Святою мудрістю надихаймося

3 жовтня 2016 року

Соборів у Києві багато, проте особливий один – Софія Київська. Він − оповитий віковою сивиною, народними легендами, возвеличений ушануванням багатьох поколінь. Цей храм –  улюблене місце духовного сховку сучасників. Софія не залишає байдужим ні підлітка-халамидника, ні сивочолого високоповажного пана. Вона притягує своєю величчю всіх: архітекторів, науковців, письменників, художників, кобзарів, співаків, державців, пересічних українців та іноземних туристів. Біля неї в захопленні завмирають наші друзі, повз неї із заздрістю проходять вороги, однак НІКОГО СОФІЯ не залишає байдужим.

Переконалися в цьому й студенти групи УНЗ-1501 гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України. Довелося довго готуватися до відвідин собору: то часу не вистачало, то духу бракувало – та, як кажуть у народі, напевно, були не готові. Однак коли потрапили на територію Софії, святиня довго не відпускала. Дві години минули, мов мить. Складно описати почуття від побаченого: Свята Оранта рухалася назустріч, щиро заглядала в душу проникливим поглядом, який заворожував. Не вірилося, що їй уже понад тисячу років: складалося враження, що невідомий майстер-русич щойно завершив свою роботу і тихо нею милується із темного кута, тішачись тим, як ми завмерли в захваті.

Здавалося, що дух засновників Софії Київської – Володимира Великого та Ярослава Мудрого – не лише нагадують нам про велич Русі, а й суворо запитують: «Чи варті ви високої честі зватися нащадками Київської Русі, чи ладні піднести могутність України як спадкоємиці величної Київської Держави?»

Нам несвідомо хотілося, незважаючи на сувору заборону, доторкнутися рукою до фресок, притулитися до віковічної стіни, надовго затриматися біля вівтаря.

На відміну від інших храмів, Софія не тисне своєю величчю, у ній наповнюєшся благодаттю, вона очищує, надихає. Одухотворені, поверталися ми додому. Осінній теплий день, освітлений сяйвом Святої Софії Київської, назавжди залишиться в пам’яті.

 

На світлинах – студенти групи УНЗ 15-01 та куратор Л. Омельченко у Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софія Київська».


Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook