Наталія Друзь: лікувати, не знаючи особливостей будови і функцій живих організмів, неможливо

           Сьогодні наша співрозмовниця кандидат ветеринарних наук, асистент кафедри анатомії тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка факультету ветеринарної медицини Наталія Друзь.    

– Чому з усіх можливих варіантів Ви обрали саме шлях науковця?

       – Кожна людина хоче досягти успіху та постійно шукає шляхи реалізації. Мій вибір був зроблений ще за студентських часів. Захист двох дипломних робіт логічно продовжився захистом кандидатської дисертації. Тоді основною ціллю подальшої роботи стало вміння спілкуватися, дискутувати з колегами, студентами, аргументувати власну думку. Чогось хотілося навчитись, щось – змінити, але завжди відстоювати свою позицію. 

  – Ваша наукова тематика – вивченням біоморфології взагалі і локомоторним апаратом птахів, зокрема. Чим зумовлений такий вибір?

     – Основа спеціалізації «Ветеринарна медицина» – поглиблене вивчення анатомії і фізіології. Неможливо лікувати, не знаючи особливостей будови і функцій живих організмів. Саме це і спонукало більш глибоко вивчати специфіку тих чи інших тварин, оскільки кожен вид по-своєму унікальний. Тож я займаюсь вивченням біоморфології взагалі і локомоторним апаратом птахів, зокрема (а саме – ділянки тазостегнового суглоба).
     На сьогоднішній день птахівництво є однією з найбільш рентабельних галузей тваринництва. Незважаючи на значні досягнення у вивченні морфології хребетних тварин, багато питань, пов’язаних з розробкою видової і породної анатомії птахів, до сих пір залишаються на рівні накопичення фактичних матеріалів. Особливо це стосується локомоторного апарату птахів, а саме: ділянки тазостегнового суглоба. Тому великий науковий інтерес представляє вивчення тазової кінцівки в біоморфологічному напрямку, її топографія та щільний взаємозв’язок між формою, структурою і функціями м’язово-скелетної системи. Деякі відомості про вивчення тазових кінцівок птахів представлені в недавніх роботах, але вони не чітко описують саме ділянку тазостегнового суглоба:відсутні дослідження,котрі б включали не лише остеологічні, але й міологічні дослідження з урахуванням типу опори і способу пересування представників якомога більшої кількості видів та рядів класу птахів.
     Під «біоморфологією», ми маємо на увазі, синтез екології та морфології різних таксономічних груп птахів, оскільки кожен вид несе свою екологічну нішу, за межами якої існувати не може. Нинішніх вчених цікавить питання, що стосується міжвидових особливостей статики та локомоції різних видів птахів, оскільки кожен окремий вид птахів –унікальний своїми анатомічними компонентами, які виникли на основі пристосування їх до життя в різних середовищах і функціональних навантаженнях з боку маси тіла.
     Бачення чогось нового, знаходження та встановлення, того що раніше було невідомим, дає науковцю можливість пізнати та зрозуміти навколишній світ.

– Яка прикладна цінність Ваших досліджень?

     – Такі дослідження дозволяють зробити вагомий внесок у вирішенні проблем взаємозв’язку між формою, структурою і функцією та дають змогу виявити закономірності становлення і розвитку тазостегнового суглоба птахів, зрозуміти процес становлення тазостегнового суглоба птахів та його скелетних компонентів, що формувалися внаслідок біоморфологічних адаптацій до певного типу опори та способу пересування у середовищі. Принципові відмінності в будові тазостегнового суглоба птахів обумовлені формою та біоморфологічними адаптаціями. Все це необхідно враховувати при проведенні біоморфологічних досліджень.
     Результати досліджень рекомендується використовувати науковцям-морфологам, які досліджують апарат руху птахів, орнітологам та працівникам ветеринарної медицини, які здійснюють лікування хворих птахів та прогнозування розвитку патологічних процесів хвороб з ураженням тазостегнового суглоба, в навчальнійроботіпід час читання лекцій та проведення лабораторних занять з морфології птахів.

– Хто з наставників відіграв найбільшу роль у виборі напряму пошуку?

     – Безперечно, завідувач кафедри анатомії тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка Олег Мельник. Він – людина цілеспрямована, принципова і справжній професіонал. Маючи значні досягнення у морфології, він продовжує вивчення біоморфологічного напрямку разом із своїми учнями.

– Про що мрієте сьогодні?

     – Мабуть, у дитинстві моя відповідь була б передбачувана: здоров’я, довголіття батьків, мирне майбутнє.
     Зараз же, проживши кусочок самостійного життя я прагну розуміти людей, світ, а головне – себе. Розуміння для мене – це визначити свій життєвий шлях, визначити, що я реально можу досягти, як своїми діями змінити світна краще. Адже світ змінюється, змінюються життєві правила, державні закони, люди і їх ставлення до багатьох речей, цінності. Незмінним залишається одне – ми завжди хочемо жити краще. Для цього потрібне бажання, терпіння і чітко поставлена мета. Самемета, а не мрія. Ми молоді, а тому маємо реальні засоби щодо її реалізації – цілеспрямованість, готовність до ризику і віра у серці.

Розмову вела Ірина Білоус