Традиційність – запорука успішної соціалізації сучасної молоді

16 листопада 2016 р. відбулася відкрита лекція з навчальної дисципліни «Основи соціалізації особистості» за темою «Традиційність як спосіб буття особистості» зі студентами 3 курсу напряму підготовки «Соціальна педагогіка». Лектор – старший викладач кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті к.пед.н. Лапа Оксана Вікторівна.

 Вибрана тема відкритої лекції є дуже актуальною в сьогоденному житті, адже за сучасними уявленнями складні явища забезпечення міжпоколінної передачі досвіду здійснюються традиційно.

 Лапою О.В. було поставлено завдання розглянути традиційність як механізм соціалізації особистості, проаналізувати поняття «традиція», «традиціологія», «традиціоналізм», «звичай», «обряд», «ритуал», «народний звичай», «українська народна звичаєвість»; визначити роль народної звичаєвості в процесі соціалізації молоді.

Ознайомившись з різними науковими поглядами на питання традиційності, викладач і студенти дійшли спільної думки про те, що традицією можемо назвати суспільну закономірність, що виявляється в процесі накопичення, успадкування особистістю чи соціальною групою колективного досвіду, виробленого й утвердженого, як доцільного, попередніми поколіннями, а також у підборі, адаптації й утворенні зразків соціальності, моделей діяльності, поведінки, просторово-часових уявлень тощо.

За допомогою відеоряду викладач ознайомила студентів з фундаментальними працями відомого науковця Куєвди Володимира Терентійовича, українського етнопсихолога, етнографа, педагога та громадського діяча, який досліджував феномен історичної пам'яті як теоретичної проблеми, традиційність як психологічний чинник, що обумовлює психічний розвиток як окремої людини, так і стереотипи поведінки, етносоціальні настанови та ментальні вияви цілого етносу.

У ході цікавої дискусії розглянуто питання співвідношення питомої ваги традицій та інновацій у сучасному світі. Прикладом такого доцільного співвідношення є своєрідність формування і розвитку японського суспільства, де гармонійно протилежні на перший погляд явища. «Японський дух плюс європейські технології» – гасло, під яким японці успішно лідирують серед передових країн світу, яке передбачає благоговійне ставлення до законів традиціоналізму, збереження національної сутності як неодмінної передумови успішного розвитку держави.

Проаналізували поняття «звичай», «обряд», «ритуал» виявили, що вони на правах складових частин входять у традицію як побутові способи передачі культури з покоління в покоління. Звичаї окремо взятого народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.

Народні звичаї – це неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова – це найважливіші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання високих духовних і громадянських якостей. Народна педагогіка виробила, зокрема, чимало форм гуртування молоді в товариства, братства, громади та інше. У наш час, коли історичні, соціально-економічні умови докорінно змінилися, старовинні форми проведення молодіжного дозвілля (вечорниці, досвітки, вулиці) втратили своє первісне призначення. Однак їх естетичний, етичний потенціал, народознавчу пізнавальність варто активно використовувати в арсеналі засобів виховання молоді.

Бурхливу дискусію викликало питання розвитку традицій серед студентської молоді, підсумком якої стало резюме про те, що кожен студент, кожен факультет і НУБіП України в цілому повинен підтримувати гарні традиції сумлінного навчання, цікавого дозвілля, активної громадської позиції. У підсумку кожен студент на наступному практичному занятті аргументує власну думку в есе «Традиції в середовищі студентської молоді НУБіП України».

Студенти та викладачі, які були гостями на відкритій лекції, щиро подякували Лапі Оксані Вікторівні за цікаву змістовну лекцію, висвітлення та обговорення питань, актуальних в середовищі нашого факультету та університету.