Про виклики, мотивацію та перспективи жінок у STEM
07 серпня представниці економічного факультету професорка Юлія НЕГОДА та доцентка Тетяна КУЦЬ були запрошені на презентацію першого в Україні комплексного дослідження досвіду жінок у STEM. Захід зібрав представників академічних установ, бізнесу, громадських організацій та державних інституцій, об’єднавши їх навколо обговорення результатів бар’єрів і можливостей для жінок у STEM-галузях.
Учасниць та учасників заходу привітали Анна ОРЄХОВА, партнерка та співзасновниця INSCIENCE, Асліхан ОЗКАН, спеціалістка з питань партнерства та мобілізації ресурсів ООН Жінки в Україні та Оксана БЕРЕЖНА, генеральна директорка директорату Міністерства освіти і науки України.
Цікавою та надихаючою частиною заходу стали презентації наукових доробків науковиць: морської мікробіологині Марії ПАВЛОВСЬКОЇ, яка досліджує мікроорганізми від Антарктиди до Чорного моря; нейробіологині Нани ВОЙТЕНКО — як академічні дослідження прокладають шлях до медичних інновацій та астрофізикині Дар’ї ДОБРИЧЕВОЇ, яка здійснює пошук близнюків галактики Чумацький Шлях.
Ключові висновки дослідження презентувала Анна ОРЄХОВА, партнерка та співзасновниця INSCIENCE. Метою дослідження було виявлення чинників, що мотивують жінок обирати або залишати наукову кар’єру в STEM. Дослідження також мало на меті заповнити прогалини у розумінні становища науковиць в Україні, особливо в умовах повномасштабної війни.
Залучення жінок до STEM-спеціальностей робить науку більш інклюзивною, позитивно впливає на економіку та сприяє розвитку інновацій. Проте, як виявило дослідження, в Україні існує горизонтальна та вертикальна гендерна сегрегація. Жінки недостатньо представлені у деяких галузях науки та, зокрема, займають меншу частку керівних посад. Наприклад, у НАН України жінки складають майже половину всіх наукових працівників, але лише 12,8% серед керівників установ та 4% серед дійсних членів (академіків).
Дослідницький звіт, що став результатом роботи, ґрунтується на глибинних інтерв’ю, фокус-групових дискусіях та онлайн-опитуванні, проведених з листопада 2024 року по квітень 2025 року. Участь у ньому взяли 234 респондентки, які є студентками та науковицями в українських установах. Одним із ключових висновків стало те, що інтерес до науки часто формується ще в шкільному віці під впливом родини та вчителів. Водночас, брак профорієнтаційних програм ускладнює вибір спеціальності.
Умови праці в науці залишаються значним викликом для більшості жінок. Низьке фінансування, застаріле обладнання та брак матеріалів суттєво обмежують можливості проведення досліджень. Повномасштабне вторгнення рф лише загострило ці проблеми, спричинивши нестабільне електропостачання та руйнування інфраструктури. Через низьку заробітну плату багато науковиць змушені поєднувати кілька робіт, що призводить до надмірного навантаження.
Мотивацію залишатися в науці підтримують автономність у роботі, позитивна атмосфера в колективі та взаємопідтримка. Однак, серед бар’єрів виділяються гендерна дискримінація, сексизм і труднощі поєднання материнства з науковою кар’єрою. Жінки-науковиці стикаються з упередженим розподілом завдань і сексистськими висловлюваннями.
Рекомендації для державних органів, зокрема МОН, включають підвищення заробітних плат і стипендій, посилення боротьби з гендерними стереотипами та розширення програм фінансової підтримки. Запропоновано також переглянути критерії статусу «молодих науковиць» після декретної відпустки та гарантувати повернення на посаду. Для бізнес-сектору рекомендовано впроваджувати антидискримінаційні політики та розвивати корпоративну етику. Ці кроки мають на меті не лише покращити становище жінок у STEM, але й забезпечити стійкість наукової сфери України в умовах війни.
Презентація стала платформою для налагодження партнерств, обміну досвідом та ініціювання спільних проєктів, які сприятимуть розширенню можливостей для жінок і зміцненню науково-технологічного потенціалу України.
Ознайомитися зі звітом:
https://inscience.io/wp-content/themes/bst-master/assets/research-ukr.pdf
Юлія НЕГОДА,
професорка кафедри фінансів
