Як стати успішним науковцем на міжнародному рівні
15 червня 2016 року стартував науково-практичний семінар «Як стати успішним науковцем на міжнародному рівні». Його учасників – викладачів нашого та інших вишів вітав проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку Вадим Ткачук, який вказав на зростаючу інтернаціоналізацію вітчизняної освіти, широкі можливості для українських молодих та досвідчених дослідників щодо участі у міжнародних програмах обміну та грантових проектах. Проте для цього ми повинні навчитися бути «видимими» для закордонних колег: мати міжнародні англомовні публікації у високо рейтингових наукових журналах, бути зареєстрованими на міжнародних наукових порталах, адже особисті показники цитованості кожного науково-педагогічного прцівника є вагомими для визначення загального рейтингу університету, – зазначив Вадим Ткачук.
Побажала плідної роботи учасникам семінару також директор ННІ післядипломної освіти Марія Кулаєць. Інститут узяв на себе місію сприяти професійному розвитку НПП як нашого університету так і інших аграрних ВНЗ України. Підтвердженням цього є широка географія учасників семінару – Луганський та Вінницький національні аграрні університети, Подільський державний аграрно-технічний університет, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, численні представники кафедр нашого університету.
Власне семінар розпочався з презентації засад, перших результатів, планів та ризиків функціонування новоствореного в структурі ННІ післядипломної роботи підрозділу – Центру професійного розвитку кадрів, який представила його керівник Наталія Демешкант. В усіх американських та західноєвропейських університетах природничого типу подібні центри з успіхом виконують функції осередків методичного вдосконалення компетентностей НПП, поширенню передового педагогічного досвіду, впровадженню інноваційних методик організації навчального процесу. Наш Центр створено порівняно нещодавно і тому для нас так важливими є визнання закордонних колег, їх підтримка та поради. Вона висловила вдячність лекторам, які погодилися прибути на семінар з циклом лекцій та майстер-класів щодо шляхів досягнення наукового успіху на міжнародному рівні.
Про особливості мовного стилю заповнення наукових порталів, написання статей, їх редагування та рецензування англійською мовою розповіла доцент Людмила Данькевич. Вона закцентувала увагу учасників на основних відмінностях таких текстів та зауважила, що мова наукової публікації повинна бути, перш за все, грамотною і лаконічною, з використанням наукових зворотів та спеціальних термінів, знання яких свідчить про рівень володіння академічною англійською мовою. Загалом, цьому мистецтву треба було б системно вчити наших магістрів та аспірантів. А викладачам слід постійно вдосконалювати свою професійну підготовку, брати особисту участь у наукових дослідженнях і публікуватись у наукових журналах з високим імпакт-фактором, які депоновані у міжнародно-визнані бази даних. Лише за таких умов, НПП матимуть пристойне значення індексу Хірша (h-index) – визнаного у світі наукометричного показника, значення якого свідчить про наукову спроможність того чи іншого дослідника. Наприклад, викладачі американських університетів зобов'язані мати h-index ≥ 8, інакше їх просто не беруть на роботу.
Як зорієнтуватися в розмаїтті міжнародних наукових порталів, їх видах та особливостях реєстрації поінформувала стипендистка Програми Уряду США USDA у 2014 році доцент Вікторія Арестенко. Research Gate, Webof Science, ORSID – це ті основні міжнародні портали, реєстрація та розміщення на яких інформації про свою наукову та педагогічну діяльність робить науковця «видимим» для закордонних партнерів, збільшує його шанси ввійти до наукових консорціумів і побачити себе в дзеркалі міжнародного наукового визнання.
Програма семінару передбачатиме також відпрацювання практичних навичок реєстрації на наукових порталах та обмін позитивним досвідом публікації в SCOPUS збірниках.
Продовжать роботу семінару відкриті лекції професора Яцека Козела з державного університету Штату Айова та заняття д-ра Яцека Марковського з Вроцлавського природничого університету.
Валентин Обрамбальський
