Києво-Печерська Лавра

          Київ – місто древнє, упродовж багатьох століть воно було духовною та культурною столицею українців. Навчатися в цьому місті щастить не кожному, тому студенти гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності «Управління навчальним закладом» використовують кожну нагоду пізнання сивої минувшини золоточолого Києва.

Наприкінці березня разом із куратором – доцентом кафедри соціальної роботи та психології Омельченко Людмилою Миколаївною – студенти відвідали Києво-Печерську Лавру. У майбутніх керівників виникла потреба доторкнутися до духовного, сакрального. Вони із зачудуванням слухали розповідь куратора про Поділ, який працював, та про Печерськ, який молився. Дивувалися подвижництву, молитовному подвигу засновників чоловічого монастиря – Феодосія та Антонія Печерських. Прониклися значущістю Києво-Печерського патерика.

Однак найбільший подив, повагу та пошану викликали розповіді про життєвий шлях ченців-схимників Печерської лаври. Екскурсія до ближніх печер дала нагоду студентам збагнути вічні цінності, усвідомити значущість духовності для морального становлення особистості, наблизитися до далекого минулого рідного народу. З особливим пієтетом магістранти доторкалися до раки Нестора Літописця. Припала до душі студентам і легенда про те, що він допомагає при складанні сесії, тому кожен намагався помолитися святому, аби той почув, допоміг, дав натхнення та сил на навчання.

Вразили студентів ще й мальовничі краєвиди монастиря. У всіх виникло бажання на довше затриматися на його території, почути гудіння великого лаврського дзвона, постояти біля дзвіниці, напитися зі священного джерела.

Усі розуміли – кожен сам ще й ще повернеться в це місце: і для самоосмислення, і для наснаги, і для втечі від світської суєти та шаленого темпу мегаполісу.