ІТ-рішення щодо відновлення сільськогосподарських земель — тематичний семінар на базі НУБіП України

На базі Національного університету біоресурсів і природокористування України у навчальному форматі та дискусії відбулося підведення проміжних підсумків науково-технічного проекту створення Центру трансферу технологій штучного інтелекту для відновлення сільськогосподарських земель, які постраждали від військових дій (AI Transfer Center, AITC).

Центр об'єднує науковий потенціал науковців (університетів аграрної та природничої сфер, наукових установ) та партнерів (група з Гуманітарного розмінування, виробників ІТ-агро-технологій Drone UA та Palantir) для виконання завдання збереження та повернення в обіг сільськогосподарських земель, земель громад, яке важливе для України.

Вступним словом семінар відкрив ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Вадим ТКАЧУК.

Про співпрацю з центром гуманітарного розмінування доповів його директор Володимир БАЙДА. Проект «Центр трансферу технологій штучного інтелекту для відновлення сільськогосподарських земель» представила проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації Олена ГЛАЗУНОВА. Можливості вебплатформи Інформаційної підтримки Центру трансферу технологій штучного інтелекту для відновлення сільськогосподарських земель, які пошкоджені після військових дій продемонстрував доцент кафедри інформаційних систем і технологій Сергій САЯПІН. Вона доступна за покликанням https://aitc.edorada.org/. Призначення вебплатформи полягає не лише у висвітлені здобутків проєкту, а головне, — бути інформаційною площадкою агрегації знань та технологій щодо подолання наслідків війни на сільських територіях та у використанні с/г угідь. Самі технології, їх трансфер шляхом постійної інформаційної присутності, навчання, просвітницькі заходи, практичний досвід, електронні каталоги надавачів послуг з рекультивації земель і не тільки — той спектр завдань, які покладаються на зазначену вебплатформу.

Важливим її аспектом є відкритість — безкоштовне розміщення інформації щодо технологій (з науково-практичним рецензуванням) від будь-яких реципієнтів, успішного досвіду, контактних даних щодо послуг рекультивації для електронних каталогів. Можливість створення спеціалізованих навчальних курсів з метою підвищення обізнаності у сфері небезпек та рекультивації територій. І, звісно, — постійний інформаційний моніторинг та розміщення новин, анонсів подій, відеоматеріалів на YouTube-каналі платформи, анотацій спеціалізованих публікацій, кроків уряду та науки у сфері усунення загроз та рекультивації.

Вплив збройної агресії російської федерації на землі сільськогосподарського призначення стали предметом доповіді генерального директора ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» Романа ПАЛАМАРЧУКА.

Про мілітарне забруднення ґрунтів і технології їх рекультивації говорила проректор з науково роботи та інноваційної діяльності Оксана ТОНХА.

Доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки Семен ВОЛОШИН доповів про використання безпілотних апаратів для дистанційного моніторингу стану ґрунту. У сучасних умовах використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА, дронів) для дистанційного моніторингу стану ґрунту набуває особливої актуальності. Дрони є перспективним інструментом дистанційного зондування, що дозволяє оперативно, економічно та з високою точністю отримувати просторову інформацію про агроценози й ґрунтовий покрив навіть у важкодоступних чи небезпечних для людини місцях.

Аспірант НУБіП України Олексій ЦИГАНОВ зупинився на використанні мультисенсорних технологій в інтелектуальних системах моніторингу ґрунтів деградованих внаслідок військових дій. Зокрема мова йшла про те, що деградація ґрунтів унаслідок військових дій створює серйозні екологічні та агрономічні виклики, що вимагають впровадження високотехнологічних рішень для моніторингу й відновлення постраждалих земель. У цьому контексті мультисенсорні технології в складі інтелектуальних роботизованих систем відкривають нові можливості для комплексного збору даних про фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунтів. У доповіді розглянуто переваги використання мультисенсорних платформ, що поєднують дані видимого, інфрачервоного та теплового спектрів, у порівнянні з традиційними методами зондування.

Особлива увага приділяється кооперативним системам, що поєднують повітряні та наземні платформи для підвищення точності і оперативності моніторингу. Запропоновані підходи сприяють швидшому прийняттю рішень щодо реабілітації деградованих земель, а також підвищенню ефективності агроекологічного менеджменту в постконфліктних регіонах.

Моделі комп’ютерного зору для обробки зображень сільськогосподарських земель представив професор кафедри комп’ютерних наук Роман РУДЕНСЬКИЙ. Земельний фонд зазнав значних пошкоджень, включаючи утворення вирв від вибухів, зміну рельєфу, забруднення важкими металами та токсичними речовинами. Штучний інтелект стає потужним інструментом для аналізу супутникових зображень і зображень, отриманих з дронів. Це забезпечує швидку та точну ідентифікацію дефектів на поверхні сільськогосподарських земель, класифікацію пошкоджень, оцінку деградації земельних ресурсів, обчислення їх параметрів та, врешті-решт, інтеграцію цих даних у техніко-економічне обґрунтування та плани щодо їх відновлення.

Професор кафедри економічної кібернетики Володимир КРАВЧЕНКО розповів про особливості підготовки даних та тренування моделей машинного навчання. Впровадження методів штучного інтелекту дозволяє не лише підвищити продуктивність та точність прийняття рішень, але й забезпечує можливість швидкого реагування на зміни в умовах ведення агробізнесу, погодних умовах, коливаннях ринку. Ефективна інтеграція ШІ в процеси державного управління і агропідприємств, зокрема для прогнозування, моніторингу та оцінки ризиків, дозволяє покращити управлінські процеси та досягти високого рівня ефективності діяльності.

При цьому успіх реалізації проєктів машинного навчання значною мірою зумовлений якістю інформаційного забезпечення, підготовкою даних з використанням широкого спектру методів та інструментів аналізу даних, а також організацією процесів вибору та навчання моделей на підставі алгоритмів машинного навчання.

Докторант кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К. Шикули НУБіП України Сергій ЗАБАЛУЄВ доповів про моделі техногенно створених ґрунтових конструкцій для рекультивації земель, пошкоджених воєнними діями.

Методологію відбору зразків при діагностиці мілітарних забруднень земель продемонстрував доцент кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів  ім. проф. М.К. Шикули Володимир КОЗАК.

До роботи семінару також долучилися науковці та практики Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Центру гуманітарного розмінування, ДУ Інститут охорони ґрунтів України, зацікавлені науково-педагогічні працівники НУБіП України.

Виступи викликали жваву дискусію з окреслених питань, намічені кроки до співпраці між учасниками

За матеріалами https://aitc.edorada.org/