Дещо з історії гуманітарно-педагогічного факультету

     Пригадуєте слова героїні Б.Брильської із відомого кінофільму «Іронія долі або з легким паром» про те, що помилки вчителів не проявляються так швидко, як помилки лікарів, але вартують людству не менш дорого.
     Історія підготовки педагогічних кадрів у Національному університеті біоресурсів і природокористування України сягає першої половини минулого століття, коли розвиток сільського господарства на території Української СРР зумовив необхідність підготовки педагогічних кадрів для організації сільськогосподарської освіти.

     Із листа заступника Наркома Освіти до Київського окружного виконавчого комітету: «…Піднесення сільського господарства УСРР нерозривно сполучено з розвитком нашої с.-г. освіти і насамперед вищої с.-г. школи. Нові методи навчання в радянській школі побудовані на принципі широкої участи у виробництві, вимагають і відповідної бази для забезпечення раціональної постановки навчання в с.-г. школі і с.-г. науки…». Як наслідок, у 1924 році було відкрито агро-педагогічне відділення у складі Київського сільськогосподарського інституту. На той час це вже був окремий навчальний заклад на території Голосієва, який у 1923 р. був сформований із агрофакультету  Київського політехнічного інституту.

     Агро-педагогічне відділення функціонувало у вигляді Вищих Агро-Педагогічних Курсів. Першим завідувачем агро-педагогічного відділення був професор Стойкевич І.М. У жовтні 1930 р. на базі агро-педагогічного відділення було створено Київський агро-педагогічний інститут як окремий навчальний заклад. Головним його завданням було забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами агарних навчальних закладів та шкіл.

     В інституті функціонувало два відділення. Перше відділення здійснювало підготовку викладачів агродисциплін с.-г. технікумів, педагогічних технікумів та інститутів соціального виховання. Навчання відбувалося протягом одного року на базі вищої освіти за такими секціями: економіки та організації с.-г., зерново-бурякова, садово-городня, скотарсько-молочарська.

     Друге відділення готувало викладачів для шкіл колгоспної молоді, радгоспУЧІВ та тракторУЧІВ. Навчання відбувалося протягом двох років на базі середньої освіти за такими секціями: зерново-бурякова, скотарсько-молочарська.

     Інститут розташовувався на території навчального корпусу № 4 сучасного НУБіП України. Директорами інституту були: Пасічник П.М. (1930-1931 рр.), Левчук Д.В. (1931-1933 рр.). В інституті працювали професори: Заклужський Р.Р., Лехтман Б.І., Музиченко О.Ф., Нижник Б.М., Пелех П.М., Сидоряк С.А., Філіповський А.К. У 1933-1934 навчальному році у Київському агро-педагогічному інституті нараховувалося 275 студентів.
     З метою запровадження нової системи і номенклатури профілів підготовки педагогічних кадрів рішенням колегії НКО УРСР у 1933 р. Київський агро-педагогічний інститут увійшов до складу Київського педагогічного інституту, де з часом був реорганізований. Так було призупинено підготовку педагогічних кадрів для організації сільськогосподарської освіти в КСГІ.

     Педагогічний факультет було засновано у 1963 р. з метою підготовки викладачів для середніх спеціальних сільськогосподарських навчальних закладів України, Білорусії та Молдови. У грудні 2014 р. факультет перейменовано в Гуманітарно-педагогічний.

Стойкевич І.М.
Завідувач агро-педагогічного відділення КСГІ
(1924-1930 рр.

Пасічник П.М.
Директор Київського агро-педагогічного інституту
(1930-1931 рр.)

Розташування Київського агро-педагогічного інституту
(нині корпус №4)
(1930-1932 рр.)

Ігор Буцик,
заступник декана
гуманітарно-педагогічного факультету

Людмила Лановюк,
директор музею історії НУБіП України