Академік Ігор Ібатуллін: пріоритет діяльності – забезпечення високого статусу університету як установи національного значення і дослідницького типу

20 лютого 2016 року

     Початок нового календарного року асоціюється із підведенням підсумків діяльності, їх аналізом, звітною кампанією у структурних підрозділах та університету загалом. Отже, ми вирішили дізнатися у першого проректора Ігоря Ібатулліна про результати оцінки роботи (рейтингу) науково-педагогічних працівників за 2014-2015 навчальний та 2015 календарний роки та на що сподіватися колективу у 2016 році.

Розпочнемо із першого запитання: не є секретом, що кожного року у певної частини колективу університету рейтингова система оцінювання роботи викликає певну реакцію. Наскільки у зв’язку з цим ця система є ефективною, а її використання в університеті є виправданим?

     Хочу розпочати з того, що вітчизняна вища освіта, зокрема й наш університет, функціонує нині у глобальному вимірі як складова єдиного освітнього і наукового простору. А тому питання оцінювання діяльності університетів є невід’ємним атрибутом такого стану речей. У кожній країні рейтинг університетів піддається комплексному оцінюванню по усіх ключових напрямах їх діяльності: викладання, дослідження, трансфер знань та міжнародні перспективи, використовуючи при цьому велику кількість показників ефективності, які виставляються для аналізу, наприклад, у таких світових рейтингах університетів як QS World University Rankings, Times Higher Education World University Rankings, або нашим Міністерством освіти і науки України. До речі, Британське видання Times Higher Education опублікувало черговий рейтинг кращих університетів світу. Українські університети, як і у попередні роки, до нього поки не включено, а основною тенденцією рейтингу World University Rankings 2014/15 стало погіршення показників західних університетів за межами першої десятки, як вважають, через недостатнє державне фінансування. Американські університети також зменшили свою присутність у світовому рейтингу університетів Times Higher Education 2014/15, незважаючи на те, що Каліфорнійський технологічний інститут посідає перше місце вже четвертий рік поспіль. Перша десятка рейтингу досі майже повністю складається з американських університетів, за винятком британських – Оксфорда (3), Кембриджа (5) і Імперського коледжу Лондона (9). Дані рейтингу свідчать про загальне зниження позицій американських університетів. Одночасно провідні азіатські виші продовжили своє зростання у рейтингу університетів світу, і цей континент в даний час має 24 університету в світовому топ-200, що на чотири більше, ніж торік. Два азіатських університету потрапили в топ-25 (Токійський університет і Національний університет Сінгапуру), в той час як шість – в топ-50.

     Як вказує редактор рейтингу Філ Бейт: "Західним університетам, у багатьох випадках не вистачає державного фінансування, і вони втрачають ґрунт під ногами", і додає що "на американські державні установи насувається криза". Філіп Альтбах, директор Центру міжнародної вищої освіти при Бостонському коледжі, також зазначає, що серйозний удар по фінансуванню великих американських державних університетів має значні наслідки для науки США і її конкурентоспроможності. Отже, є зрозумілим, що рейтингу університетів у світі надається велике значення як з точки зору визнання їх статусу, так і з точки зору порівняльної ефективності та перспектив розвитку. Такий рейтинг вишу формується інтенсивною працею кожного науково-педагогічного працівника і є узагальнюючим показником діяльності.

     Більш того, вже повертаючись на вітчизняну ниву, хотів би звернути увагу на декілька важливих моментів, які пояснюють доцільність та виправданість використання рейтингу на рівні університету. Ми вже з 2014 року маємо новий Закон України «Про вищу освіту», який встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти. Зокрема, слід вказати на п. 2 ст. 16 Закону, згідно з яким система забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення такої процедури як щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб. Одночасно у статті 32 щодо принципів діяльності, основних прав та обов’язків вищого навчального закладу, зокрема у п. 2 вказується, що ВНЗ мають право запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх, науково-дослідницьких та інноваційних досягнень учасників освітнього процесу. Іншими словами, існуюча у нас в університеті система рейтингової оцінки є необхідною умовою. Особливо важливо її розглядати нині з точки зору забезпечення якості вищої освіти, стимулювання діяльності НПП, а також забезпечення вимог для ВНЗ до статусу національного і дослідницького. Саме вимоги останніх документів, які закладені у проекти постанов Кабінету Міністрів України: “Про затвердження Порядку надання ВНЗ статусу національного, підтвердження та позбавлення цього статусу» (18 критеріїв ефективності), «Положення про дослідницький університет» (31 критерій) і проходять процедуру громадського обговорення й подальшої імплементації, стануть пріоритетними в процесі удосконалення положень рейтингової оцінки діяльності НПП університету у 2016 році. Критерії, які визначають ці статуси, отримають високе значення з метою активізації відповідних видів діяльності та як засіб стимуляції і управління розвитком університету загалом.

–  Ігор Ілліч, а чи можна конкретно назвати ці критерії?

     Звичайно. Назву лише деякі із критеріїв для підтвердження статусу національного:

  • відсутність виявлених порушень Ліцензійних умов, які не були своєчасно усунені;
  • наявність єдиного інформаційного середовища ВНЗ, в якому забезпечується автоматизація основних процесів діяльності;
  • розміщення на веб-сайті ВНЗ обов’язкової інформації, передбаченої відповідно до законодавства;
  • кількість науково-педагогічних і наукових працівників, які не менше трьох місяців впродовж звітного періоду або із завершенням у звітному періоді стажувались в іноземних вищих навчальних закладах (наукових установах) за межами України, приведена до 100 науково-педагогічних і наукових працівників, які працюють у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного періоду;
  • кількість здобувачів вищої освіти, які здобули у звітному періоді призові місця на Міжнародних студентських олімпіадах, ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, інших освітньо-наукових конкурсах, які проводяться або визнані Міністерством освіти і науки України, міжнародних та всеукраїнських мистецьких конкурсах, які проводяться або визнані Міністерством культури України, на Олімпійських, Параолімпійських іграх, Всесвітній та Всеукраїнській Універсіаді, Чемпіонатах Світу, Європи, Європейських іграх, етапах Кубків Світу та Європи, Чемпіонату України з видів спорту, які проводяться або визнані Міністерством молоді та спорту України, приведена до 100 здобувачів вищої освіти денної форми навчання;
  • сума індексів Гірша науково-педагогічних та педагогічних працівників (які працюють у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного періоду) у наукометричних базах Scopus, Web of Science Core Collection, інших наукометричних базах, визнаних Міністерством освіти і науки України, приведений до кількості науково-педагогічних і наукових працівників цього закладу;
  • кількість науково-педагогічних та наукових працівників, які мають не менше п’яти наукових публікацій у періодичних виданнях, які на час публікації було включено до наукометричної бази Scopus, або Web of Science Core Collection, інших наукометрич-них базах, визнаних Міністерством освіти і науки України, приведена до 100 науково-педагогічних і наукових працівників, які працюють у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного періоду;
  • середньорічна кількість іноземних громадян серед здобувачів вищої освіти у вищому навчальному закладі, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, за денною формою навчання за останні три роки;
  • місце вищого навчального закладу в міжнародних та незалежних рейтингах;
  • наявність іноземних та міжнародних акредитацій тощо.

Ми розібралися з критеріями національних університетів, тепер прошу Вас навести критерії дослідницьких університетів.

Добре. Серед критеріїв для дослідницьких університетів виставляються:

  •  отримання премій міжнародного та національного рівня (за списком МОН України) – не менше двох премій за останні 10 років;
  • захист кандидатських дисертацій (не менше 300 дисертацій за останні 5 років);
  • захист докторських дисертацій (не менше 50 дисертацій за останні 5 років);
  • видання наукових монографій та підручників з грифом МОН (не менше 200 монографій та підручників за останні 5 років;
  • наявність штатних докторів наук (не менше 150 осіб у середньому за останні 5 років;
  • наявність штатних кандидатів наук (не менше 500 осіб у середньому за останні 5 років);
  • отримання патентів і ліцензій (не менше 50 патентів і ліцензій за останні 5 років);
  • наявність наукового об’єкта, що становить національне надбання (не менше одного наукового об’єкта);
  • наявність міжвідомчих (галузевих) наукових структурних підрозділів (не менше 20 підрозділів);
  • функціонування навчально-наукових центрів університету (не менше одного центру);
  • функціонування центрів колективного користування наукоємним обладнанням (не менше одного центру);
  • наявність штатних наукових працівників університету (не менше 300 працівників);
  • опублікування статей у фахових виданнях, які входять до міжнародних ауко метричних баз даних (не менше 150 статей у середньому протягом року);
  • створення книжкового фонду наукової бібліотеки (не менше 1 млн. примірників) тощо.

     Ми мусимо зрозуміти, якщо наш університет не буде відповідати цим високим вимогам, то з нас знімуть всі надбавки! Тому треба всім активно працювати.
     Звичайно, поки що ці вимоги обговорюються і проекти Постанов Кабінету Міністрів ще не ухвалені, проте ми до цих питань повинні готуватися завчасно.

 

А чи існують переваги для університетів щодо цих статусів? Чи це просто проблема престижу чи красивої назви?

     – Це не лише красива назва «національний» чи «дослідницький» як здається на перший погляд. Права, які надаються ВНЗ із такими статусами чітко виписані у Законі України «Про вищу освіту», зокрема у статтях 29 і 30.
     Національний вищий навчальний заклад має право:

  • отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах передбачені державним бюджетом кошти для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконання наукових програм, проектів державного значення в обсязі не менш як 10 відсотків коштів державного бюджету, що виділяються на його утримання;
  • визначати норми часу навчальної та іншої роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників;
  • здійснювати перерозподіл:

- нормативів чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного працівника за спеціальностями однієї галузі знань з урахуванням результатів наукової діяльності працівників;
- державного замовлення між спеціальностями в межах галузі знань в обсязі не більш як 5 відсотків загального обсягу державного замовлення національного вищого навчального закладу з обов’язковим інформуванням центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить вищий навчальний заклад;
- ліцензованого обсягу прийому за спеціальностями у межах відповідної галузі знань;

  • здійснювати підготовку фахівців з вищою освітою за власними експериментальними освітніми програмами та навчальними планами;
  • отримувати на пріоритетних засадах фінансування для придбання наукового і навчального обладнання, комп’ютерних програм тощо за рахунок державного бюджету;
  • використовувати у своєму найменуванні слово «національний»;
  • формувати на своїй базі інноваційні структури різних типів (наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори, малі підприємства тощо) на засадах поєднання інтересів високотехнологічних компаній, науки, освіти, бізнесу та держави з метою виконання і впровадження інноваційних проектів.

     І, хочу наголосити, такі виші мають право в межах фонду заробітної плати за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України, та власних коштів установлювати підвищені посадові оклади, стипендії та інші заохочувальні виплати відповідно до законодавства України. Зрозуміло тепер, про що мова?

     Тепер наступне. Статус дослідницького дозволяє:

  • отримувати базове фінансування за окремою бюджетною програмою Державного бюджету України на провадження наукової діяльності в обсязі не менш як 25 відсотків коштів, що передбачаються на його утримання, для проведення наукових досліджень, підтримки та розвитку їх матеріально-технічної бази (порівняно з тим, що ми маємо зараз, сума повинна зрости мінімум учетверо – понад 75 млн. грн.);
  • на конкурсних засадах формувати тематику фундаментальних та прикладних наукових досліджень, науково-технічних розробок і самостійно затверджувати річний тематичний план;
  • формувати на своїй базі інноваційні структури різних типів (наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори, малі підприємства тощо) на засадах поєднання інтересів високотехнологічних компаній, науки, освіти, бізнесу та держави з метою виконання і впровадження інноваційних проектів;
  • приймати остаточне рішення щодо присвоєння вчених звань;
  • самостійно утворювати разові спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії за участю не менше п’яти осіб з відповідним ступенем, двоє з яких працюють в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі);
  • встановлювати нормативи чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного та наукового працівника;
  • самостійно визначати статті та обсяги витрат власних надходжень;
  • у межах визначених в установленому порядку коштів загального фонду на оплату праці та в межах наявних у вищому навчальному закладі власних надходжень самостійно формувати і затверджувати штатний розпис науково-педагогічних, наукових, педагогічних та інших працівників, у тому числі визначати штатні нормативи, найменування та чисельність посад працівників відповідно до структури вищого навчального закладу.

 

А як підтвердити статус національного? Які наслідки для університету можуть бути?

      – Нам у цьому плані дещо повезло. Статус національного університет отримав у 1994 році відповідно до Постанови Верховної Ради України від 29.07.1994 р. № 158/94, а тому за відповідним графіком статус ми повинні підтверджувати у 2022 році. Для цього ми повинні звернутися до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти із відповідною заявою та надати моніторингову справу ВНЗ. Доречно буде сказати, що щороку наш університет до моменту підтвердження повинен надавати у відкритому доступі (веб-сайт) моніторинговий звіт щодо своєї діяльності, який буде предметом громадського обговорення, перевірок, аналізу і буде невід’ємною частиною моніторингової справи.
     Підтвердження статусу національного вищого навчального закладу здійснюється раз на сім років на підставі оцінки відповідності його діяльності Законам України «Про освіту», «Про вищу освіту», Ліцензійним умовам надання освітніх послуг, іншим актів законодавства, а також критеріям.

     Комітет Нацагенства розглядає всі моніторингові справи та ухвалює рекомендації на підставі інформації про виконання обов’язкових, досягнення порівняльних та з урахуванням преміальних критеріїв у відповідності з встановленими правилами оцінки учасників.
     У разі ухвалення негативного рішення стосовно підтвердження статусу національного Агентство вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про позбавлення ВНЗ цього статусу. Впродовж трьох місяців з дня ухвалення рішення про позбавлення статусу національного вищий навчальний заклад зобов’язаний виключити з свого найменування слово «національний».
    У разі виявлення недостовірної інформації в матеріалах моніторингової справи, а також відповідях вищого навчального закладу на зауваження, запитання, скарги та інші звернення, які надходять під час громадського обговорення моніторингової справи Агентство звертається до Кабінету Міністрів України з пропозицією про позбавлення вищого навчального закладу статусу національного незалежно від дати його надання чи підтвердження. Така подія, як ви розумієте, з проекту Постанови, позначиться на назві університету, його окремих прав і, безумовно, на розмірі заробітної плати працівників, яка нині у нас передбачає значні надбавки, порівняно із ситуацією у інших вишах.

Яким же чином потім відновити чи набути статусу національного?

   – Клопотання про надання університетам статусу національного, які раніше були позбавлені статусу національного, приймаються до розгляду не раніше, ніж через два роки, а у випадку позбавлення статусу відповідно з причин надання недостовірної інформації, не раніше, ніж через п’ять років після позбавлення статусу за наявності відповідних вакансій. Таких вакансій може і не бути, а набуття статусу передбачає конкурс серед багатьох інших бажаючих та використання відносних порівняльних критеріїв, що є звичайно певною лотереєю.

     З урахуваннях всіх цих факторів керівництво університету вважає, що необхідність у використанні рейтингової системи оцінювання роботи науково-педагогічних працівників є. Ця система є дієвим механізмом для підтримання нинішнього статусу нашого вишу та добрих перспектив для його сталого розвитку. Слугує, нарешті, інтересам кожного викладача.
     Відповідно до цього увесь колектив університету повинен налаштуватися на розвиток стратегічних і пріоритетних напрямів роботи, що відображуються у рейтинговому оцінюванні.

 

Процес підбиття підсумків роботи для кожного викладача, підрозділу університету є моментом, який часто пов’язаний із певним фізіологічним або емоційним напруженням. Він нікого не залишає байдужим. Отже, з якими труднощами і проблемами оцінювання стикалася рейтингова комісія та які підсумки роботи колективу за 2015 рік?

     По-перше, хочу наголосити, що Положення про планування та облік роботи науково-педагогічних працівників університету, тобто нормативи рейтингу за 2015 рік, ми затвердили ще на початку минулого року рішенням вченої ради університету від 27.03.2015 р., протокол № 8 та відповідно зробили його доступним для всіх. По-друге, був затверджений склад рейтингової комісії з відповідними завданнями. По-третє, існуючі процедури оцінювання передбачають відповідальність всіх учасників освітнього процесу, підрозділів за подані матеріали, їх достовірність, обґрунтованість та оформлення і формалізацію відносин. Чи були проблеми в роботі рейтингової комісії? Я можу сказати, що особливих проблем у роботі не було. Рейтингова комісія збиралася дуже часто у різних варіантах (певна підкомісія, комісія загалом) практично щотижня для розгляду службових записок від керівників підрозділів, завідувачів кафедр, деканів або просто викладачів, зокрема щодня або через день у грудні місяці. Звичайно, формалізувати повною мірою і абсолютно об’єктивно всі можливі види робіт викладачів неможливо. Є в цьому плані і певні недопрацювання у самій системі оцінювання. У більшості випадків комісія враховувала пропозиції, які надходили щодо врахування певних видів роботи чи обсягу годин. Але не завжди. Це пов’язано, з одного боку, із вже затвердженими нормативами рейтингу, які неможливо у кінці року переглядати під конкретного працівника, не порушивши принципу чесності, об’єктивності і відкритості. З іншого, зрозумілим намаганням окремих науково-педагогічних працівників забезпечити високий особистий рейтинг за рахунок тиражування й виконання екстенсивних видів робіт. Маємо яскраві приклади написання півсотні статей разом із студентами в одному збірнику матеріалів конференцій, небажання надати комісії підтверджуючі матеріали щодо навчальної літератури, наукових праць і таке інше. Що стосується певного невдоволення частини колективу щодо самого рейтингу чи процедури оцінювання, питань фінансування, то всі ці моменти неодноразово піднімалися й обговорювалися: за раціонального підходу до цього питання – ніяких проблем не повинно виникати. Скажу лише декілька слів. У державних видатках передбачається на університет на фонд оплати близько 67% підвищення до базового посадового окладу НПП. За рахунок рейтингової системи є можливість збільшити його до 100%, а також передбачити фінансове стимулювання для таких категорій працівників як лаборанти кафедр. Чи потрібно відмовлятися в університеті від такої практики? Давайте всіх «зрівняємо» чи комплексно будемо вирішувати існуючи проблеми вищої школи? Я думаю, другий варіант – оптимальний.

     Які результати ми отримали? На підставі аналізу матеріалів, поданих до рейтингової комісії університету щодо діяльності науково-педагогічних працівників, їх опрацювання, перевірки, узагальнення та відповідно до рішення вченої ради університету (протокол від 03.02.2016 р. №8) середній коефіцієнт рейтингу НПП склав 1,66. Серед професорів середній коефіцієнт становив 1,90, доцентів, старших викладачів і асистентів – 1,61.

     Враховуючи наявні показники діяльності – це достатньо високий показник. У розрізі наших підрозділів (факультети, інститути) розподіл коефіцієнтів рейтингу є у межах 1,40-1,90. Переможці цього року вже відомі. Ще раз хочу привітати колективи факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК (1,90), юридичного факультету (1,82), факультету конструювання та дизайну (1,81) та механіко-технологічного (1,81) за отримані результати.

     Як Ви знаєте, діяльність працівників оцінюється за шістьма основними видами діяльності: навчальна робота, наукова, інноваційна, науково-методична, організаційна та ґрунтується на критеріях до дослідницького університету. Одночасно із 192 нормованих критеріїв робіт найбільший внесок у загальний рейтинг маємо за такими як: опублікування вперше монографії (202,5 тис. год.), підготовка та видання навчальних посібників з грифом (124,4 тис. год.), опублікування статей у міжнародних базах даних Scopus та WoS (90,3 тис. год.), видання підручників з грифом і вперше методичних матеріалів (83 і 75 тис. год. відповідно), залучення коштів спеціального фонду (69,3 тис. грн.) та розробка електронного навчального курсу на платформі Moodle (62,2 тис. год.).

     Зрозуміло, що директори ННІ, декани факультетів, завідувачі кафедр мають провести детальний аналіз результатів рейтингу за 2015 рік. Не слід забувати також, що індивідуальні показники рейтингу науково-педагогічних працівників слід враховувати за обрання та переобрання на відповідні посади, рекомендацій на отримання вченого звання, нарахування заробітної плати, поданні до нагород, продовження терміну трудової угоди, морального та матеріального стимулювання. Ми повинні відійти від раніше популярного принципу роботи багатьох державних установ – егалітаризму (зрівнялівки), тому що діяльність ВНЗ у нинішніх умовах – це обов’язкове оцінювання ефективності його роботи як з боку Міністерства освіти і науки України, так і незалежними вітчизняними і міжнародними рейтинговими інституціями, де, на жаль чи на щастя, маємо проходити порівняльні процедури оцінювання за багатьма показниками.

 

Отож, логічне наступне запитання: чи буде рейтинг у 2016 році?

     – Хочемо не втратити надбавку, опуститися до рівня звичайного аграрного чи педагогічного університету з мінімальною заробітною платою, то давайте все відмінимо. Якщо ні, то працюємо.

     На початку року виданий наказ № 12 від 11.01.2016 р. про затвердження рейтингової комісії університету. Основною метою цієї інституції є забезпечення подальшого розвитку університету та його структурних підрозділів відповідно до програми розвитку «Голосіївська ініціатива 2020», підведення підсумків індивідуальної роботи науково-педагогічних працівників (рейтингу) і оцінки діяльності структурних підрозділів університету за 2015-2016 навчальний та 2016 календарний роки, а також матеріального та морального стимулювання співробітників до підвищення професійного рівня.

     Звичайно, це є основними завданнями, які поставлені перед новоствореною рейтинговою комісією. До її складу увійшли, крім представників апарату керівництва, деканів і директорів, провідні професори, завідувачі кафедр та доценти, які були рекомендовані колективами факультетів і інститутів:
Горьовий В.П. – завідувач кафедри менеджменту ім. професора Й.С. Завадського;
Ільчук М.М. – завідувач кафедри організації агробізнесу;
Світличний О.П. – професор кафедри цивільного та господарського права;
Сухенко Ю.Г. – завідувач кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК;
Вовк Н.І. – завідувач кафедри аквакультури;
Кудінова І.П. – доцент кафедри аграрного консалтингу та сервісу;
Іщенко В.Д. – доцент кафедри фармакології та токсикології;
Рибалко Ю.В. – заступник декана факультету захисту рослин, біотехнологій та екології з навчальної і виховної роботи;
Лисенко В.П. – завідувач кафедри автоматики і робототехнічних систем;
Духницький В.Б. – професор кафедри фармакології та токсикології;
Сопівник Р.В. – завідувач кафедри педагогіки;
Білоус А.М. – доцент кафедри лісової таксації та лісовпорядкування;
Коробко М.М. – доцент кафедри конструювання машин і обладнання;
Мокрієв М.В. – доцент кафедри інформаційних і дистанційних технологій;
Шостак А.В. – доцент кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту ім. М.П. Момотенка.

     Ця важлива робота вже розпочалася, активно обговорюються питання удосконалення рейтингової системи. Хочу відзначити, що вже із січня місяця ми встановили базовий рівень окладів для НПП на рівні 1,3.

А коли будуть відомі показники рейтингу на 2016 рік?

     На даний момент рейтингова комісія університету завершує роботу над новим варіантом рейтингу. Він має особливості порівняно з попередніми роками. Як ви знаєте, обсяг педагогічного навантаження на одного НПП за Законом України «Про вищу освіту» становить 600 год., але річна норма часу за всіма видами робіт (1548 год.) залишається. Отже, слід врахувати це питання та зробити перерозподіл годин за видами робіт. Геометрична інтерпретація методики під нову норму навчального навантаження була зроблена.

 

     Пріоритетні види робіт, які визначають статус національного і дослідницького виокремлені у окремий розділ та мають достатньо високі значення для формування індивідуального рейтингу. Також у системі буде зроблено акцент на показники, що відображають якість підготовки здобувачів вищої освіти. Зокрема, збільшаться нормативи за підготовку студентів – призерів студентських олімпіад і конкурсів наукових робіт, участь і міжнародних проектах, грантах, публікації у міжнародних науково метричних базах тощо. Маємо надію, що у результаті копіткої роботи комісія розробить оптимальний варіант, який найбільшою мірою буде враховувати пріоритети розвитку університету, питання обліку роботи та стимулювання праці наших співробітників. Всі члени комісії розраховують на підтримку і розуміння всіх питань з боку колективу. Крім того, потребують уваги з боку керівників університету і підрозділів проблеми фінансової підтримки лаборантського складу кафедр.

     Ректорат на чолі зі Станіславом Ніколаєнком зробить все можливе для росту заробітної плати науково-педагогічних працівників. Нині в країні скрутно, нам дали зарплату не з коефіцієнтом 2, а лише 1,6. Так було і в тому році, згодом ми підтягнулися до 1,8. Думаю, що і в цьому році буде так.

     Я впевнений, що до кінця лютого рейтингова комісія представить нашому колективу необхідний документ.

Розмову вів Денис Рудень
 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook