В Агрономічній дослідній станції пройшов «День поля 2025» НУБіП України

 

На Дослідному полі Агростанції вони та студентська молодь, долучена до наукового пошуку, представили ректору університету Вадиму ТКАЧУКУ та членам ректорату результати своїх досліджень та їх впровадження на полях. І дуже приємно було бачити молоді обличчя — викладачів, аспірантів і студентів, які презентували свої власні конкретні доробки.

 

Директор Агростанції Юрій РОСОМАХА представив господарство як науковий і виробничий підрозділ університету.

 

Ректор Вадим ТКАЧУК, вітаючи присутніх з цим хліборобським святом, зазначив: «День поля 2025» — це можливість продемонструвати все те позитивне, що відбувається в нашій агробіологічній науці. І підкреслив, що на дослідних ділянках на замовлення бізнесу ми виконуємо численні госпдоговірні тематики, які сприяють зростанню іміджу університету і формуванню молодої наукової зміни.

Я вже стільки разів організовував чи брав участь в організації «Днів поля», що вже й з ліку збився, принаймні, їх було не менше, ніж у гарному повноцінному пшеничному колосі, жартує декан Віталій КОВАЛЕНКО. Але і зараз не втомлююсь від цієї роботи, яка концентрує науковий здобуток — твоїх колег і твій власний, що використовується у навчанні, підготовці студентських кваліфікаційних робіт і впроваджується у виробничій практиці агропідприємств.

 

На сьогодні основними напрямами наукових досліджень науковців кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського є дослідження генетичного різноманіття, створення вихідного матеріалу в селекції сортів та гетерозисних гібридів сільськогосподарських культур. Щорічно на Дослідному полі в Агростанції створюють колекційні розсадники та здійснюють демонстраційні посіви сортів і гібридів с.-г. культур, формують колекцію сортів пшениці озимої та ярої, ячменю озимого та ярого, тритикале, а також самозапилених ліній та гібридів кукурудзи.

 

Селекційна робота спрямована на створення вихідного матеріалу для селекції пшениці м’якої озимої з підвищеними показниками продуктивності та адаптивності, говорить завідувач кафедри Олександр МАКАРЧУК. Дослідження направлені на вивчення сортів пшениці м’якої озимої, видів роду Triticum та Aegilops, їх оцінку за цінними господарськими ознаками, стійкістю до абіо- та біотичних факторів, а також оцінку ефективності міжвидових та міжродових схрещувань для отримання перспективного селекційного матеріалу.

 

Дослідження генетичного різноманіття кукурудзи акцентуються на створення самозапилених ліній, адаптованих до умов півночі України, та з поліпшеними біохімічними показниками зерна. Досліджуються батьківські компоненти гібридів кукурудзи із поліпшеними показниками урожайності та адаптивності.

 

Стаціонарний дослід кафедри рослинництва — база для проведення польових досліджень за двома актуальними науковими проєктами, які фінансуються Міністерством освіти і науки України, аспірантів, магістрів і бакалаврів, представляє науковий пошук своїх колег її завідувачка Світлана КАЛЕНСЬКА. Основною метою проєкту «Стале виробництво продукції рослинництва для забезпечення продовольчої, енергетичної безпеки за ефективного використання природних ресурсів» (2023 – 2025 рр) є вирішення проблем продовольчої та енергетичної безпеки шляхом розробки та впровадження принципово нових підходів у рослинництві за глобальних кліматичних змін, за «потепління» планети, зростання емісії газів, ресурсної кризи. А ще довести, що комплексне вирішення цих проблем, за одночасно суттєвого зниження ресурсного забезпечення, можливе за ефективного використання природних ресурсів — рослин з типом фотосинтезу С4 і С3.

 

Інший проєкт — «Біоремедіація грунтів в умовах ризикованого ведення рослинництва в Україні» — присвячений комплексному вирішенню проблеми відновлення та очищення грунтів, які постраждали внаслідок бойових дій, шляхом використання екологічно та економічно ефективного методу — фіторемедіації. Важливим напрямом досліджень також є розробка адаптивних технологій вирощування шляхом підбору культур, сортів, систем удобрення, захисту рослин; розробки регенеративних практик у виробництві.

 

Кафедра землеробства та гербології досліджує сучасні системи землеробства (промислова, органічна, No-till, еколого зберігаюча тощо). 

У основу еколого зберігаючого землеробства покладено соціальний закон — попиту і пропозицій, на базі якого розробляється ринкова структура посівних площ та система сівозмін, говорить завідувач кафедри Семен ТАНЧИК. Ця система базується на законах природи, біології та землеробства і рекомендує: у структурі землекористування України частка оброблюваних земель (ріллі) має становити не більше 40% — до 20 млн гектарів, запроваджувати короткоротаційні польові, кормові та спеціальні сівозміни. Пріоритетним є використання органічних добрив з внесенням на гектар сівозмінної площі 20-24 т і 100-120 кг мінеральних добрив. Індекс екологізації за цієї системи становить 4-6, що є екологічно безпечною системою. Запроваджувати в сівозміні комбіновану за способом і диференційовану за глибиною систему обробітку ґрунту. Захист посівів від шкідливих організмів здійснювати за еколого-економічних рівнів їх чисельності та індексу оптимального вибору заходів захисту.

 

 

На кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна здійснюється довготривалий стаціонарний польовий дослід на лучно-чорноземному ґрунті в умовах Правобережного Лісостепу України.

Метою наших досліджень є встановлення ефективності різних рівнів мінерального удобрення (мінімального, середнього, оптимального) з урахуванням мезо- та мікроелементів щодо врожайності культур і агрохімічного стану ґрунту, розповідає завідувач кафедри Дмитро ЛІТВІНОВ. До складу сівозміни входять соя, соняшник, пшениця озима, кукурудза на зерно, ячмінь, горох і конюшина, що дозволяє дослідити реакцію різних видів культур на агрохімічне навантаження.

 

У межах дослідів здійснюється агрохімічний моніторинг ґрунту з оцінкою вмісту макро- та мікроелементів, ступеня насичення основами, кислотно-лужної реакції, гумусу. Для підтримання точності досліджень використовуються елементи точного землеробства, зокрема геопозиціонування, зональний підхід до удобрення. Здійснюється також дистанційний супутниковий моніторинг стану посівів з використанням NDVI-індексів та цифрової платформи прецизійного землеробства.

 

У структурі сівозміни досліджуються типові для регіону культури — пшениця озима, ячмінь, кукурудза на зерно, соняшник, горох, соя, а також конюшина, що дає змогу оцінити азотфіксаційні та фітосанітарні ефекти.

 

На 2024–2028 рр. упроваджується науково обґрунтована ротація культур із чергуванням зернових, технічних та бобових культур на 10 полях. Це дозволяє забезпечити екологічну стійкість землекористування та адаптацію систем живлення до змін агроекологічних умов. Вивчаються агрохімічні показники ґрунту, врожайність, якість продукції та агроекономічна ефективність удобрення.

 

А ННВЛ «Колекція генетичних ресурсів, інтродукції та селекції нетрадиційних плодових та декоративних культур» кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка найповніше в Україні представляє біорізноманіття нішевих плодових культур і декоративних деревних рослин у межах однієї установи, ділиться завідувач кафедри Борис МАЗУР. Вона налічує 931 зразок 532 сортів і добірних форм 267 видів, які належать 46 родам 15 родин квіткових рослин. Її колекція слугує навчальною базою при викладанні ряду навчальних дисциплін, а колекційні насадження забезпечують виконання бакалаврських, магістерських та аспірантських робіт, зокрема, нині 5 аспірантів здійснюють в них свої дослідження. Наукова робота з колекційним гібридним фондом забезпечила занесення в Державний реєстр сортів рослин України 3 сортів селекції НУБіП України — шипшини Спалах, бузини Червона рута, декоративної яблуні Оксана, а також створення сортів горобиноаронії Катерина Ющенко і Чорне намисто.

 

 

 

Та загальна картина була б не повною, коли не згадати практиків аграрного бізнесу, які долучилися до нинішнього «Дня поля». До його проведення крім наших кафедр, приєдналися та розгорнули свої експозиції партнери агробіологічного факультету — прекрасні українські компанії Timac Agro Ukraine, Life Biochem, КВС-Україна, Dron UА, ArtField, а також Indigo Agriculture (США) і ТОВ «Біотех ЛТД» (Німеччина), RGT (Франція).