Вступна кампанія 2025: «Освітній батальйон» благодійного фонду «Крапля до краплі»

Національний університет біоресурсів і природокористування України та його відокремлені структурні підрозділи від початку повзучої агресії і особливо в роки повномасштабної війни рф проти України надає допомогу Силам опору України. Це як фінансова і матеріальна допомога конкретним частинам та підрозділам ЗСУ, так і морально-психологічна підтримка захисників України. Щодо останнього аспекту, то університет турбується, аби ті учасники бойових дій, які хочуть отримати вищу освіту, могли це зробити: серед нинішніх студентів НУБіП України — чимало військовослужбовців. Вступні випробування до університету армійці складали і в ході вступної кампанії 2025.

НУБіП України, що буквально пронизаний духом українства, української щирості, української взаємодопомоги, — саме той виш, який потрібен для наших бойових побратимів і посестер, говорить випускник університету, а нині ветеран ЗСУ і очільник благодійного фонду «Крапля до краплі» Микола РАТУШНИЙ. Тому фонд і спрямовує сюди вже колишніх а чи й нинішніх фронтовиків. За кілька останніх років за найактивнішої підтримки керівництва університету дипломи НУБіП отримали біля сорока захисників України. Дехто з них захищав свої дипломні проєкти в онлайн-режимі прямо на бойових позиціях. Ми жартівливо називаємо цей гурт «Освітянським батальйоном БФ «Крапля до краплі», гордимося ним і щиро вдячні університету та його керівництву — за навчання наших товаришів по зброї, їх морально-психологічну підтримку.

Один з цих ветеранів російсько-української війни — Володимир БЕЗРУКОВ на позивний «Старшина» (та й за званням теж), який опановуватиме спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія». Все моє життя, говорить він, розділено на дві частини: до війни і нині. До початку російської агресії працював на будівництві, розбудовував свою Харківщину. А коли ворог прийшов на рідну землю — практично відразу подався в діючу армію, здобув кваліфікацію сапера, і почав займатися цілком протилежною справою — підривати і нищити ворожу техніку та позиції. Зараз, після важкого поранення, повернувся в мирне життя і опановуватиму — вже як студент НУБіП — професію будівельника. Бо ж тільки у нас на Харківщині після російського «звільнення» ворогом розбито стільки, що у нормальної людини «дах зриває». Що ж, відновимо і не забудемо!

Та пан Володимир прийшов навчатися до університету не один: привів ще і свою улюбленицю — доньку Марію. Вона з Харкова переводиться до НУБіП на третій курс спеціальності «Садово-паркове господарство». Дівчина обирала цей напрямок не випадково: бачила, як горять ліси Харківщини, як ворог трощить її зелене ошаття. Відновлювати його, повертати Україні її знищену красу — і робити це правильно, як кваліфікований спеціаліст.

Ось такий сімейний тандем БЕЗРУКОВИХ.

Олена ШУЛЬГА