Дві кафедри – два підходи
На березневому засіданні ректорату було розглянуто питання діяльності двох кафедр ННІ лісового і садово-паркового господарства – лісового менеджменту і біології лісу та мисливствознавства. Перша є лідером свого інституту та має показник рейтингу за 2015 рік – 1,95, друга - має найнижчий в ННІ показник рейтингу – 1,18. До розмови про те, як працюють кафедри у рамках виконання їх колективами своїх посадових обов’язків та беруть участь у виконанні програми розвитку університету «Голосіївська ініціатива – 2020», у чому ж секрет успіху першої, і де криються причини низького рейтингу другої ми дізналися у їх завідувачів Галини Домашовець та Наталії Пузріної.
Якщо проаналізувати роботу кафедри лісового менеджменту, то її завідувачка Галина Домашовець відмітила, що однією з основних складових успіху є, безумовно, колектив: тут працюють 5 академіків та членів-кореспондентів академій наук, створених на громадських засадах, 4 доктори і 11 кандидатів наук, тільки зараз тут працюють над дисертаціями 19 аспірантів, здобувачів та докторантів. Основним напрямом наукової діяльності кафедри є дослідження проблем екологізації лісогосподарського виробництва та лісотаксаційної науки, започатковані чверть століття тому професором Петром Лакидою, що стало результатом утворення нової наукової школи, яка зараз налічує 6 докторів та 26 кандидатів наук.
Як бачимо, науковий потенціал досить потужний і науковці беруть активну участь у міжнародних наукових проектах з Єльським університетом та Глобальним Центром моніторингу пожеж. Їх результати викликають значний інтерес не тільки в Україні, а й за кордоном: вчені беруть участь у проектах рамкової програми ЄС, спільних проектах впровадження. Троє науковців кафедри – Петро Лакида, Павло Кравець та Роман Василишин – члени міжнародних організацій і виконують представницьку функцію в різних державних, громадських і міжнародних інституціях.
Якщо говорити про навчальний процес, то і тут колектив постійно вдосконалюється: освоюються найсучасніші методи організації освітнього процесу з використанням технічних засобів навчання. Для 29 дисциплін (а це 83% від загальної кількості) створені електронні навчальні курси на базі платформи MOODLE. 15 з них пройшли атестацію та використовуються під час навчання студентів денної та заочної форм навчання. Крім того, у навчальному процесі кафедри використовуються матеріали космічної зйомки, електронні лісотаксаційні вимірювальні прилади: комплект обладнання Field-Map, обладнання для електронного обліку деревини тощо.
Тобто створюють умови для зацікавлення та залучення талановитої молоді до науково-дослідної роботи. Уже сім років успішно працює науковий студентський гурток кафедри лісового менеджменту.
Друга наша співрозмовниця Наталія Пузріна виконує обов’язки завідувача кафедри біології лісу та мисливствознавства всього другий місяць. Якщо говорити про колектив, то зараз тут працюють 2 доктори, 7 кандидатів наук та 6 аспірантів денної та заочної форм навчання.
Кафедра єдина в ННІ лісового і садово-паркового господарства є випускаючою відразу за двома спеціальностями – «Мисливське господарство» та «Лісове господарство» – та забезпечує навчальний процес з низки вузькоспеціалізованих дисциплін, зокрема імунітет деревних рослин, технологія інтегрованого захисту лісу, іммобілізація і транспортування тварин, мисливські ресурси України і світу, управління популяціями мисливських тварин тощо.
Поки що слабким місцем у її роботі є наповнення електронних навчальних курсів на платформі MOODLE – на разі атестацію пройшли лише 3. Це питання, так само як і методичне забезпечення дисциплін, потребує уваги і завідувача, і кожного члена колективу.
Кафедра має гарне лабораторне забезпечення. Тут функціонують навчальні лабораторії: музей лісових звірів і птахів ім. О.О. Салганського, патології лісу імені професора А.В. Цилюрика та ентомологічної експертизи та захисту лісу. Причому музей активно задіяний не лише у навчальному процесі, а й просвітницькій діяльності університету: серед його експонатів багато видів (рись, лісовий кіт, дрохва, беркут, скопа тощо), які занесені до різноманітних «червоних» списків (Червона книга України, Бернська конвенція, Червона книга МСОП тощо). Крім того, на базі музею вже багато десятиліть функціонує студентський гурток біологів-мисливствознавців. Гуртківці беруть участь у природоохоронних заходах і співпрацюють з вітчизняними та зарубіжними природоохоронними організаціями – Українським товариством охорони птахів, Українським центром охорони кажанів, Українським теріологічним товариством, «Зеленим світом», Bird life та ін.
На кафедрі функціонує навчально-наукова-виробнича лабораторія діагностики та дорадництва з проблем патології лісових і декоративних деревних рослин та їх насаджень імені професора З.С. Голов’янка, співробітники якої надають науково-консультаційні, освітні, інформаційні, дорадчі послуги. Лабораторія розпочала роботу лише у минулому році, але при належній організації вона може показувати дуже непогані результати.
Наукова робота співробітників кафедри спрямована на опрацювання теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з формуванням біологічно стійких і високопродуктивних лісів на базі системної єдності автотрофних і гетеротрофних організмів лісових біоценозів, профілактикою, захистом та оздоровленням лісових деревостанів, розвитком мисливствознавства в Україні. За напрямом науково-технічної діяльності колектив співпрацює з установами і організаціями відповідного профілю. Але ця робота теж потребує активізації. Так само, як і залучення вчених кафедри до пошуку перспективних наукових тематик для впровадження результатів наукових досліджень у виробництво.
І Галина Домашовець, і Наталія Пузріна були одностайні в тому, що отримання високих результатів потребує раціонального використання робочого часу і правильно розставлених акцентів, серед яких пріоритетні – навчальна, наукова та інноваційна діяльність.
Оксана Зазимко
