Єдиний критерій існування лабораторії – її ефективність

 

Цьому передували два тижні ознайомлення зі станом і можливостями всіх 374 наявних на сьогодні в університеті лабораторій.

 

Перша група, яка вивчала діяльність лабораторій технічного спрямування, на чолі з ректором Станіславом Ніколаєнком оглянула лабораторії, що діють при кафедрах автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І. Мартиненка, охорони праці та інженерії середовища. Першу представляв завідувач Віталій Лисенко, а другу – Олександр Войналович. Ці наукові та навчальні лабораторії обладнані сучасними приладами, мають повне методичне забезпечення. Представники факультетів інформаційних технологій, конструювання і дизайну, землевпорядкування, гуманітарно-педагогічного познайомилися з організаційною складовою діяльності лабораторій, кадровим забезпеченням, науковими тематиками, які тут досліджуються, методиками навчання студентів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Науково-педагогічні працівники і співробітники факультетів агробіологічного, захисту рослин, біотехнологій та екології та ННІ лісового і садово-паркового господарства, які склали другу групу на чолі з проректором з навчальної і виховної роботи Сергієм Квашею, відвідали підрозділи, близькі, в першу чергу, саме їх спрямуванню. Першою адресою став ботанічний сад, про який розповів його директор Олександр Слива: познайомилися з арбуретуром, відвідали тепличний комплекс тощо.

 

 

 

Завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Юрій Марчук представив можливості свого колективу і кафедральної навчально-науково-виробничої лабораторії дендрології, інтродукції та селекції деревних рослин. Ця лабораторія, яка має свідоцтво про реєстрацію Українського державного центру стандартизації та сертифікації «Украгростандартсертифікація» функціонує вже 3 роки і може зайняти свою нішу у Київській області з перевірки насіння культур, що мають відношення о лісового господарства (та й аграрних культур, бо сертифікована як загальна).

 

 

 

Наступною адресою став 2-й навчальний корпус. Декан агробіологічного факультету Віктор Забалуєв і завідувач кафедри ґрунтознавства та охорони грунтів Анатолій Балаєв представили лабораторії геології і картографії грунтів. На кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна увагу привернула лабораторія оцінки якості земель, добрив та продукції рослинництва. Як зазначив професор Анатолій Бикін, тут надають послуги щодо правильної експлуатації грунтів, встановлюють їх фізичні показники, діагностують живлення рослин у польових умовах на основі аерофотозйомки тощо. 

 

Члени робочої групи познайомилися і з проблемною науково–дослідної лабораторією фітовірусології і біотехнології, лабораторією біосенсорики та іншими.

 

Робота третьої робочої групи, яка займалася зооветеринарним напрямом, пройшла на базі факультету ветеринарної медицини. Звертаючись до колективу, перший проректор Ігор Ібатуллін відзначив, що така зустріч із завідувачами лабораторій за останні роки проводиться вперше. В університеті налічується майже 370 лабораторій, тоді як кафедр майже вдвічі менше. Тож роботу лабораторій необхідно оптимізувати, особливу увагу приділивши їх матеріально-технічній базі. Ще одна проблема, яка потребує негайного вирішення, - забезпечення лаборантського персоналу достойною заробітною платою.

 

Належний стан усієї нормативної документації - це ще одне питання, на яке Ігор Ібатуллін звернув особливу увагу завідувачів кафедр і лабораторій. Так само, як і на фінансові аспекти. Багато лабораторій університетів заробляють кошти. А визначити які з них є збитковими і як оптимізувати їх роботу - ось мета таких зустрічей. Ні в якому разі не бездумне скорочення, яке може негативно позначитися на науковій і навчальній роботі кафедр, наголосив перший проректор. Основним завдання колективу університету залишається підготовка затребуваного роботодавцем випускника. Тобто в центрі уваги – студент!

 

Декан факультету ветеринарної медицини Микола Цвіліховський і директор НДІ здоров’я тварин Дмитро Засєкін показали роботу деяких лабораторій факультету. Всього їх налічується 47 при 14 кафедрах. Тобто потрібна оптимізація їх роботи, деякі скорочення та об’єднання. Учасники секції побували в лабораторіях кафедр терапії і клінічної діагностики, паразитології та тропічної ветеринарії, проблемній науково-дослідній лабораторії фізіології та експертизи патології тварин, навчально-науковій лабораторії кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції імені академіка М.Ф. Гулого, декількох навчально-дослідних лабораторіях факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК (де неодноразово проходили зйомки програми «Знак якості»). А також відвідали ННВ клінічний центр "Ветмедсервіс". Останній є госпрозрахунковим підрозділом, який приносить майже 20 тисяч гривень прибутку щомісяця. Тут працюють діагностичний центр, в т.ч. і рентгендіагностика, стаціонар для продуктивних тварин, готель для тварин тощо.

 

 

 

Робота четвертої робочої групи, яку очолював проректор з навчально-наукової роботи, правових та соціальних питань Володимир Курило, охоплювала соціально-гуманітарний напрям.

 

 

Декан факультету аграрного менеджменту Анатолій Остапчук ознайомив відвідувачів з навчально-науковими лабораторіями «Кабінет менеджменту», «Маркетинг в АПК». Вони використовуються в основному в навчальних цілях, для читання лекцій і проведення практичних занять, обладнані мультимедіа, веб-камерою, комп’ютерами, хоча останні бажано було б оновити і збільшити кількість. Болючим питанням залишається використання ліцензованого програмного забезпечення.  Володимир Курило зазначив, що, на жаль, сьогодні пріоритет – за відновленням третього корпусу, тому оновлення матеріально-технічної бази лабораторій можливе через залучення позабюджетних коштів. Крім того, проректор звернув увагу  на необхідність активніше використовувати комп’ютерну техніку в навчальному процесі.

 

 

Декан економічного факультету Анатолій Діброва ознайомив із роботою трьох лабораторій – інформаційних технологій в бухгалтерському обліку,  ННЛ біоеконометрики і дейтамайнінгу, ННВЛ біржової діяльності. Хотілося б, як зазначив він, щоби й решта лабораторій були оснащені так, як перша. Тут і комп’ютерна техніка, мультимедіа, ліцензійне програмне забезпечення, зокрема встановлені найбільш поширені в Україні програми «1С:Бухгалтерія», «Парус», «Ліга-Закон» – словом, все те, що потрібно для професійної підготовки фахівця з обліку та аудиту. Створення другої лабораторії викликане необхідністю узгодження вимог підготовки магістерських робіт в університеті і за рубежем. А вони потребують серйозних математико-статистичних розрахунків. Серед проблем – відсутність спеціального ліцензійного програмного забезпечення, яке коштує на сьогодні близько 15 тисяч доларів. Вихід із цієї ситуації частково був знайдений: через співпрацю із факультетом інформаційних технологій та компанію ІВМ, яка дозволила півроку користуватися такою програмою. Маємо також спеціальні програми, передані нам американськими колегами безкоштовно. Але прикрість: щоб їх використовувати потрібен окремий сервер. 

 

 

 

Особливий інтерес викликала лабораторія біржової діяльності. Де, крім іншого, відвідувачі змогли разом із студентами поспостерігати за торгами на Чиказькій біржі. 

 

Побачений стан, проблеми і перспективи лабораторій університету обговорили на загальній нараді. Розпочинаючи її, ректор Станіслав Ніколаєнко відзначив, що сьогоднішня зустріч – подія нетривіальна. Університету слід серйозно підвищувати якість освіти, навчального процесу та поєднувати його з дослідництвом. Саме останнє і відрізняє виш дослідницького типу від інших. Провідну роль у цьому відіграють лабораторії, а їх сьогодні в університеті налічується 374. З них 249 – навчальних, 65 – наукових, інші ж – навчально-науково-виробничі. Всі вони проходили атестацію, організовану спеціальною комісією. Є і багато позитивного - робота окремих лабораторій і наших колег заслуговує схвалення. Слід відзначити навчальні і наукові лабораторії  мікології та фітопатології (керівник Михайло Ретьман), грунтознавства та охорони грунтів (Катерина Карабач), технології м’яса та м’ясних продуктів (Аліна Менчинська) гігієни харчових продуктів (Світлана Ткачук), інтелектуальних управляючих систем в АПК (Віталій Лисенко). Станіслав Ніколаєнко відзначив також позитивні зрушення у дослідницькій діяльності ННІ лісового і садово-паркового господарства.

 

Та у деяких лабораторіях комісія побачила «вершину» науково-технічного прогресу. Прикро, що у переносному значенні. І це викликає серйозні занепокоєння, бо в них, у кращому випадку, наявне застаріле обладнання, а то й повна його відсутність (!). У таких підрозділах відбувається лише імітація навчального процесу. Все це – одна з причин невідвідування студентами занять.

 

Особливо від застарілого обладнання потерпають інженери, бо необхідна для повноцінного функціонування лабораторій цього спрямування матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень. А з ними ситуація складна.  Вихід – співпраця з виробництвом. Так, Schneider Electric передав безкоштовно ННІ енергетики, автоматики та енергозбереження  в навчальних цілях сучасне обладнання. Адже виробники теж зацікавлені, щоб фахівці, які до них згодом прийдуть працювати, вже в університеті опановували передові технології.

 

Ректор зазначив закономірність: де за лабораторії відповідають  серйозні вчені, там – серйозні успіхи. 

 

Щоб поліпшити діяльність лабораторій, Станіслав Ніколаєнко окреслив п’ять основних завдань. Перше – рішуче змінити взаємовідносини з роботодавцями, бізнесовими структурами, виробниками, шукати спільні точки дотику. Бо за рахунок виключно бюджетних коштів не можемо вирішити зазначену задачу. Друге – визнаємо проблеми, відкрито говоримо про них. Третє – за основний показник  доцільності функціонування лабораторії беремо її ефективність. Четверте – оновлюємо матеріально-технічну базу і частково спрямовуємо бюджет університету на реалізацію цих цілей. І останнє: слід скоординувати зусилля на створення та використання єдиної дослідницької інфраструктури. А на перспективу – створити єдиний дослідницький центр для всіх вищів аграрного спрямування. Наступний рік стане роком зміцнення лабораторій, навчальної і дослідницької бази. Тож ректор закликав всіх до активної роботи, насамперед,  завідувачів кафедр, деканів і директорів.

 

Перший проректор Ігор Ібатуллін зупинився на матеріально-технічній складовій тих лабораторій, на базі яких проводяться наукові дослідження. І говорив він переконливо – цифрами. Лише третина лабораторій повністю забезпечені кадрами. Ледь більше на половину виконаний план надходження коштів. У цілому практично всі лабораторії потребують оновлення обладнання і комп’ютерної техніки, а деякі - ще й невідкладного ремонту і розширення приміщень (наприклад, віварій, ботанічний сад). Це лише частина проблем. Разом з цим, додається ще й відсутність документації щодо їх діяльності і взагалі створення. 

 

Ігор Ілліч детально проаналізував діяльність кожної лабораторії в розрізі факультетів та інститутів, відзначив деякі з них, висловив зауваження та озвучив недоліки. Спільна мета для всіх – активна робота лабораторій наукового спрямування. Нормативна база висуває ряд вимог до їхнього функціонування. Передусім вони стосуються персоналу, приміщень, приладів та обладнання з урахуванням специфіки проведення дослідження. Враховуючи все це, маємо негайно спрямувати зусилля на впорядкування роботи лабораторій, оптимізацію їх структури (причому обґрунтовану і лише з ініціативи і за згодою колективу), актуалізацію інформації про діяльність підрозділу на сайті, колективне використання обладнання, його оновлення, затвердження штатів і відповідальних за діяльність лабораторії, активну участь в національних дослідженнях і міжнародних грантах.

 

Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша зупинився на діяльності навчальних лабораторій. Аналіз програм підготовки показав, що 53% занять у бакалаврів – це практичні і лабораторні, у магістрів же цей показник сягає 55%. Сергій Миколайович привів результати атестації навчальних лабораторій в розрізі ННІ та факультетів. Загальні проблеми дещо перегукуються з науковими лабораторіями – необхідність виділення додаткових приміщень, часом їх косметичний ремонт, оновлення і осучаснення обладнання, забезпечення комп’ютерною технікою і ліцензованим програмним забезпеченням. Завдання, які ставляться перед навчальною частиною, директоратами, деканатами і лабораторіями – внесення змін в їх статуси, оптимізація структури. При чому, ліквідація, реорганізація чи створення нових лабораторій відбуватиметься тільки за пропозиціями завідувачів, деканів і директорів та вчених рад.

 

 

В обговоренні взяли участь завідувачі лабораторій, кафедр, декани факультетів.

 

Завідувач навально-науково-виробничої лабораторії ветеринарної токсикології і фармації Вадим Іщенко виокремив ряд проблем у її діяльності. Рушійною силою у будь якій роботі є мотивація, в т.ч. і фінансова. Тому завідувач висловив побажання, щоб усі кошти, зароблені лабораторією, шли на її потреби. Поліпшення потребує і організація документообігу, удосконалення рейтингу, оскільки гонитва за кількістю заважає робити дослідження якісними.

 

 

Начальник планово-фінансово відділу Наталія Дробот роз’яснила, що з зароблених лабораторіями коштів 15% йде на потреби університету, 5% - факультету чи інституту, а також вираховуються податки.

 

Директор Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК Валерій Ушкалов повідомив про відновлення роботи навчально-методичного відділу. Це дасть можливість більш активно співпрацювати зі структурними підрозділами. Такий діалог розпочався з факультетами агробіологічним, захисту рослин, біотехнологій і екології. Маємо залучати магістрів, аспірантів і докторантів до випробувань, які провадить лабораторія. Окрім цього, в лабораторії є обладнання, яке використовується частково, тому треба вибудувати схему його спільного використання.

 

 

Декан факультету харчових технологій та управління якістю АПК Лариса Баль-Прилипко зауважила, що сьогоднішнім зібранням керівництво ще раз продемонструвало увагу до проблем лабораторій. Вона також окреслила перспективи відкриття нових спеціальностей і лабораторій на факультеті, оскільки для цього є необхідне обладнання і кадрове забезпечення.

 

Завідувач кафедри землеробства та гербології Семен Танчик зазначив, що деякі виробники сьогодні пропонують для випускників добрі умови – забезпечення житлом, авто, високий рівень заробітної плати, але водночас виставляють відповідні вимоги до якості їх підготовки. Дійшло до того, що потужні агрохолдинги створюють у своїй структурі наукові, дослідницькі лабораторії, залучають на роботу науковців. І цим вже в чомусь конкурують з університетами. Тому питання поєднання навчального, наукового і виробничого процесів задача надактуальна. 

 

 

Завідувач лабораторії біосенсорики Микола Стародуб поділився досвідом діяльності лабораторії. Вона нещодавно отримала власне приміщення, наразі йде дообладнання необхідним устаткуванням. Нагальна проблема, яка потребує вирішення, – кадрове забезпечення.

 

 

На завершення ректор Станіслав Ніколаєнко подякував учасникам за плідну роботу і дискусію. Результати проведеного двотижневого аудиту і висловлені пропозиції будуть узагальнені, а на їх базі сформований план по реалізації. Ректор закликав продовжити діалог в лабораторіях, на кафедрах, факультетах і в ННІ. Вже в кінці року ми повернемося до розмови і прозвітуємо про виконання наміченого.