До дня Конституції України – 28 червня, міжнародники досліджують Конституції країн світу

Конституція – основний закон держави, вищий нормативно-правовий акт, який закріплює основи політичної, економічної та правової систем держави, а також права та обов’язки громадян. У латинській мові «constitution» означає устрій (будову), префікс «con-» має значення «разом», дієслово «statuero» перекладається як ставити/постановляти.
28 червня ми відзначаємо День Конституції України, який було ухвалено о 9.18 ранку після «конституційної ночі» з 27 на 28 червня 1996 року, коли Верховна Рада працювала без перерви 24 години. «За» проголосували 315 народних депутатів.

Прийняття такого важливого документа відбулося тільки через п’ять років після Акту незалежності України. До цього в Україні діяла Конституція УРСР від 1978 року, до якої було внесено понад 2 тисячі змін і поправок.
Протягом 1990-1996 рр. було запропоновано 15 проектів Конституції України. Найбільш спірними питаннями виявилися розподіл повноважень між гілками влади, державна символіка, приватна власність, статус Республіки Крим та російської мови. 21 червня 1996-го було прийнято доповнення голови Верховної Ради України Олександра Мороза про виключне право народу визначати і змінювати конституційний лад і про те, що це право не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Після голосування 28 червня Олександр Мороз (який є випускником нашого вишу), оголосив про це, зазначивши: «Є Конституція!».

З пострадянських держав першою прийняла, а точніше відновила Конституцію 1922 року, Литва – у 1991 році. Інші країни Балтії – Естонія і Литва – у 1992 році. Україна прийняла свій Основний закон останньою із 15 колишніх республік СРСР.
Конституція України вважається однією з найдемократичніших конституцій світу. Вона складається з 161 статті в 15 розділах (включаючи Перехідні положення). Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Конституція закріпила президентсько-парламентську форму правління в Україні. Єдиним органом законодавчої влади є парламент – Верховна Рада. Главою держави є Президент, а вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів. Конституція проголосила українську мову державною, але в той же час забезпечується розвиток і збереження мов національних меншин. У Конституції зафіксовано право приватної власності на землю для громадян України.
Текст Конституції можна змінювати. Для цього потрібно 300 голосів депутатів ВРУ. Наприклад, у 2004 році було внесено зміни, які закріпили перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської змішаної республіки; у 2019 - закріплено стратегічний курс на членство в Європейському Союзі та НАТО; у 2020 - скасовано недоторканність народних депутатів, що дозволило притягувати їх до кримінальної відповідальності, затримувати чи заарештовувати без згоди Верховної Ради.
Питання конституціоналізму в міжнародному контексті досліджували бакалаври-міжнародники 2 курсу під час інформаційно-аналітичної навчальної практики під керівництвом професора Оксани Силки і доцента Людмили Лановюк.
Студенти провели ґрунтовний аналіз конституцій деяких країн Азії: Таджикистану, Казахстану, Туркменістану, Киргизстану, Узбекистану, Індії, Японії, Туреччини, і виявили статті, схожі на ті, що містяться у Конституції України.

Конституції Таджикистану та Казахстану мають багато спільного зі стандартами, закладеними в Конституції України. Вони встановлюють унітарний світський устрій, поділ влади, чіткий захист прав людини, заборону пропаганди війни, механізми конституційних змін і референдуми. Таджикистан декларує соціальну республіку з миролюбною політикою, має дворівневий парламент і запроваджує суворе громадянство (заборона подвійного, чіткий порядок припинення). Казахстан поділяє президентську і двопалатну парламентську структуру, але з помітною перевагою влади президента - і також регулює громадянство державним законодавством без допуску подвійного. Україна зберігає унітарну державу з чітким поділом влади, співвідношенням гілок, гарантіями громадянства та можливістю подвійного громадянства, а також без’ядерним статусом. Отже, правова основа всіх трьох країн є подібною, хоча кожна має свої особливості: Таджикистан - чіткі обмеження щодо громадянства, Казахстан - сильно виражене президентство, Україна - ядерний статус і ширші громадянські гарантії.
Конституція визначає Туркменістан як демократичну, правову, світську державу з президентською республікою. Секретаріат церкви та держави суворо відокремлений, держава світська. Принцип поділу влади: на 3 гілки: законодавчу, виконавчу, судову Башта влади: президент (він же - глава держави і уряду, верховний головнокомандувач), однопалатний парламент — Меджліс (125 депутатів), Кабінет Міністрів, Верховний Суд. Народна Рада (Халк Маслахати) - представницький орган, що в 2023 році отримав конституційні повноваження, зокрема права вносити зміни до Конституції. За законодавством діє статус Постійного нейтралітету.
Зброя не заборонена, однак Туркменістан уникає участі в військових блоках. Щодо громадянства передбачено, що воно не може бути відібране проти волі особи, і кожен має право мати інше громадянство.
Конституції Киргизстану і Узбекистану базуються на кількох спільних принципах. Обидві проголошують свої країни унітарними державами, що означає централізовану владу, а не її розподіл між меншими, автономними регіонами. Вони також заявляють про себе як про демократичні та світські держави, відокремлюючи релігію від уряду. В обох конституціях закріплено принцип поділу влади, що розділяє урядові повноваження на різні гілки, і обидві гарантують низку прав і свобод людини для своїх громадян. По суті, конституційні рамки Киргизстану та Узбекистану мають багато базових демократичних норм. Однак їхніми визначальними характеристиками є сильна президентська система та жорсткий підхід до громадянства.
У конституціях Індії та Японії, підкреслюється верховенство права, поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, гарантуються основні права та свободи громадян. Як в Україні, джерелом влади є народ. Конституція Японії містить знамениту статтю 9, яка забороняє ведення війни та утримання збройних сил для нападів. Японія офіційно дотримується без’ядерного статусу.
Індія не має конституційного зобов’язання бути нейтральною. Вона є ядерною державою та має власні збройні сили.
Туреччина за формою є Республікою, суверенітет належить народу, зазначено принцип недоторканності території, система влади представлена Президентом, Парламентом і судовою гілкою влади, шістдесят три статті гарантують права людини. Позбавлення громадянства можливе, але на підставі закону. У 2017 році Туреччина дозволила позбавляти громадянства тих, хто перебуває за кордоном і підозрюється в тероризмі. У Конституції Туреччини не закріплено нейтрального або без’ядерного статусу. Навпаки, Туреччина є членом НАТО з 1952 року, а її Конституція не містить норм, які прямо забороняють участь у воєнних союзах або розміщення ядерної зброї. Хоча Туреччина не має власної ядерної зброї, вона допускає розміщення ядерної зброї союзників.
Ще деякі факти щодо Конституцій світу:
1. Конституції бувають кодифіковані, де всі головні правові положення систематизовані, та некодифіковані, які базуються на різних правових актах, статутах, прецедентах.
2. Однією з найстаріших конституцій суверенних держав світу є конституція карликової держави Сан-Марино, яка є некодифікованою (1600).
3. Велика Британія не має одного документу, що містить усі конституційні норми. Ключовими актами Велика хартія вольностей (1215), Біль про права (1689), Акт про спадкування (1701).
4. Однією з найстаріших із нині діючих кодифікованих Європи є конституція Норвегії (1814).
5. Конституція Мальти забороняє розміщувати на території країни іноземні військові бази.
6. З тексту конституції Ірландії (1937) було прибрано будь-яку згадку про зв’язок з Британією.
7. Одна зі статей конституції Уругваю присвячена воді, яка називається життєво важливим природним ресурсом.
8. Конституцію князівства Ліхтенштейн закріплює за монархом значні повноваження, але передбачає можливість для громадян висловлювати йому вотум недовіри. Громадяни, згідно з конституцією, мають лише два обов’язки: здобути шкільну освіту і захищати вітчизну зі зброєю в руках.
9. Конституція Єгипту вимагає, щоб Народна рада (парламент) наполовину складався з «робітників і селян». Забороняється конфісковувати і закривати газети.
10. Одна з глав основного закону Панами присвячена Панамському каналу, який проголошується «надбанням панамського народу». Розширення каналу потребуватиме схвалення на референдумі.
11. Конституцію Еквадору називають ще «зеленою», адже в ній приділено чимало уваги не тільки правам людини, але й природі.
12. Від часу існування Основного закону Тонга було здійснено чимало поправок. Серед них: за перешкоджання роботі парламенту поправка 1999 року передбачала накладати штраф на фізичних (не більше $ 5 тис.) і юридичних (не більше $ 50 тис.) осіб.
13. Конституція Бангладеш покладає на державу чимало обов’язків, зокрема сприяти сільськогосподарській революції, включно з електрифікацією сільської місцевості, а ще запобігати надмірному вживанню населенням алкоголю, наркотиків та інших не надто корисних для організму напоїв і речовин.
14. Конституція Мексики, прийнята після революції 1910-1917 років, проголошується «вічною конституцією», адже її в жодному разі не можна змінювати – вона «прийнята на всі часи» і не може бути скасована навіть черговою революцією. Однак її змінювали понад 400 разів.
15. Європейська конституція, або конституція ЄС, ухвалена в червні 2004 року – перекладена 20 мовами і містить понад 60 тисяч слів. Проте ратифікувати її не вдалося через відмову Франції і Нідерландів.

Олена Кропивко, Людмила Лановюк, Оксана Силка,
викладачі кафедри міжнародних відносин і суспільних наук