Дослідження, що допомагають бджолам пережити зміни клімату та покращити майбутнє пасічництва
Дослідження, що допомагають бджолам пережити зміни клімату та покращити майбутнє пасічництва
8 серпня 2025 року
У світі, де зміни клімату стають дедалі відчутнішими, а екосистеми – дедалі вразливішими, наука має бути не лише точною, а й своєчасною. Саме такою є робота аспіранта кафедри бджільництва НУБіП України – Очередька Віталія Васильовича, який з 2024 року досліджує, як глобальні кліматичні зміни впливають на мікроклімат у вулику та на життя бджіл, і як ми можемо допомогти їм вижити в умовах нової реальності.
Медоносна бджола (Apis mellifera)– це не лише джерело меду, а й ключовий запилювач, без якого неможливе існування більшості сільськогосподарських культур. Але ці маленькі трудівниці надзвичайно чутливі до змін навколишнього середовища. І коли зима стає теплішою, а літо все жаркішим і задушливішим, це щосезону дивує пасічників нестабільністю та не полегшує життя бджолам – навпаки, створює нові загрози та знижує їхню продуктивність.
У своїх дослідженнях молодий науковець уже провів перші практичні дослідження на навчальній пасіці НУБіП, де порівнював умови зимівлі бджіл у закритому зимівнику та на відкритому повітрі. За допомогою цифрових сенсорів він щопівгодини фіксував температуру та вологість у вуликах протягом трьох зимових місяців.
Результати вражають: у зимівнику температура трималася стабільно – близько 15°C, а вологість – 85%. На вулиці ж показники були менш стабільними та змінювалися в межах від 1°C до 24°C, а вологість – від 50% до 90%. Такі коливання призводили до розпаду клубу – захисної структури, яку бджоли формують для збереження тепла. Це, своєю чергою, спричиняло переохолодження і загибель окремих особин. Висновок очевидний: контрольований мікроклімат – це не розкіш, а необхідність для збереження бджолиних сімей у зимовий період.
Але клімат змінюється не лише взимку. Тож другий напрямок досліджень стосується саме дослідження впливу підвищених температур та засухи на здоров’я та продуктивність бджолиних сімей. У літній період медоносні бджоли активно регулюють температуру у вулику власними силами, використовуючи власні тіла, вентиляцію та воду. Коли температура зовнішнього середовища перевищує комфортні межі, бджоли змушені витрачати більше енергії на охолодження, замість того щоб збирати нектар. У спекотні дні вони витрачають час на пошук води, а не на кормові ресурси. Висока температура також сприяє швидшому розвитку патогенів, що додатково ускладнює ситуацію. Це призводить до зниження медозбору, ослаблення сімей та погіршення якості запилення. У своїх дослідженнях аспірант звертає увагу на ці процеси, наголошуючи, що адаптація пасік до нових кліматичних умов – це вже не майбутнє, а нагальна потреба.
Окрім наукової роботи, аспірант активно працює над власним професійним зростанням. Постійна участь у наукових конференціях дозволяє презентувати перші результати досліджень, обговорювати виклики сучасного бджільництва та отримувати зворотний зв’язок від колег-науковців.
Серед таких заходів – Міжнародна конференція «Петро Прокопович: 250 років спадщини та інновацій у бджільництві» (10.02.2025), «Підсумки пасічницького сезону 2024» (24.10.2024), а також 79-а Міжнародна конференція вчених, аспірантів і студентів НУБіП України (24.04.2025).
Паралельно з участю в конференціях, відбуваєтьсянавчання на спеціалізованих курсах та сертифікація, що підвищуютю кваліфікацію. Зокрема, успішно завершено онлайн-курс «Академічна доброчесність» (21.11.2024) та спеціалізоване навчання «Штучне виведення бджолиних маток» при НУБіП України (03.06.2025).
Така постійна робота над собою – це не лише інвестиція в майбутнє, а й внесок у розвиток українського бджільництва загалом.
