АЛЕЯ СЛАВИ: Власюк Петро Антипович

4 жовтня 2015 року

     Власюк Петро Антипович (1905-1980 рр.) – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН УРСР, Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна (ВАСГНІЛ), академік Української академії сільськогосподарських наук, видатний український вчений в галузі фізіології живлення рослин, агрохімії, ґрунтознавства, біохімії, мікробіології.

     Народився Петро Антипович Власюк у с. Чемериському Звенигородського району Черкаської області у селянській родині (колишні Букський повіт Київської губернії). До 1917 р. працював як сільськогосподарський робітник у поміщицькому господарстві с. Рубаний міст Уманського повіту Київської губернії. Навчався в Лисянській початковій школі (1917-1921 рр.), в Уманському сільськогосподарському технікумі (1921-1923 рр.). У 1926 р. закінчив рільничий факультет Уманського сільськогосподарського інституту, отримавши кваліфікацію агронома-агрохіміка. Протягом 1926-1931 рр. працював там лаборантом, асистентом та доцентом, і під керівництвом О.І. Душечкіна формував науково-навчальну базу для створення у 1928 р. кафедри агрохімії та ґрунтознавства. У 1928-1930 р. навчався без відриву від виробництва на факультеті землеробства з секції рільництва у Ленінградському сільськогосподарському інституті.

     У 1931 р. П.А. Власюку присвоєно вчене звання професора зі спеціальності ґрунтознавство та агрохімія й призначено завідувачем кафедри агрохімії та ґрунтознавства. Тут же він поєднував викладацьку роботу з практичною в агрохімічній лабораторії й секторі хімізації Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості (надалі Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків в м. Києві; 1928-1947 рр.).

     У 1937 р. йому присуджено науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук за сукупністю наукових праць, а в 1939 р. обрано членом-кореспондентом АН УРСР з Відділу математичних і природничих наук. Водночас він завідує лабораторією агрофізіології Інституту ботаніки АН УРСР (1939-1944 рр.), згодом стає його директором (1944-1947 рр.). У роки Другої світової війни у зв’язку з евакуацією АН УРСР переїхав до Уфи і сконцентрував дослідження на проблемах сільського господарства Башкирії та Південного Уралу. У 1943 р. успішно захистив дисертацію «Марганець і живлення рослин», за яку йому було присуджено науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук (1946 р.).

     У 1948 р. вченого обрано академіком АН УРСР (зі спеціальності фізіологія живлення рослин, агроґрунтознавство) і академіком ВАСГНІЛ (зі спеціальності фізіологія живлення рослин, агрохімія, ґрунтознавство).
     Після війни П.А. Власюк працював заступником директора з наукової роботи Інституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (1947-1952 рр.), завідував кафедрою ґрунтознавства Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка (1947-1956 рр.) та очолював лабораторію живлення рослин Інституту ботаніки АН УРСР, а потім – Інституту фізіології рослин та агрохімії АН УРСР. Він є одним із фундаторів Інституту фізіології рослин АН УРСР, директором якого був з 1952 р. до 1973 р., та відділом мікроелементів якого керував останні роки життя (1955-1980 рр.).

     У 1956-1962 рр. П.А. Власюк – президент й одночасно завідувач кафедри агрохімії Української академії сільськогосподарських наук ((навчальної частини), із 1962 р. до 1970 р. – Української сільськогосподарської академії, а із 1970 р. й до кінця свого життя – професор цієї кафедри.

     Інтереси вченого були різнобічні. Він вивчав хімію ґрунтів, живлення рослин, технологію виробництва та використання добрив, якість сільськогосподарських культур та мікробіологію ґрунту. Його справедливо вважають основоположником вчення про мікроелементи в Україні.
     Ціла низка наукових досліджень П.А. Власюка і його співробітників була присвячена вивченню механізмів дії макро- й мікроелементів на ріст, розвиток та продуктивність сільськогосподарських культур. Учений з’ясував фізіологічні особливості участі сполук фосфору в синтезі вуглеводів в органах цукрового буряка і сірки – в утворенні амінокислот та білків. Отримані результати сприяли оптимізації умов живлення культурних рослин. Ці роботи отримали наукове визнання й удостоєні диплома ІІ ступеня Президії АН СРСР.

     Подальші дослідження були спрямовані на встановлення біологічної ролі марганцю, молібдену, бору, цинку, кобальту і літію у функціонуванні систем життєдіяльності рослин на клітинному, субклітинному, молекулярному та організменному рівнях. Академік П.А. Власюк вивчав локалізацію мікроелементів у клітинних структурах листків і коренів цукрового буряка, кормових бобів, гороху, сої, кукурудзи та інших культур. Виявив роль мікроелементів в обміні нуклеїнових кислот у рослинах. Пріоритетні дослідження щодо фізіологічної ролі марганцю в живленні рослин учений узагальнив у монографії «Марганцеве живлення і удобрення рослин».

     Серією експериментів П.А. Власюк обґрунтував сутність впливу органічних речовин, мінеральних добрив, мікроелементів і фізіологічно активних речовин на процеси росту та розвитку рослин. Він ґрунтовно розширив асортимент добрив, знайшовши застосування відходам виробництва, таким як марганцевий шлам, мартенівський шлак, хлоросвинцевоцинковий і хлорбарієвий бруди, відходи марганцевої та буровугільної промисловості, титанові, борні відходи тощо.

    Саме П.А. Власюк зі співробітниками вперше в Україні застосував революційний метод «мічених атомів», із допомогою якого встановив нові закономірності процесів живлення рослин. Використання мічених атомів вуглецю, фосфору, кальцію, сірки й інших сполук дало можливість вивчити механізм розподілу, надходження та транспортування поживних речовин у клітинні компартменти, участь їх у перебігу процесів метаболізму.

     Вагомим здобутком вченого було вивчення фізіологічних особливостей участі сполук фосфору в синтезі вуглеводів у рослинах цукрового буряка. З ініціативи П.А. Власюка та за його безпосередньою участю на Вінницькому та Сумському хімічних комбінатах налагодили виробництво марганізованого гранульованого суперфосфату, виготовили 1800 тис. тонн добрива, яке було використане під посіви сільськогосподарських культур на площі 12 млн. га. А також дослідні партії боратового, молібденового і цинкового суперфосфатів, нітроамофоски, карбофоси й карбоамофоски з марганцем, молібденом, бором, літієм та цинком, які знайшли широке застосування у сільському господарстві.

     Колектив дослідників під керівництвом і за участю П.А. Власюка розробив технологію передпосівного збагачення насіння кукурудзи мікроелементами на калібрувальних заводах, склав картограми вмісту рухомих форм мікроелементів у ґрунтах, опублікував фундаментальну монографію «Ґрунти України», за яку П.А. Власюку та іншим вченим присуджено премію ім. В. Докучаєва.

     Академік П.А. Власюк представляв досягнення вітчизняної науки на багатьох міжнародних галузевих конференціях і симпозіумах. Самостійно і в співавторстві він опублікував понад 1500 наукових праць, серед яких 40 монографій, брошур, навчальних та методичних посібників, вісім авторських свідоцтв на винаходи тощо.

     П.А. Власюк підготував і виховав цілу плеяду послідовників, серед яких 27 докторів та 150 кандидатів наук. Він залишив вагому теоретичну й методологічну спадщину. Нові види добрив з мікроелементами, запропоновані ним, застосовують й сьогодні.
П.А. Власюк обирався депутатом Верховної Ради УРСР п’ятого скликання, Київського міського і обласного виконавчих комітетів Рад депутатів трудящих.

     Наукові заслуги та громадська діяльність П.А. Власюка були високо оцінені: мав звання заслуженого діяча науки УРСР, нагороджений двома орденами Леніна (1954, 1956), орденом Трудового Червоного Прапора (1965), Жовтневої Революції (1975), та іншими орденами і медалями та нагрудними знаками.

     2010 р. на 105-ту річницю від дня народження Петра Антиповича відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на другому навчальному корпусі Національного університету біоресурсів і природокористування України, де учений довгий час очолював кафедру агрохімії та працював на ній.

Людмила Лановюк,
директор музею історії НУБіП України


 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook