Економічному факультету – 65 років!

Становлення народного господарства України і, зокрема, сільськогосподарського виробництва у післявоєнні роки потребувало підготовки висококваліфікованих кадрів з вищою освітою: агрономів, економістів, бухгалтерів. Тому в 1951 р. для підготовки економічних кадрів для сільського господарства було організовано факультет економіки і організації сільського господарства у складі Київського сільськогосподарського інституту, і він мав лише економічне відділення. 

 

Одним із корифеїв економічного факультету став Андрій Андрійович Чалий, студентське життя якого розпочиналось у 1956 р., і тому він уже вступав на факультет економіки і організації сільського господарства, який у 1954 р. увійшов до складу Української сільськогосподарської академії (УСГА) і розпочав підготовку фахівців на бухгалтерському відділенні з 1959 р.

 

 

Враховуючи особливість тогочасного студентства, доцільно відтворити дух того часу. Набір на стаціонарне відділення був дуже строкатим. Це були і учасники Другої світової війни, і ті, що відслужили в армії, і ті, що мали стаж роботи на виробництві не менш як три роки, а також і ті, які щойно закінчили школу, зарахувались поза конкурсом, тому прошарок останніх був незначним. Окремі студенти мали сім’ї та дорослих дітей, які навчались уже в інститутах або технікумах. Незважаючи на таку різноманітність у віковому складі студентів, групи і студенти були досить дружні.

 

Так на перших і других курсах у студентів старшого віку були проблеми з вивченням фізики, хімії, математики (обсяг яких був на той час досить значним), і вони тісно співпрацювали з молодшими; для молодих на старших курсах більш складними була практична сторона навчання, тоді вони звертались до одногрупників старшого віку. Згодом на факультеті почалась підготовка спеціалістів з бухгалтерського обліку і наш потік із чотирьох груп (100 чоловік) був поділений по дві групи на економістів і бухгалтерів. За власним бажанням одні залишились на економічному відділенні, а інші перейшли на бухгалтерське відділення, проте випуск у 1961 р. був спільним. Закінчували на той час факультет економіки і організації сільського господарства за спеціальністю «Економіка і організація сільського господарства» з присвоєнням кваліфікації вченого агронома-економіста.

 

 

Зважаючи на отриману кваліфікацію агронома-економіста зміст підготовки суттєво відрізнявся від сучасного. Так, значний обсяг годин відводився для вивчення ботаніки, геодезії, хімії та агрохімії, фізіології рослин, землеробства рослинництва та тваринництва.

 

Для тогочасних сільськогосподарських підприємств – радгоспів, колгоспів та господарств інших форм господарювання – необхідним було кваліфіковане, компетентне розв’язання практичних завдань у діяльності аграрного сектору, що вимагало від економіста універсальних знань всіх галузей сільського господарства, вміння розробити економічно обґрунтовану виробничу програму підприємства, яка б забезпечувала високу ефективність виробництва, володіння методами наукової організації праці, вміння об’єктивно розробити норми по оплаті праці з урахуванням якості продукції та забезпечити економічний аналіз виробничої діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

 

Для історії слід зазначити, що матеріально-технічна база кафедр і факультету на той час була забезпечена рахівницями та арифмометрами, і практичні заняття по розрахунках з організації праці сільськогосподарського виробництва, економіки сільського господарства, статистики та аналізу проводились з використанням лише названих засобів.

 

Серед студентів досить високою була дисципліна і відвідування навчальних занять було обов’язковим. Значну організаційну роботу проводили наставники та старости груп, які здійснювали неформальний облік занять. За певну кількість пропусків знімали стипендію, а це було дуже відчутно, оскільки студенти мали невисокий рівень матеріального достатку, і більшість з них жила за рахунок стипендії, яку призначали за результатами семестрових іспитів. 

 

Існувало дві категорії стипендії – звичайна і підвищена (за всі відмінно здані іспити). При цьому в УСГА стипендія була значно вищою, ніж в інших вищих навчальних закладах України. Також існував особливий вид стипендії – Ленінська, сума якої була досить значною на той час. У той час Ленінським стипендіатом був майбутній професор економічного факультету Шкільов О. В.

 

На економічному факультеті завжди значна увага приділялась виробничій практиці. Так, в зазначений період у студентів-економістів була практика на III курсі після І семестру з планування в сільськогосподарських підприємствах тривалістю два тижні, і тривала технологічна практика після III курсу теж в сільськогосподарських підприємствах – три місяці, а також переддипломна практика, що тривала ще довше.

 

У той період Президентом УАСГН був академік Власюк П. А., а безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснював академік Лєбєдєв С. І.

 

Світилом на економічного факультету став академік, професор, завідуючий кафедрою економіки сільського господарства Романенко І. Н., який викладав курс лекцій з економіки сільського господарства. Він був різнобічно освіченою людиною, яскравим лектором, висококваліфікованим педагогом, який на той час побував у багатьох країнах світу. Його лекції часто переплітались з різними життєвими ситуаціями. Професори Сироцинський К. О. і Григорович Д. А. викладали курс організації сільськогосподарського виробництва. Професор Ларін Г. В. викладав курс лекцій з економіки світового сільського господарства і був другим деканом економічного факультету.

 

В навчальному плані підготовки фахівців достатньо багато часу відводилося на практичні і семінарські заняття із професійно орієнтованих дисциплін – економіки і організації сільського господарства, управління, статистики, які викладали доценти кафедри економіки сільського господарства – Мертенс В. П., Жигало Л. Ф., Міщенко А. Д.; кафедри управління – Завадський Й. С.; кафедри організації – Зрібняк Л. Я.; Бидій О. І.; кафедра статистики – Рогаченко С. М. Доцент Рогаченко С. М. окрім спеціальних знань з бухгалтерського обліку, передавав свій практичний і життєвий досвід. Вражала його висока працездатність (4–5 пар в день) та  оптимізм. Він завжди був привітний, доброзичливий зі студентами.

 

Цікавими були й викладачі загальноосвітніх та інших дисциплін. Зокрема курс «Ботаніки» читав доцент Рижутін Н. Д., який у літній період проводив навчальну практику на Жуковому острові, де студенти збирали гербарії із ста рослин, назви яких необхідно було визначити по довіднику.

 

Професор Толмачов І. М. читав фізіологію рослин. Запам’яталися студентам професор Пшеничний П. Д. (кафедра тваринництва), професор Поліщук А. Д., доцент Сніжко В. А. (кафедра овочівництва і садівництва); доценти Овдієнко Л. С., Шапіро Л. М. (кафедра політичної економії).

 

 

 

Всі викладачі були неординарними особистостями, що залишили значний слід в роботі кафедри та в пам’яті студентів. Це вже згадані академік, доктор економічних наук, професор Романенко І. Н., який очолював кафедру з 1954 р. по 1976 р.; у 1956–1966 рр. він працював директором Науково-дослідного інституту економіки та організації сільського господарства і одночасно завідував кафедрою економіки сільського господарства Української сільськогосподарської академії.

 

 

 

Доктор економічних наук, професор Касьянов Л. І. з перших днів Другої світової війни пішов на фронт і воював до перемоги над фашизмом; з 1976 р. по 1987 р. він очолював кафедру, у 1976–1980 рр. був проректором з наукової роботи Української сільськогосподарської академії. 

 

З 1987 р. по 1995 р. кафедру економіки сільського господарства, уже перейменовану в кафедру аграрної економіки, очолив доктор економічних наук, професор Мертенс Володимир Петрович, який був багатогранною, непересічною особистістю, наставником, вихователем. Він передав студентам свій викладацький досвід, був мудрою і порядною людиною. 

 

З 1995 р. по 2005 р. кафедрою завідував член-кореспондент УААН, доктор економічних наук, професор Руснак П. П., який був членом ряду спеціалізованих вчених рад Національного аграрного університету та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

 

Впродовж майже всього періоду існування кафедри працювали доценти Тарасенко С. І., Баліцький Д. С., Тараненко В. Ф. Пішли на пенсію професор Мацибора В. І., доценти Дубовий Л. О., Кирилюк К. М., Сизовенко А. Ф., а доцент Рудий М. М. у даний час очолює кафедру економічної теорії НУБіП України. Доцент Клименко А. М. тривалий час був заступником декана економічного факультету; Жебка В. В. виконував доручення секретаря Вченої Ради ННІ бізнесу. 

 

Видатними науковими діячами кафедри економіки сільського господарства були доцент Пархоменко Ф. О., який у попередні роки очолював Управління середніх спеціалізованих закладів України та доцент Дзевенко Н. Е., що працювала партійним функціонером.

 

З 1972 р. на кафедрі економіки сільського господарства у великих обсягах викладалося аграрне право – спочатку тільки на економічному факультеті , а потім на всіх факультетах університету. У різний час його читали доценти Миронець І. М., Васильченко Л. В., Крикунов А. О., професор Горницький А. А., старші викладачі Попов І. М., Провозін Б. І., Мальований В. І. Це фронтовики, які були учасниками Другої світової війни.

 

 

На базі кафедри економіки сільського господарства діяли курси підвищення кваліфікації викладачів економіки ВНЗ із усього Радянського Союзу, для яких читати лекції та проводити практичні заняття було досить відповідальним завданням.

 

Цікавий напрям просвітницької роботи, яку здійснювали викладачі кафедри у той період, – читання лекцій від Товариства «Знання» в радгоспах, колгоспах, інших підприємствах, на рівні районних і обласних організацій. Професор Романенко І. Н. був членом правління Республіканського Товариства «Знання» та головою Товариства «Знання» Київської області.

 

Подальше керівництво кафедрою економіки підприємства здійснював доктор економічних наук, професор Збарський Василь Кузьмич, який надихав і в даний час мотивує своїх молодших колег на розробку і видання навчально-методичних посібників, підручників, монографій тощо. Основним напрямом його наукової діяльності є розвиток малих форм господарювання в АПК. У період завідування кафедрою Збарським В. К. кафедрі за рішенням Вченої ради НУБіП України присвоєне ім’я проф. Романенка І. Н.

 

У період організаційних змін структури управління у вищих навчальних закладах зведену кафедру економіки підприємства очолював доктор економічних наук, професор Діброва А. Д. (2014–2015 рр.), будучи одночасно директором ННІ бізнесу.

 

З 1994 р. на кафедрі економіки підприємства працює Рогач С. М., яка у 1997 р. захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 р. – докторську. Вона є доктором економічних наук, професором, і з 2014 р. очолює кафедру економіки підприємства. В свій час займала посаду завідувача відділу державних закупівель університету. У 2013–2014 рр. виконувала обов’язки декана факультету аграрного менеджменту НУБіП України.

 

Цікава деталь: якщо в минулому складі кафедри були переважно чоловіки (дві жінки – доценти Дзевенко Н. Е. і Тараненко В. Ф.), то в сучасному складі – навпаки (два чоловіка – професор Збарський В. К. та доцент Янчевський Р. В.).

 

До складу кафедри входили також професор Мацибора В. І. і доцент Чалий А. А., які з 1 квітня 2015 р. вийшли на пенсію.

 

За роки існування економічного факультету науково-педагогічний колектив кафедри економіки сільського господарства (економіки підприємства) своєю наполегливою працею створив високорозвинений науково-навчальний комплекс, який повноправно можна віднести до певної науково-педагогічної школи зі своїми традиціями і досвідом у справі навчання, освіти, підготовки науково-педагогічних кадрів і виховання студентів.