Виїзна вчена рада за участі міністра Лілії Гриневич: від питань університету до стратегії розвитку вищої освіти України
26 жовтня відбулося засідання вченої ради університету. Продовжуючи традицію відвідувати структурні підрозділи, сьогодні члени вченої ради завітали до Боярської лісодослідної станції. Тож і почалося засідання із своєрідної екскурсії-огляду основних виробничих потужностей станції, бази проходження практик студентами. Було урочисто відкрито столярну дільницю деревообробного цеху.
Порядок денний засідання був насиченим. Але про все по порядку.
Участь у засіданні взяли міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та голова наглядової ради університету Микола Томенко.
У своєму виступі міністр освіти і науки відзначила: НУБіП – один з найдинамічніших за своїм розвитком університетів України. У час, коли основні державні видатки стосуються підтримки обороноздатності держави, активна позиція нашого колективу, пошук альтернативних джерел підтримки діяльності заслуговують на таку високу оцінку. Лілія Гриневич виказала сподівання, що саме це стане прикладом для інших вишів. Як приклад, вона назвала вступну кампанію, у результаті якої наш виш отримав максимальне державне замовлення за деякими спеціальностям. Міністр запевнила, що найближчим часом спеціальності «деревообробні технології» та «гідроінженерія» будуть включені у відповідний перелік, на чому так наполягав тривалий час наш колектив.
Зупинилася міністр і на правилах прийому до ВНЗ на 2017 рік. Зокрема, враховані пропозиції щодо «підтягування» рейтингових списків при відмові абітурієнта навчатися там, де він пройшов за конкурсом. Запроваджені і балансові коефіцієнти, серед яких є сільський. Але найбільш гостро стоїть питання стипендіального забезпечення. Говорячи про це, Лілія Михайлівна зазначила, що домінуючим має бути принцип підвищення мотивації студентів до навчання.
Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша поцікавився, чи не доцільніше перейти на оцінювання студентів за 12-бальною шкалою, що дозволить більш точно визначати рівень підготовки і відповідно більш адресно надавати стипендію. На що міністр зазначила: стоїть завдання відійти від середнього бала, а шкала, за якою оцінювати знання, – це прерогатива закладу. Директор Немішаєвського агротехнічного коледжу Володимир Альохін задав запитання щодо долі коледжів. Лілія Гриневич відповіла: хочемо збудувати сектор професійної вищої освіти. У перехідних положеннях закону «Про освіту» зазначено, що це буде запроваджено з 2018 року. А друге питання – відновити на базі Немішаєвського агротехнічного коледжу навчально-методичний центр – також знайшло підтримку очільниці галузі. Директор ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження Володимир Козирський підняв питання вартості енергоресурсів та запропонував на рівні держави передбачити фінансування запровадження автоматичного обліку енергоспоживання. Це б дало можливість зекономити кошти до 50%. Міністр підтримала ініціативу, проте зазначила: повністю програму енергозбереження держава профінансувати не зможе.
Директор Ніжинського агротехнічного інституту Василь Лукач поцікавився, чи не можна на базі цього вишу створити повноцикловий центр підготовки – від робітника до магістра, до складу якого увійшли б професійні ліцеї, у даному випадку Чернігівської області. Ідею Лілія Михайлівна підтримала і чекає на відповідні пропозиції.
Директор Ірпінського економічного коледжу Сергій Михайлов закцентував увагу на навчанні дітей, які здобули базову середню освіту і бажають навчатися на молодшого спеціаліста. На базі дев’яти класів підготовка молодших спеціалістів скасована не буде, запевнила міністр.
Директор ННІ лісового та садово-паркового господарства Петро Лакида поцікавився долею вищих навчальних закладів, академічної і університетської науки. Лілія Гриневич відповіла: взятий курс на укрупнення університетів, забезпечення їх належною матеріально-технічною базою буде продовжений. До цього підштовхує фінансово-економічна та демографічна ситуація в державі. Що ж до науки, то тут також передбачається об’єднання ресурсів, стимулювання до розробки спільних проектів колективами науковців.
Ректор Станіслав Ніколаєнко вніс декілька пропозицій. Перше: провести Всеукраїнську конференцію за участі освітянської громади і бізнесу щодо поглиблення співпраці. Друге: на базі НУБіП за допомогою міжнародної спільноти створити Всеукраїнський дослідний центр, який би використовували усі аграрні виші і провадили тут спільні дослідження. Третє: потрібна диференціація при підході до оплати комунальних послуг, оновлення матеріально-технічної бази, адже затрати на підготовку, наприклад, гуманітаріїв та інженерів суттєво різняться.
Про організацію навчального процесу та розвиток матеріально-технічної бази Немішаївського агротехнічного коледжу щодо виконання заходів реалізації Програми розвитку університету «Голосіївська ініціатива –2020» на 2016 рік доповів директор Володимир Альохін. Він представив кадровий потенціал, охарактеризував стан матеріально-технічної бази, презентував результати вступної кампанії. Недоліками в роботі колективу коледжу директор назвав середню якість освітнього процесу, зменшення контингенту студентів, недостатній рівень науково-дослідної роботи. Задля поліпшення ситуації у коледжі планується поліпшити матеріально-технічну базу, активізувати профорієнтаційну роботу, провести акредитацію п’яти спеціальностей молодших спеціалістів, забезпечити фінансову стійкість тощо.
Співдоповідач – начальник відділу регіонального розвитку, дистанційної освіти та заочного навчання Олег Єресько зазначив, що протягом останніх двох років коледж отримав великий позитивний імпульс в роботі, що відмічають і викладачі, і студенти. А декан факультету ветеринарної медицини Микола Цвіліховський відмітив активну співпрацю з кафедрами університету. Досить значна кількість випускників коледжу висловлюють бажання продовжувати навчання і обирають для цього наш університет. На що потрібно звернути увагу керівництва, так це на підготовку кадрів. І університет готовий підставити своє плече.
З науковою доповіддю про особливості хвороби Лайма виступила завідувач кафедри та тропічної ветеринарії Наталія Сорока. Вона наголосила на симптомах та методах лікування, зазначивши, що в Україні не узаконені методи лікування тварин. Професор Микола Стародуб поцікавився методами діагностування саме цієї хвороби і запропонував поєднати зусилля та визначати діагноз за допомогою біосенсорів. Професор Семен Танчик запропонував усі наукові доповіді висвітлювати на офіційному сайті університету.
Про діяльність ННІ лісового і садово-паркового господарства та реалізацію Програми розвитку університету «Голосіївська ініціатива – 2020» доповів його директор Петро Лакида. Він навів позитивну динаміку змін, які відбулися в інституті за останній період, по кожному з десяти напрямків програми. Нині в інституті активно ведеться співпраця з радою роботодавців. З метою підвищення якості навчального процесу, проходження виробничих і навчальних практик, здійснення наукових досліджень і майбутнього працевлаштування студентів укладені угоди щодо стратегічного партнерства та наукового співробітництва з Державним агентством лісових ресурсів України і провідними підприємствами у галузі садово-паркового господарства й технології деревообробки. На базі інституту функціонує місцевий осередок міжнародної студентської спілки лісівників International Forestry Students’ Association, а студенти ОС «Магістр» мають можливість здобути подвійний диплом у Шведському університеті сільськогосподарських наук.
У той же час директор акцентував увагу на певних проблемах і резервах інституту, на які потрібно спрямувати зусилля колективу. Це поліпшення навчального процесу, матеріальної бази, практичного навчання, реалізація програми енергозбереження, збільшення числа контрактників тощо.
Професор Олег Мельник поцікавився у доповідача, чи не має інститут намірів створити реабілітаційний центр для диких звірів за участі фахівців факультету ветеринарної медицини. На що Петро Лакида надав ствердну відповідь. Це підтримав також і голова наглядової ради університету Микола Томенко.
Начальник навчального відділу Оксана Зазимко проаналізувала діяльність інституту та кожної з його кафедр, познайомила з висновками, які зробили члени вченої ради, котрі відвідували напередодні лекційні та практичні зайняття. Турбує низька відвідуваність і дисципліна з окремих спеціальностей. Доповідач акцентувала увагу і на подібності тем магістерських робіт, що захищалися протягом останніх років під керівництвом окремих викладачів. Оксана Зазимко представила і результати соціологічного опитування старост груп. Найбільше ж турбує студентство побутові умови у гуртожитках.
Начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко зауважив, що інститут є лідером у провадженні досліджень. Колектив має майже восьмимільйонний консолідований бюджет на науку. Директор ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження Володимир Козирський позитивно оцінив роботу колег. А декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков подякував за можливість проводити якісну практичну підготовку землевпорядників.
Підсумовуючи, ректор Станіслав Ніколаєнко позитивно оцінив зміни на факультеті. Проте очільник університету різко розкритикував пасивність фахівців з садово-паркового мистецтва, які працюють в інституті, до облаштування території нашого університету. Перегляду, розширення потребують і напрямки дослідницької роботи.
Також Станіслав Ніколаєнко визначив сім завдань для колективу. Вони стосуються реалізації у повній мірі автономії, особливо на кафедрах, факультетах та в ННІ; економії енергоресурсів; підготовки до дистанційного навчання у зимовий період; профорієнтаційної роботи; виконавської дисципліни; злагодженої і ефективної роботи студентського самоврядування; провадження якісного навчального процесу.
Вчена рада підтримала пропозиції навчально-методичної ради НУБіП, які представив проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша, та рекомендувала до друку навчально-методичну літературу. Таку ж рекомендацію отримали наукові видання університету та монографії.
Денис Рудень,
Валентин Обрамбальський
