру. І, звичайно, ж вплив університету на регіон. Далі мова йшла про виклики, що стоять перед університетом. Так чи інакше вони пов’язані зі станом, в якому опинилося сьогодні українське село. А воно, з огляду на ті цифри, про які говорив Станіслав Ніколаєнко, у глибокому занепаді. Динаміка чисельності сільських жителів від’ємна. У більш, ніж чотири тисячі населених пунктів не було народжених. А у великій частині сіл чисельність мешканців 50-150 осіб. За останнє десятиліття з географічної карти зникло 722 села. Катастрофічною є ситуація із зайнятістю в сільській місцевості. Так, із 3,6 млн. працюючих більше половини працюють за її межами. А в третини населених пунктів взагалі відсутні суб’єкти господарювання. І це ще далеко не всі прикрі факти. Однак, як зауважив ректор, на жаль, наша наукова еліта (хіба що за виключенням лісівників) не порушує цих проблем, не звертається і не залучає широке коло громадськості до їх вирішення. Виходить так, що голосу університету у цьому фактично немає. А ми ж готуємо фахівців. Напрошується тоді питання, а для кого?.. На сьогодні в Україні лише 603 кооперативи, тоді як у Франції їх 16,8 тисяч, які виробляють 72% продукції. Якби мали хоча б приблизні показники, тоді і бухгалтери, і економісти, і соціальні педагоги були б затребувані. Ще однією проблемою, викликаною таким становищем, є колосальна бідність сільського населення. Тож відродження українського села потребує наших розробок, наголосив ректор. А сьогоднішній семінар є унікальною нагодою поспілкуватися з університетською елітою – завідувачами кафедр – основою основ університету. Станіслав Ніколаєнко зазначив, що, попри труднощі, рік завершено успішно. Але потрібно докладати зусиль, аби залучати контрактників на навчання, збільшувати надходження до спецфонду. Бо якщо, скажімо, на гуманітарно-педагогічному факультеті чи не кожна кафедра забезпечує у межах своїх можливостей надходження, то чому це не можуть робити інші? Як разом діяти, що робити і куди рухатись – головна мета сьогоднішнього семінару. Та, перш, ніж дати відповіді на ці й інші запитання, загал проаналізував стан справ в університеті.

     Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша закцентував увагу на якості магістерської підготовки, оскільки саме вона є базовою ціллю на поточний рік для кафедр. І ось чому. Спершу проректор проаналізував контингент студентів, які навчаються за магістерськими програмами. Незважаючи на виклики вступу, їх число не зменшилося, хоча у структурі простежуються зміни на користь збільшення тих, хто навчається за держзамовленням. Ще одним важливим індикатором є співвідношення кількості випускників і вступників. По суті, практично всі сьогоднішні магістранти, за словами доповідача, – учорашні наші бакалаври. На перший погляд, це свідчить про те, що випускники довіряють нам і обирають для продовження навчання свій виш. Однак тут є недоопрацювання щодо залучення в магістратуру випускників з інших навчальних закладів. Потім Сергій Кваша проаналізував успішність студентів за результатами зимової сесії. На окремих факультетах, за його словами, абсолютна і якісна успішність на рівні 100%. Зазначене викликає безліч запитань. Перше і найголовніше – об’єктивне оцінювання. Особливо цього вимагають нові правила нарахування стипендій. Тож Сергій Кваша наголосив, що вчені ради факультетів та ННІ мають винести зазначене питання на розгляд. Мова йшла і про причини відрахування студентів в магістратурі. Серед них – за невиконання навчального плану, за власним бажанням, сімейними обставинами і навіть за неявку на захист магістерських робіт. Проректор також представив результати анкетування студентів в розрізі факультетів, де вони висловлювали свою думку щодо якості навчального процесу. Щодо самих магістерських робіт і якості їхньої підготовки, то вона залишається низькою у працюючих магістрантів. Допускається в окремих випадках формальне проходження практики. На ряді факультетів не зафіксовано жодного випадку повторної перевірки робіт на плагіат. Основні завдання, на які слід спрямувати зусилля в поточному році, – продовжувати проведення загальноуніверситетської конференції за результатами магістерських досліджень та запровадити видання відповідного збірника праць слухачів, звернути увагу голів та членів екзаменаційних комісій на критичніше оцінювання робіт, розширити перелік спеціальностей з викладанням на англійській мові, внести зміни до навчальних планів з урахуванням 18-місячного терміну навчання та вивченням упродовж перших двох семестрів теорії, а у третьому передбачити практичне навчання і завершення підготовки магістерської роботи.

     Про результати науково-дослідницької роботи, пріоритети науки на поточний рік доповів перший проректор Ігор Ібатуллін. Він розпочав доповідь із тих змін, які вже відбулися і які ще прогнозуються у науці в цілому по країні. Окремо зупинився на фінансуванні. А воно в 50 разів менше, ніж Оксфордського університету. На першому місці серед визначених дев’яти кластерів економіки – агропромисловий комплекс і його лідерство цілком зрозуміле, підкреслив Ігор Ілліч. Потому доповідач представив основні показники наукової діяльності університету в 2016 році та її перспективи. Перший – обсяг фінансування науки, який зріс. Позитивна динаміка спостерігається і щодо залучення коштів до спецфонду. Цьому посприяла активізація роботи наукових колективів, які підготували 123 наукових проекти. Однак для окремих обмежуючими факторами успішного проходження конкурсу є низькі показники індексу Гірша, кількість публікацій у Scopus та WoS, відсутність монографій іноземною мовою, міжнародних грантів. Тож власне це одні з тих завдань, які мають вирішити кафедри у поточному році. Незважаючи на в цілому зростаючу активність, ряд кафедр не мають і не беруть участь у підготовці проектів, зокрема, хірургії, закритого грунту, ландшафтної екології та заповідної справи, фізики та ін. 

     Ігор Ібатуллін зазначив, що у минулому році в університеті активно функціонувати контактні пункти програми «Горизонт 2020». Однак в той час, коли з усієї країни на відповідні семінари приїздили науковці, відвідуваність відповідальними від кафедр університету дивувала. 35% жодного разу не були на семінарах. Доповідач звернув увагу і на студентську науку, яка, крім іншого, є ще й елементом профорієнтації. Позитивну динаміку участі студентів у наукових конкурсах треба зберегти, зазначив він. Щодо наукових гуртків, а їх в університеті чимало, тільки 26% відповідають встановленим вимогам щодо інформаційної складової. Як позитивні приклади доповідач відзначив гуртки «Фінансовий аналітик», «Симиренківець»

     Ігор Ібатуллін відзначив також помітні позитивні зміни в діяльності навчально-дослідних господарств, де, завдяки ефективному поєднанню науки, виробництва і бізнесу вдалося значно поліпшити врожайність основних культур, валові показники у рослинництві та тваринництві і загалом досягнути прибутковості. 
     У полі зору – і підготовка наукових кадрів. Так, перший проректор звернув увагу на ті факультети, де ефективність вчасних захистів дисертацій є нижчою за середню по університету. Щоб стимулювати здобувачів в термін захищати дисертації, Ігор Ібатуллін розповів про можливі фінансові стимули. Це, наприклад, одноразова виплата в сумі залишку стипендії або ж оплачувана академічна відпустка на термін, що залишився до завершення нормативного терміну підготовки. Мова йшла і про деякі можливі новації в оформленні дисертаційних робіт. 

     Серед основних завдань, які озвучив перший проректор, такі: підготовка докторських дисертацій, залучення до навчання в аспірантурі переможців олімпіад і конкурсів, дотримання випусковими кафедрами ліцензійних вимог до підготовки докторів філософії тощо.

     Про роль кафедри у покращенні міжнародного визнання університету говорив директор ННЦ міжнародної діяльності Олександр Лабенко. Кафедрам, за його словами, потрібно працювати на такі показники: проведення міжнародних заходів, стажування викладачів за кордоном, представництво в міжнародних організаціях, залучення іноземних студентів, міжнародних грантів і програм.

     Потому перейшли до обговорення, участь в якому взяли завідувачі кафедр. Анатолій Бикін порушив питання практичної підготовки, передусім, агрономів. На його переконання, виробнича практика або ж більша її частина має проходити поза навчально-дослідними господарствами. Однак, як зауважив Сергій Кваша, в такому випадку студент побачить лише 1-2 технологічних процеси. А ректор Станіслав Ніколаєнко вкотре наголосив на тому, що під час польових робіт в навчально-дослідних господарствах студенти повинні опановувати практичні вміння. У продовження порушеного питання Юрій Марчук зазначив, що основне завдання – навчити студента працювати практично – неможливе без хороших баз практик. В ННІ лісового і садово-паркового господарства є власні. Але цим колектив не обмежується, підтримуючи через проведення круглих столів, конференцій, зв’язки з виробничниками. Станіслав Ніколаєнко заначив, що слід відстоювати ідею включення витрат бізнесом на підготовку наших практикантів. Віталій Лисенко зазначив, що завдяки отриманому фінансуванню наукових проектів вдалося поліпшити матеріально-технічну базу та провести якісні дослідження, публікувати статті в наукометричних виданнях. На такій базі за останній рік захищено три дисертації, а для інженерів – це непросто. Шість років поспіль вихованці кафедри стають призерами всеукраїнських олімпіад. Однак важко залучити кращих до навчання в аспірантуру, адже бізнес їм пропонує значно кращі умови, зазначив професор. Дмитро Касаткін порушив питання якісної підготовки магістерських робіт, а особливо закцентував на дотриманні академічної чесності. Він зауважив, що кожен керівник повинен відчувати відповідальність, адже зрештою такий фахівець завтра піде на виробництво і прийматиме управлінські рішення. Завідувач кафедри Євгенія Калюга поділилася досвідом проведення профорієнтаційної роботи та підготовки магістрів. А Василь Горьовий запропонував розпочинати підготовку бакалаврської ще з першого-другого курсу задля її якості. 

     На завершення наради ректор Станіслав Ніколаєнко виокремив пріоритетні завдання для кафедр. Підсумки розмови, звертаючись до завідувачів зазначив він, аналіз виступів переконують в необхідності проведення регулярних зустрічей, постійного діалогу. Адже саме від кафедр залежить дуже багато, якщо не все у справі підвищення якості освітнього процесу. Тож перше завдання, яке поставив ректор, – проінформувати колег про цю розмову і націлити їх на нову якість роботи.

     Друге. Новий Закон «Про вищу освіту», міжнародна практика, саме життя засвідчують необхідність посилення ролі колективів кафедр у життєдіяльності університетів. Саме до провідного професора, вченого йдуть навчатися абітурієнти, формується дослідницька команда. Профорієнтаційна робота, пошук свого студента – головне для кафедр! Незважаючи на економічні труднощі, безгрошів’я, слабку матеріально-технічну базу, мусимо передавати все більше повноважень колективам кафедр від ректорату, деканатів і дирекцій. Відчувайте себе господарями, беріть на себе відповідальність.

     Третє. Нам слід змінити парадигму, все світобачення діяльності університету, кафедр, чітко визначитися зі своїми перспективами, обсягом роботи, завданням колективу в цілому і кожного зокрема. Сьогодні профорієнтація змінилася. Маємо залучати на навчання кращих випускників, переможців олімпіад, наукових конкурсів. Якщо не потроїмо профорієнтаціну роботу, зупинимося. Жити по принципу українця Остапа Вишні «Ніколи так ще не було, щоб якось та не було» – в нас не вийде! Життя не дозволить, не дозволить 120-річна історія нашої alma mater, жорстока конкуренція, демографічна криза, наступ вишів із Заходу.

     Четверте. Нам спільно потрібно знайти нові підходи до мотивації студентів до постійного навчання. Наші гуманітарії, соціологи мусять дослідити ці процеси, спільно з кафедрами запропонувати такі форми і методи навчання, які заохотили б молодь до пізнання! Координуватимуть зазначену роботу Сергій Кваша та Василь Шинкарук.

     П’яте. Ми повинні радикально підвищити ефективність використання мультимедійних технологій, інтернету, адаптувати до цього навчальний процес, здійснити його геймефікацію. Цей процес вимагає від нас усіх серйозного навчання, перенавчання і переосмислення всіх форм і методів навчального процесу.

     Шосте. Маємо більш ефективно, на новій основі, працювати з бізнесом, виробництвом. Кожна кафедра повинна знайти свою нішу в цій справі, як це скажімо вже зробили Танчик С.П., Лисенко В.П., Жемойда В.Л. та ін. Згідно зі світовими трендами, студент без практичних навичок, компетентностей є невитребуваним, неконкурентним. Для цього слід наполегливіше працювати над створенням науково-навчальних виробничих центрів, де, в першу чергу, могли б набиратися досвіду наші викладачі. Багато завдань стоїть і перед колективами навчально-дослідних господарств, які повинні повністю відповідати своїй назві: дослідництво і практика. Вважаю, що Ібатуллін І.І., Туринський В.М. спільно із завідувачами могли б зосередитись також на цій ділянці, запропонувати шляхи покращення практичної і дослідницької роботи.

     Сьоме. Якщо не вирішимо проблему міжнародної співпраці, навчання іноземців, викладання іноземними мовами – втратимо перспективу. На кожній кафедрі слід братись до опанування іноземними мовами. 

     Восьме. Щоденна копітка робота з молоддю. Маємо постійно підбирати молоді кадри, готувати достойну заміну, виховувати, допомагати молодим викладачам і вченим. Але й шанувати старших і заслужених. Щодо морально-етичної атмосфери, то завідувачі повинні не допускати конфліктів у колективах.

     Дев’яте. Так сталося, що серед критеріїв отримання грантів, як в Україні так і в світі, індекс Гірша та публікації в Scopus є візитівкою кожного вченого, кожного університету. Нині наш виш перебуває у десятці кращих в Україні. Звідси і потік абітурієнтів, фінансування, визнання статусу дослідницького. І якби ми мали по індексу Гірша не 27-й, а хоча б десятий чи п’ятнадцятий показник, то одразу перемістилися б на п’яте-сьоме місце в країні. Тому завдання: всіляко стимулювати викладачів, кафедри до публікацій в міжнародних наукометричних виданнях.

     Завдань перед колективом дуже багато і вони різноманітні, резюмував Станіслав Ніколаєнко, але ми мусимо відчувати велику відповідальність перед державою, нашим студентством, молоддю. Саме ми і наші випускники повинні запропонувати Уряду шляхи виходу з кризи та план розвитку країни. Це – висока ціль, але той, хто ставить високі цілі, – той їх досягає!

Ольга Наконечна 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook