Олександр Колодяжний: вважаю шлях науковця перспективним та цікавим

     Наш сьогоднішній співрозмовник кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки Олександр Колодяжний.

– Чому з усіх можливих варіантів Ви обрали саме шлях науковця?

     – Я вважаю, що саме наука є рушієм прогресу, а її високий рівень у державі – запорука майбутнього розвитку. Шлях науковця перспективний та цікавий, адже це постійний рух уперед, самовдосконалення, розкриття та досягнення нових горизонтів, обмін досвідом. Саме з фундаментальної науки починаються інноваційні впровадження, які сприяють майбутньому розвитку передових технологій. Тому вважаю, що на науковій ниві можливо сформуватись як особистість та бути корисним суспільству. 

– Ваша наукова тематика дослідження метагеному прокаріот ґрунтів аграрного використаннята особливостей формування структури мікробних комплексів за різних агрозаходів. Чим зумовлений такий вибір?

     – Біологічна складова ґрунту, а саме мікробіота, є основою формування високопродуктивних агроекосистем. Швидка реакція мікробного біорізноманіття на фактори впливу є надійною діагностичною ознакою при моніторингу стану ґрунтів за різних агрозаходів та зміни якості екосистеми в цілому. Але на сьогодні знання, отримані класичними мікробіологічними методами, є недостатніми для комплексного науково-обґрунтованого урахування біологічної складової та її потенціалу при формуванні високопродуктивних агроекосистем, оскільки на фоні видів, що не культивуються на елективних поживних середовищах недостатньо вивчений пул мікробних генів та залишаються нез’ясованими функції більшості мікроорганізмів. Ці проблеми дозволяє вирішити стрімкий розвиток молекулярної біології та, відповідно, застосування сучасних молекулярно-біологічних методів.

– Яка прикладна цінність Ваших досліджень?

     – Нами розроблено та адаптовано методики виділення та очистки тотальної ДНК ґрунтових організмів з чорнозему типового. За допомогою молекулярно-біологічних методів досліджено структуру мікробного комплексу чорнозему типового в агроценозі пшениці озимої за різних систем землеробства. Отримані результати мають практичне значення для аграрного виробництва при виборі сучасних систем землеробства та обґрунтуванні застосування відповідних агрозаходів, що сприяють формуванню гомеостазу мікробної складової ґрунту та ефективних рослинно-мікробних систем. База даних метагеномного різноманіття та таксономічного складу прокаріот досліджуваного ґрунту слугуватиме для розширення пошуку індикаторних видів для розробки методів біодіагностики стану ґрунтів. Поряд з цим, подальший аналіз метагеномного різноманіття може служити орієнтиром для робіт з пошуку функціональних генів та мікроорганізмів з метою їх використання в біотехнологіях різного рівня.

– Хто з наставників відіграв найбільшу роль у виборі напряму пошуку?

     – Формуванню себе як науковця та у вибору напрямку досліджень завдячую науковому керівнику – доктору сільськогосподарських наук, лауреату Державної премії в галузі науки і техніки, лауреату премії НААН України, завідувачу кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Миколі Патиці. 

– Про що мрієте сьогодні?

     – Головною мрією на сьогодні, передусім, є мир та світле небо у нашій державі, стрімкий та стабільний розвиток України і вихід на передові позиції у світі. Сподіваюсь на подальший розвиток науки та посилення її ролі в нашій державі, що сприяло б збільшенню частки фінансування та кількості інноваційної наукоємної продукції. Також прагну зайняти своє достойне місце у бурхливому та стрімкому розвитку нашого суспільства та країни.

Розмову вела Ірина Білоус