Підвищувати якість дослідницької роботи: відбувся семінар-нарада, присвячена підсумкам наукових досліджень у 2015 році та завданням на поточний рік
15 січня 2016 року пройшла семінар-нарада, присвячена підсумкам наукових досліджень у 2015 році та завданням на поточний рік.
Свою роботу вона розпочала з екскурсії до двох підрозділів університету – Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК і Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології. Метою її стало ознайомлення з потенціалом цих установ, можливостями співпраці та виконання спільних досліджень.
Як наголосив ректор Станіслав Ніколаєнко, така зустріч покликана допомогти поєднати освітницький і дослідницький процеси. Крім того, науковці отримали можливість ознайомитися з потужною базою лабораторії, визначити точки співпраці. Адже коли об’єднується робота хоча б двох кафедр відразу отримуємо позитивний синергетичний ефект.
Керівник Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Валерій Ушкалов коротко ознайомив учасників семінару з роботою підрозділу. Зокрема наголосив на гарантованій ефективності і конфіденційності досліджень, які тут проводяться. А сертифікати, які вона видає вже визнаються в країнах ЄС. Крім того, в УЛЯБП АПК впроваджена система комплексного контролю: від лану і аж до столу, чого не можуть запропонувати в конкуруючих структурах.
Стосовно економічної ефективності, то тут найбільші надходження (30%) дають аналітичні дослідження, 15% – випробування засобів захисту рослин. Ще одним перспективним напрямом є експертна діяльність, яка важлива ще й як питання іміджу.
У найближчих планах – впроваджувати засоби, розроблені в попередні роки, створювати нові, здійснювати моніторинг спадкових захворювань сільськогосподарських тварин, ширше здійснювати підвищення кваліфікації працівників лабораторій та багато іншого.
Валерій Ушкалов запросив колег до співпраці. Приміром, можливо проводити комплексні дослідження, паспортизацію колекцій біологічного матеріалу, який використовується при проведенні випробувань та наукових досліджень, доклінічні дослідження засобів захисту рослин і тварин, наукову експертизу та контроль генетичних ресурсів і ще багато чого.
Виступ директора лабораторії викликав великий інтерес і безліч питань та пропозицій.
Професор Микола Стародуб поцікавився, чи здійснює лабораторія контроль розповсюдження захворювання лейкозом у ВРХ, адже попередні цифри лякають – в Україні близько 60% хворих тварин. Відповідь – на держаному рівні лабораторія не уповноважена проводити такі дослідження, хоча може це робити і відкрита до співпраці.
Професор Микола Доля запитав, чи не планують науковці вивчати післядію засобів захисту рослин? На що отримав відповідь: тема перспективна, тому зараз працюємо над отриманням відповідної ліцензії і будемо працювати над нею.
Надійшло і кілька пропозицій. Професор Світлана Каленська нагадала, що в Україні немає жодної сертифікованої лабораторії, яка б давала документ, що дозволяє виробникам насіння продавати свою продукцію за кордон. Тож вона запропонувала спільно створити таку на базі нашого університету. А професор Анатолій Балаєв запропонував для розширення експертної діяльності залучати в якості експертів іменитих учених з відповідних кафедр університету.
Спільним питанням було, які кошти братиме УЛЯБП АПК за свої послуги. Тут відповідь очевидна, відповів Валерій Ушкалов: це буде спільна наукова робота і послуги не оплачуватимуться. Виняток можуть складати лише витратні матеріали.
Директор Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Валерій Кашпаров розпочав з того, що нагадав: в Україні найбільша кількість радіоактивних відходів у світі! І головні наслідки від цього якраз для сільськогосподарської продукції. Дослідженням цієї проблеми займаються науковці інституту, який він очолює. Зараз це єдина установа, яка проводить моніторинг радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції. А проблеми тут великі. В першу чергу, це забруднення продуктів харчування.
Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології за минулий рік виконав 16 договорів, третина з яких – міжнародні. Взагалі інститут веде дуже активну міжнародну діяльність. Приміром, виконується три проекти з МАГАТЕ, ще один – з країнами, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи. Тобто інститут заробляє за рахунок інтелекту.
Цікавою Валерій Кашпаров вважає і роботу з вивчення радіобіологічних ефектів в зонах відчуження. А серед проблем назвав те, що зараз в Україні (де працює 15 АЕС) немає прийнятих на державному рівні рекомендацій, як поводитися в разі радіаційної аварії. І у випадку лиха ми опинимося в положенні 1986 року.
Стосовно співпраці, то тут інститут має гарні робочі контакти з багатьма підрозділами університету, зокрема з ННІ лісового і садово-паркового господарства. Хотілося б налагодити тіснішу роботу з генетиками і молекулярними біологами, аби дослідити що відбувається з біологічними організмами в зоні відчуження зараз.
Професор Віктор Максін поцікавився, чи проводить інститут дослідження забруднення довкілля атомними електростанціями? Відповідь: всі оцінки впливу на оточуюче середовище при будівництві блоків в Україні робив саме Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології. Ця робота буде обов’язково продовжена.
Підсумовуючи діалог, Станіслав Ніколаєнко відмітив, що співпраця між підрозділами університету, як бачимо, була. Але хотілося б підняти її на новий рівень. Та запевнив, що керівництво університету знайде спосіб підтримати ці дві унікальні наукові установи.
Розмову продовжили в університеті. Участь у ній взяли всі завідувачі кафедр та провідні науковці університету. До обговорення долучився і директор департаменту науково-технічного розвитку Міністерства освіти і науки України Дмитро Чеберкус.
З доповіддю про підсумки наукових досліджень у 2015 році, нові можливості, старі проблеми, сучасні завдання розвитку наукової діяльності в університеті виступив перший проректор Ігор Ібатуллін.
Він проінформував учасників семінару про новації нової редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та зазначив, що цей закон створює нові можливості для організації науки в цілому в Україні та в університетах зокрема. До речі, представники нашого університету брали активну участь у його підготовці.
Ключовою подією 2015 року в розширенні горизонтів наукової діяльності України стало підписання 20 березня угоди між Україною та Європейським Союзом про нові можливості для участі вітчизняних вчених у програмі "Горизонт – 2020". Створено координаційну раду і мережу з більш, ніж 50 національних і регіональних контактних пунктів – два з яких очолили наші провідні вчені Дмитро Засекін і Семен Танчик.
Наше завдання – навчитися формувати наукові колективи за участю трьох незалежних юридичних осіб з трьох країн Європи, вибирати досвідчених іноземних партнерів, формулювати теми проектів. Саме для цього в університеті створено робочу групу, яку очолюють проректор Вадим Ткачук і керівник науково-дослідної частини Володимир Отченашко.
На шляху розвитку наукової діяльності існує ряд проблем і протиріч. Серед яких Ігор Ібатуллін виділив бюрократію (коли відібрані проекти спрямовуються на тендери з неймовірно ускладненим процедурам), заборону науково-педагогічним працівникам зберігати їх зарплату по навчальному процесу під час їх перебування у відрядженнях як сумісників з науки, затримка з наданням паспортів бюджетних програм по науці тощо.
Перший проректор також представив ґрунтовний аналіз наукової діяльності вчених університету в 2015 році. Державне фінансування науки становило 61% від загальної суми, чималу частку в структурі фінансування наукових досліджень займали договори, укладені з окремими організаціями та підприємствами – 16% і договори на надання послуг – 21%. Найбільше фінансування мають Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК, Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології, Науково-дослідний інститут лісового і садово-паркового господарства. Найменше – гуманітарно-педагогічний факультет, ННІ післядипломної освіти, факультет конструювання і дизайну.
Незважаючи на досить велике фінансування наукових досліджень з державного бюджету в 2015 році загалом, по університету в середньому ми маємо на 1 бюджетну гривню 47 коп. спеціального фонду. Тому для кожного завідувача кафедри має стати пріоритетним разом з колективом розширювати джерела поповнення спецфонду.
У вересні 2015 році для участі у конкурсному відборі проектів фундаментальних і прикладних досліджень Міністерства освіти і науки України, які виконуватимуться за рахунок бюджетного фінансування в 2016 році, університетом були подані 95 проектів науково-дослідних робіт загальним фінансуванням майже на 30 млн. грн.
Найбільше бюджетне фінансування мають кафедри екобіотехнології та біорізноманіття, лісівництва; електроприводу і електротехнологій імені професора С.П. Бондаренка. Найбільше коштів до спецфонду університету приносять кафедри лісівництва, землеробства та гербології, молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки. На жаль, не всі кафедри беруть активну участь у проведенні наукових досліджень.
Слід також активніше діяти в напрямку комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності та укладанні ліцензійних договорів. Як бачимо, у порівнянні з 2014 роком динаміка позитивна, але фінансова віддача поки на рівні 25%. Лідерами за кількістю отриманих патентів можна назвати: факультет конструювання та дизайну (кафедра механіки), факультет харчових технологій та управління якістю продукції АПК (кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК, стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції), механіко-технологічний факультет (кафедри механізації тваринництва, сільськогосподарських машин).
У 2015 року кількість монографій, статей і тез істотно збільшилася, порівняно з 2014 роком. Лідерами серед факультетів тут є механіко-технологічний, гуманітарно-педагогічний, конструювання та дизайну, ветеринарної медицини та ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження.
Згідно з даними наукометричної бази Scopus університет займає 28 місце в списку 124 провідних вищих навчальних закладів України. А індекс Гірша мають 60 наших науково-педагогічних працівників, найкращі показники демонструють Валерій Кашпаров, Микола Стародуб, Володимир Процак, Віктор Йощенко, Андрій Шелестов.
Велика увага приділяється і підготовці молодих наукових кадрів. Найбільш успішно проводять підготовку аспірантів кафедри лісового менеджменту, ландшафтної архітектури, технологій виробництва молока і м'яса, фізіології, патофізіології та імунології тварин, годівлі тварин, генетики, розведення та біотехнології тварин, технології м'ясних, рибних і морепродуктів та інші.
Для здійснення якісних і кількісних перетворень у науковій діяльності університету перед нами стоїть ряд завдань, окреслених програмою розвитку «Голосіївська ініціатива – 2020».
Головними завдання у наступному році Ігор Ібатуллін назвав забезпечення участі викладачів у проектах академічної та дослідницької мобільності, виконанні досліджень в рамках програми «Горизонт 2020», комерціалізацію отриманої науково-технічної продукції та прав інтелектуальної власності, розширення сфери їх застосування, забезпечення реалізації інноваційних проектів через науковий парк «Сталий природокористування і якість життя», активізацію співпраці з бізнесом (що дозволить помітно збільшити обсяги надходження коштів до спеціального фонду за рахунок надання платних послуг та проведення науково-дослідних робіт), збільшення публікацій у журналах, які включені в Scopus, Web of Science, та проведення на базі факультетів і ННІ семінарів з актуальних питань розвитку наукової діяльності.
Розповідаючи про роботу свого колективу у 2015 році, завідувач кафедри інформаційних систем Михайло Швиденко окремо спинився на розробленій системі електронного дорадництва в аграрній сфері України. Вона призначена для дистанційного консультування та інформаційної підтримки виробника.
Завідувач кафедри агробізнесу Микола Ільчук підняв проблему конкурентоспроможності продукції молочного скотарства. Поки що ця галузь занепадає. Вихід – створення сприятливого інвестиційного клімату. Крім того, на державному рівні потрібно зробити проект розвитку галузі тваринництва. Причому не бізнесовий, а соціальний.
Професор Семен Танчик закликав займатися більше прикладною наукою. Крупні аграрні компанії мають у своєму розпорядженні значні кошти і вже створюють у себе власні наукові лабораторії – прямі конкуренти наших. Тому університет мусить покращувати матеріально-технічну базу НДГ. Основною вимогою є своєчасність і якість. Тоді матимемо конкурентоспроможні результати наукових досліджень.
Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша говорив про участь у науці молоді. Студентів треба ширше залучати до наукових конференцій, наукової роботи кафедр. Наука сьогодні стала прагматичнішою. Це мають відображати і теми бакалаврських та магістерських робіт. Тому Сергій Кваша запропонував науково-педагогічним працівникам переглянути до 40% тематики випускних робіт, зробивши їх більш прикладними.
Дмитро Чеберкус подякував за цікаву і змістовну розмову. Вана показала, скільки колектив зробив лише за минулий рік. І це ще раз підтверджує, що НУБіП входить до десятки кращих вишів країни і трійки – Києва. Крім того, дуже добре, що у звіті Ігоря Ібатулліна показана динаміка, а не просто наведені цифри.
Сьогодні опубліковано новий Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Тому попереду великий обсяг роботи. Будуть створюватися робочі групи і сьогоднішня розмова показала, що до цього процесу можна активно залучати ваш університет. Зокрема, на вашому прикладі можна було б показати як нормативно регулювати діяльність лабораторій.
Бюджет на 2016 рік вже затверджено. Перевага в ньому надається інфраструктурним проектам і розвитку молодої науки. Так, незабаром Міносвіти оголошує конкурс проектів молодих вчених. Крім того, будуть стимулювати виші, які віднаходять можливість публікацій їх вчених у наукометричних базах, таких як Scopus.
Великі зусилля Міносвіти приклало також до збереження академій наук – і Національної, і галузевих. Тож Дмитро Чеберкус закликав вчених університету активніше співпрацювати з НАНУ і НААН.
Підсумки наради у своєму виступі підбив ректор університету Станіслав Ніколаєнко. Детальніше ознайомитися з текстом виступу можна за посиланням.
Ірина Білоус,
Денис Рудень
