Серпнева вчена рада: підбито підсумки за минулий навчальний рік і визначено завдання на новий
26 серпня відбулося розширене засідання вченої ради університету. Оскільки на ньому підбили підсумки діяльності вишу за попередній період та, враховуючи результати діяльності, визначилися з нагальними стратегічними завданнями, участь у засіданні взяли всі керівники основних підрозділів, кому їх слід реалізувати – завідувачі кафедр, щоб кожен зміг побачити себе зі сторони та знайти свою нішу.
Приємним моментом перед його початком стало вручення атрибутів почесного звання «Почесний професор Національного університету біоресурсів і природокористування України» – мантії та відповідного диплому – судді Верховного Суду України, доценту кафедри адміністративного та фінансового права Петру Панталієнку.
Потому ректор Станіслав Ніколаєнко озвучив основне питання порядку денного – підведення підсумків за минулий навчальний рік та визначення завдань на новий. Перше, на чому зауважив Станіслав Миколайович, – це цьогорічна вступна кампанія, яка, по суті, стала експериментом не тільки для нашого вишу, а й для всієї освіти. Хоча в цілому маємо нормальні показники за її результатами, але нерівно спрацювали окремі кафедри і факультети, додав він. Це лише один аспект із багатьох, який вимагає глибокого аналізу і прийняття рішень. Тож на досягненнях університету за всіма видами діяльності та викликах закцентували увагу доповідачі. З детальним звітом можна ознайомитися в черговому випуску газети «Університетський кур’єр».
Про те, куди потрібно спрямувати навчальну роботу, аби утвердити НУБіП в статусі авторитетного національного і міжнародного університету, говорив проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша. Тому він спочатку схарактеризував, так би мовити, обличчя університету сьогодні, у чому його унікальність та переваги на освітянському ринку послуг. Окремо зупинився на позиціях вишу в різних освітянських рейтингах, які, за його словами, упродовж звітного періоду поліпшилися. Звісно, мова тут йшла і про якісний науково-педагогічний склад, динаміку контингенту студентів, особливістю якої є збільшення тих, хто навчається на денній формі і суттєве зменшення на заочній. Тож на перспективу, зазначив проректор, – перехід на дистанційну форму навчання. Не оминув доповідач і результатів вступної кампанії. Висновок один – кардинально треба змінити підхід до профорієнтаційної роботи. Найкраща профорієнтація – та, наголосив він, коли не ми шукаємо студента по школах і коледжах України, а коли нас шукають за нашим високим іміджем і рейтингом.
Звертаючись до завідувачів кафедр, Сергій Кваша наголосив, що організація навчального процесу на кафедрі – це базове завдання її керівника. Однак не все із цим у нас гаразд, підкреслив він. Нині вдалося суттєво зменшити кількість дисциплін, закріплених за кафедрами, наступний етап – уникнення дублювання викладання окремих лекційних тем у дисциплінах різних кафедр. Обставини розвитку національної освіти ставлять перед нами вимогу – повне забезпечення навчального процесу електронними носіями. Тому завдання – стовідсоткове наповнення електронних навчальних курсів. Серед результатів минулого року доповідач назвав істотне зростання кількості угод між університетом та провідними підприємствами України. Але кафедри та факультети мають не тільки продовжувати роботу щодо кількісного розширення місць практики, але й посилити контроль за її проходженням. Підсумовуючи аналіз роботи кафедр за показником оцінювання студентів за різними формами контролю, проректор зауважив, що окремі викладачі мають бути об’єктивними і послідовним у своїх педагогічних критеріях оцінювання знань студентів.
Окрім якості навчального процесу, важливою для конкурентоздатності вишу є вартість навчання. Вперше за період з 2012 року, зазначив Сергій Кваша, вона була підвищена. І причин цьому кілька: компесанція зростаючих комунальних тарифів, необхідність приведення у співставність вартості бюджетного фінансування і плати за навчання тощо.
Третій чинник конкурентоспроможності навчального закладу – це працевлаштованність випускників. І в цьому позитивну роль відіграють ради роботодавців НУБіП України та започатковані ярмарки вакансій. В епіцентрі уваги всього нашого колективу продовжує залишатися виховна робота. Доповідач також порушив питання функціонування відокремлених підрозділів університету та якості освіти в них.
Перший проректор Ігор Ібатуллін закцентував увагу на результатах саме наукової діяльності, бо остання є невід’ємною складовою для набуття і збереження статусу дослідницького університету. Тож як виконуються відповідні критерії і показники він проаналізував детально. 23% науково-педагогічних працівників як вимагають положення, задіяні у проведенні науково-дослідних робіт, однак лише третина з них – це молодь. На одну позицію виріс індекс Гірша порівняно з 2015 роком, але університет вже три роки поспіль на 27-й сходинці з-поміж вишів країни за цим показником. Одна із причин – лише 76 наших колег мають індекс Гірша за Скопусом. Хоча в цілому науковці активніше публікують свої результати досліджень у наукометричних виданнях. Щодо проведення різнорівневих наукових заходів, зокрема конференцій, виставок тощо, то тут стан справ задовільний. Нерівномірно є ситуація із формуванням проектів науково-дослідних робіт у різних підрозділах. Одні кафедри отримують державне фінансування або за рахунок виконання договірних робіт залучають кошти до спецфонду. Інші ж – взагалі не ведуть аналогічні види робіт. Дивно, але й не проводяться вченими дослідження за рядом перспективних для держави напрямів. Слід більше уваги приділити саме комерціалізації охоронних документів та й наукових розробок взагалі. Маємо чимало державних грантів, стипендій, премій.
Мова йшла і про студентську науку. Більшої уваги, наголосив Ігор Ілліч, потребують наукові гуртки, підготовка переможців наукових конкурсів. Доповідач представив також аналіз контингенту і стану підготовки наукових кадрів в розрізі факультетів та ННІ. Якщо говорити про якісні показники, то маємо певні позитивні зрушення. Половина з них володіють іноземною мовою на рівні В1-В2, третина вступників до аспірантури – мають дипломи з відзнакою. Ураховуючи це та інше, Ігор Ібатуллін озвучив завдання, які належить виконати в рамках програми розвитку університету «Голосіївська ініціатива-2020». Зокрема, це – підготовка докторів наук, контроль за якістю дисертаційних робіт, в першу чергу, на кафедрах, виконання ліцензійних умов до підготовки докторів філософії, проведення спільних наукових досліджень, їх комерціалізація, публікаційна активність у наукометричних базах, передусім SCOPUS, Web of Science, участь у міжнародних грантових програмах.
Проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку Вадим Ткачук зосередив увагу на міжнародній і госпрозрахунковій діяльності. Серед здобутків першої він назвав 15 міжінститутських угод по програмі Еразмус+, 9 діючих міжнародних програм навчання з можливістю отримати подвійні дипломи. Крім того, за звітний період 229 науково-педагогічних працівників брали участь у різних наукових і навчальних заходах за кордоном, 926 студентів пройшли там виробничу практику, ще 115 навчалися або стажувалися. Одна із нагальних проблем і водночас завдання – залучення іноземних студентів на навчання, бо їх кількість на сьогодні, на жаль, не збільшується. Проректор також зауважив, що 34 кафедри не мають жодного показника по міжнародній діяльності. Тільки чверть з усіх публікують наукові праці за кордоном. Не кращою є ситуація з госпрозрахунковими підрозділами, надходження від діяльності яких у загальній структурі є незначними. Але й вони на сьогодні виконані ледь більше половини від запланованого на рік.
Активну участь в обговоренні доповідей взяли декани факультетів та завідувачі кафедр. В цілому вони схвалили проект рішення вченої ради. Дехто ще й висловлював пропозиції, інші ж ділилися власним досвідом. Зокрема, завідувач кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва Анатолій Бикін зазначив, що він зі своїми колегами апробував нову форму профорієнтаційної роботи, яка полягала у співпраці з учителями шкіл та Малою академією наук і принесла позитивні результати. Основні положення, що прозвучали в доповідях, та необхідність розробки концепції розвитку українського села підтримав завідувач кафедри механізації тваринництва Геннадій Голуб. Про неможливість в умовах дистанційного навчання підготувати справжнього лікаря ветеринарної медицини говорив завідувач кафедри анатомії тварин імені академіка В.Г. Касьяненка Олег Мельник. Він же висловив гостру потребу очолюваного ним підрозділу в забезпеченні спеціальним обладнанням. Про основні здобутки в цьому році розповіли декани факультетів тваринництва та водних біоресурсів – Вадим Кондратюк, харчових технологій та управління якістю продукції АПК – Лариса Баль-Прилипко, директор Мукачівського аграрного коледжу Юрій Садварі та завідувач кафедри глобальної економіки Наталія Вдовенко. Від імені студентського самоврядування відзначила позитивні зрушення у поліпшенні соціально-побутових умов у гуртожитках та пріоритетність і всебічну підтримку молодіжних ініціатив голова Студентської організації Дар’я Кендус. Питання якості проведення занять і відображення її рівня в рейтинговій оцінці діяльності викладача порушив професор Віктор Маурер. Він запропонував передбачити зазначене в першому розділі положення, а ще враховувати результати анкетування, де студенти оцінюють викладача як фахівця. Завідувач кафедри геодезії та картографії Іван Ковальчук порушив питання омолодження кадрів та системи заохочення за якість наукових і навчальних праць.
Як зазначив ректор університету Станіслав Ніколаєнко, дискусія засвідчила, що колектив розуміє проблеми і завдання, які стоять перед ним. Військові дії, які викликали стагнацію економіки, внутрішні негаразди ведуть до того, що Україна переживає дуже важкі соціально-економічні часи. За три роки, продовжив ректор, кількість випускників одинадцятих класів скоротилася на 18%, на 70 тисяч менше здали ЗНО. Тож якщо не будемо бігти вдвічі швидше, ніж до цього, програємо. На бакалавраті цьогоріч ми не добрали сім груп. Звичайно не останню роль в цьому зіграли правила вступу. Але й треба боротися за абітурієнта з високими балами ЗНО. Ті жорсткі виклики, які стоять перед нами, вимагають самоорганізованості, дисципліни і самовіддачі у виконанні таких стратегічних завдань. Перше, присутні керівники мають підготувати розширені засідання вчених факультетів, ННІ і кафедр. Всі повинні керуватися принципом: реальна робота – реальна оцінка. Друге, маємо поліпшити науково-методичну, психолого-педагогічну підготовку викладачів. Третє, необхідно створити єдиний профорієнтаційний центр та нову систему профорієнтаційної роботи. Кожен факультет буде закріплений за областю. Залучаємо на навчання найкращих абітурієнтів. Четверте, слід посилити науково-дослідницьку і практичну роботу. П’яте, ураховуючи жорсткі економічні реалії реалізуємо режим жорсткої економії.
Наш корабель, продовжив ректор, не матиме попутного вітру, якщо не буде злагодженості. Нам потрібен дух високого інтелекту, зв’язки з бізнесом, виробництвом. Принагідно, Станіслав Ніколаєнко процитував слова відомого педагога К.Д. Ушинського, який говорив, що тільки особистість може виховати особистість, тільки характер може виховати характер.
Звертаючись до загалу, ректор висловив упевненість, що всі поставлені завдання виконаємо, якщо будемо діяти разом. Сьогоднішній аудиторії, продовжив він, під силу не тільки ці, а й втричі складніші завдання.
На засіданні також рекомендували кандидатури талановитих молодих учених на здобуття стипендії Кабінету Міністрів України у 2016 році.
Про формування проектів фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт на 2017 рік доповів перший проректор Ігор Ібатуллін. За його словами, нашими науковцями розроблено 123 проекти, що на третину більше, ніж торік. За результатами попереднього розгляду від базового закладу рекомендовано 52. Тож чекатимемо результатів їх експертизи на профільних секціях у міністерстві.
Директор ННЦ виховної роботи та соціального розвитку Віталій Коваленко представив концепцію проведення Дня знань. Програмою свята передбачено привітання першокурсників на факультетах, відкриття пам’ятників на Алеї слави, парад першокурсників, святкові урочистості, екскурсії для студентів, батьків та гостей, спортивні змагання і святкову дискотеку. Генеральна репетиція відбудеться 31 серпня о 14:00 годин на стадіоні.
Вчена рада затвердила план її роботи на 2016-2017 навчальний рік, який представила присутнім учений секретар Оксана Барановська.
Вчена рада підтримала рекомендації навчально-методичної ради та рекомендувала до друку навчально-методичну літературу, монографії, наукові видання.
Ольга Наконечна
