На шляху до створення Науково-практичного центру тепличних технологій «Vegetables Future» - VEGEFUT-Ukraine

     13 січня п.р. відбувся науково-практичний семінар з тепличних технологій за участю президента Асоціації «Теплиці України» Чернишенка Є.В., науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного університету харчових технологій (д.т.н., професора, завідувача кафедри автоматики та інтелектуальних систем керування Ладанюка А.П., доцентів Смітюха Я.В., Шумигая Д.В.), головного інженера ПАТ «Комбінат «Тепличний» Мельниченка О.В. Презентацію своїх досліджень демонстрував аспірант кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І.Мартиненка Богдан Куляк (науковий керівник доц. Решетюк В.М.)

      Передові країни світу давно і успішно вирішили питання щодо постачання населенню продукції рослинництва протягом року. Реалізується ця задача, у тому числі, і шляхом інтенсивного використання споруд закритого ґрунту. Так в Голландії, Польщі, Бельгії, Іспанії, Португалії, Туреччині, де із використанням самих сучасних технологій, вирощують різноманітні рослинні продукти, теплиці займають десятки тисяч гектарів (в Україні лише 500 га під склом). До речі, технології, що використовуються в спорудах закритого ґрунту, енергонасичені і в структурі собівартості доля енергетики сягає 70%. Такі технології потребують нових різноманітних знань, що в часі постійно оновлюються й удосконалюються.
     Проблеми сучасності тепличної галузі в Україні засвідчені учасниками різноманітних форумів, головними серед них є:
- відсутність містка між наукою і виробництвом, із-за низької освітньої і наукової конкурентоспроможності університетів;
- відсутність центру інновацій і навчання гравців тепличного бізнесу.
     Одним із ключових елементів забезпечення вирішення цього завдання є створення науково-практичного центру, як відкритого інноваційного простору, де зосереджуються такі основні види діяльності: навчання, практичні заняття, наукові дослідження. В ньому забезпечується безпосередній контакт із розробниками, підприємцями, вченими і фахівцями тепличної галузі. Додатковою вартістю такого простору буде отримання базових знань про сучасний стан і тенденції розвитку тепличного господарства, забезпечення додаткової теоретичної і практичної підготовки в сфері організації і управління проектами тепличного господарства.
      Європейські країни вирішили проблему оновлення знань для виробництва через проектування, будівництво і активну експлуатацію науково-практичних центрів, які об’єднують у різних спрямуваннях інтереси виробництва і науки. В європейському середовищі подібні проекти реалізовані за кошти грантів ЄС (вартістю 10 – 12 млн. євро) і успішно функціонують. Серед них: GreenQ (Голландія), Варшавський університет наук про життя (SGGW), Інститут біофізики і біохімії Польської академії наук, Познанський природничий університет ім. Міцкевича. В Україні ця проблема вирішується шляхом відрядження окремих представників виробництва в європейські науково-практичні центри і знайомство із новинками технологій за дуже високу плату.
НУБіП України, спільно із Асоціацією «Теплиці України» впродовж останніх років провели певні роботи в цьому напрямку, результатом яких стала Дорожня карта проекту – симбіоз проблем і шляхів їх вирішення з реалізацією окремих її положень. Вона виглядає як трирівнева ієрархічна структура:
рівень 0 – передбачав детальне ознайомлення із вищезазначеними європейськими проектами, їх аналіз. Фіналом роботи стало виготовлення проекту центру спільно із компанією Green Drop (Польща), автором кращих центрів у Польщі.
рівень 1 - створення центру - об'єднання зусиль роботодавців, університетів і міжнародних структур: Асоціація «Теплиці України», НУБіП України, Варшавський університет наук про життя (SGGW), Національний університет харчових технологій, Pompy Ciepła Podhale Sp. z o.o.; з метою участі у міжнародних проектах, залучення вітчизняних і зарубіжних бізнес-партнерів.
рівень 2 - забезпечення функціонування науково-практичного центру (Асоціація «Теплиці України», НУБіП України і університети-партнери, компанії-орендарі, академічні інститути).
     В Україні уже наявний прообраз майбутнього Науково-практичного центру тепличних технологій (далі – Центр) на території Межигір’я. Він потребує збереження і на перших порах державної підтримки. Для цього ми пропонуємо здійснити наступні кроки:
1) передати Центр в Асоціацію «Теплиці України» для оперативного управління (на збереження) до юридичного вирішення приналежності;
2) доручити НУБіП України забезпечити науковий супровід функціонування Центру;
3) створити за участю Асоціації «Теплиці України» Державну програму тимчасової підтримки Центру щодо забезпечення його функціонування;
4) утворити Організаційний комітет із числа представників НУБіП України, університетів-партнерів - Варшавського університету наук про життя, Національного університету харчових технологій, Асоціації «Теплиці України», громади Межигір’я для визначення напрямів діяльності і довгострокового використання Центру.
В результаті реалізації проекту ми отримаємо підвищення якості підготовки випускників університетів, взаємовигідне співробітництво усіх учасників, що забезпечить подальший поступ України до європейського співтовариства.

P.S. …С. Маргінсон, М. ван дер Венде та ін. у роботі «Вища освіта до 2030 року» серед основних тенденцій розвитку вищої освіти, виділяють розвиток та інтенсифікацію міжнародних наукових досліджень в умовах посилення співробітництва між університетами і загострення конкуренції між ними. В таких умовах домінантою цього сценарію виступають дослідницькі університети. Важливість їх зумовлена, в першу чергу, здійсненням вагомого внеску у формування та розвиток інтелектуального потенціалу держави, а також наданням інноваційних освітніх послуг, створенням нових знань і їх використанням для розв’язання актуальних проблем суспільства.

Від імені учасників науково-практичного семінару, хотілося б подякувати ректорові нашого університету Станіславу Миколайовичу Ніколаєнку за всебічну підтримку і сприяння у розвитку і становленні вищезазначеного проекту.

Володимир Решетюк, к.т.н., доцент кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І.І.Мартиненка