Тиждень української писемності та мови: творчі зустрічі із творчими особистостями

     Із 9 по 15 листопада в університеті проходив Тиждень української писемності та мови.
     Друга половина Тижня була багатою на зустрічі студентів із цікавими особистостями.
   Так, 14 листопада студенти механіко-технологічного факультету у приміщенні Державної бібліотеки України для юнацтва мали нагоду поспілкуватися із український поетом, письменником, журналістом, заслуженим діячем мистецтв України, Лауреатом Всеукраїнської літературної премії ім. Івана Огієнка, членом Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України Олексієм Кононенком. Нині Олексій Кононенко – директор департаменту видавничої справи і преси Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

     Студентів вразила багатогранність особистості митця. Олексій Анатолійович працює у широкому діапазоні тем, використовує багато рідкісних матеріалів, та найбільше захоплюється праслов’янською міфологією. Його книга «Українська міфологія та культурна спадщина» знайомить читача з міфологічними уявленнями, віруваннями, обрядами, легендами у фольклорі і звичаях українців. Автор зауважив, що над цією книгою працював багато років, там більше двадцяти розділів. У ній, зокрема, тлумачиться символіка рослин, дерев, каменів, людських почуттів, йдеться про обряди, звичаї, духи природи, божества, музичні інструменти, персони. Загалом розповідається про людське життя – слов’янина, українця протягом багатьох століть, про те, що його оточувало, про колізії і катаклізми навколо нього.

     Разом із низкою віршів із нової збірки, він прочитав і свій перший вірш, що побачив світ в роки його юності у районній газеті. Поет зізнався, що йому працювати над пісенною лірикою набагато простіше, ніж над поезією «високого стилю». Варто зауважити, що Олексій Кононенко автор понад 200 пісень, найвідоміші з яких «Доня моя, донечка», «Синку мій», «Червоні вишні», «Кленове прощання».
    Крім того, Олексій Кононенко спробував себе у написанні дитячої літератури. Важливою для нього є книжечка «Абетка». «Письменник, який працює для дітей, мусить у своєму житті обов’язково написати букварик або абетку», – переконаний автор. У тій книжці чимало вдалих знахідок, там в чотирьох рядках кожне слово починається з однієї літери. Наприклад:

Спить старий сердитий сом,
Сому сниться сьомий сон.
Сонце спить, світанок спить,
Сом смачним сніданком снить.

     Олексій Анатолійович пригадав і цікавий випадок зі свого життя: «Дуже втомлений після роботи, я проголосував – спинив автомобіль, щоб мене підвезли додому. За кермом – тато, поруч – мама, позаду – дівчинка років шести-семи, я сів біля неї, задумався, а мала каже: «Дядю, а я вам прочитаю віршика». І почала читати мою абетку. Це визнання більше, ніж навіть коли ти стоїш на сцені «Палацу «Україна», і публіка вітає твою пісню оплесками. А тут твій читач завчив напам’ять твої вірші і вітає ними».

      Наостанок письменник поділився зі студентами своєю простою життєвою формулою: «У мене є я, і разом ми впораємося».

     Наступного дня, 15 листопада, до університету завітав Олександр Карпенко, письменник, публіцист, українознавець, громадський діяч, член Національної спілки письменників України. Також є координатором проекту «Українці від океану до океану», мета якого духовне єднання українців усього світу.

     Олександр Федорович презентував студентам гуманітарно-педагогічного факультету, факультетів ветеринарної медицини, тваринництва та водних біоресурсів, інформаційних технологій книжку «2013-2015. На межі». 

     Характерною особливістю цієї праці є те, що до неї увійшли публікації, вміщені протягом 2013-2016 років в одній із найбільших українських газет «Сільські вісті». Теми нарисів і репортажів охоплюють широкий спектр української дійсності від подій у Верховній Раді, переговорів у Москві та Брюсселі до боїв на східному фронті. Автор пропонує вирішення одвічних українських проблем – корупції, бідності, бюрократії, використовуючи досвід цивілізованого світу, який здобув, мандруючи планетою від Австралії до Бразилії.

     Основна думка, що її намагався донести письменник до студентської молоді, – розвинене громадянське суспільство – ключ до нашого європейського поступу.

     Цього ж дня Державна бібліотеки України для юнацтва знову гостинно розчинила двері для студентів агробіологічного факультету, де відбулася творча зустріч із президентом Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, поетом Олександром Афоніним.

     Олександр Васильович наголосив на тому, що у суспільство треба повернути культуру читання. Мусить бути методика заохочення, залучення дітей, молоді до нього. Сподівання на те, що різноманітні ґаджети та інтернет вирішать проблему розвитку людини, її розуму, є марним. Вони лише перетворять мозок на своєрідний чіп, який буде сприймати або не сприймати інформацію. У сучасному світі це має вже чітке визначення як «кліпове мислення», яке призводить до втрати людиною спроможності до засвоєння нових знань. А вміння аналізувати інформацію, накопичувати знання та використовувати їх у повсякденному житті дає книга і лише вона. Сьогодні потрібно фінансувати не стільки виробника, скільки споживача в особі бібліотек, навчальних закладів середньої, професійної та вищої освіти. Влада повинна змінити парадигму мислення стосовно книги як головного інструменту формування кращих рис людської особистості, розробляючи стратегію розвитку країни і її економіки, формувати у населення попит на наукову, науково-технічну, інтелектуальну літературу, без якої неможливий розвиток ні людини, ні держави.

     Наостанок пан Олександр навів слова сімнадцятирічної пакистанки, яка отримала Нобелівську премію: «Виступаючи з трибуни ООН, дівчина сказала надзвичайно актуальну тезу: вчитель, зошит, ручка і книжка можуть змінити людину і світ».

    Сподіваємося, що творчі зустрічі із сучасними митцями залишать в серцях студентів приємні спогади, радість від спілкування, бажання читати сучасну української літературу.

Оксана Тепла,
доцент кафедри української та класичних мов