Що нового вивчали студенти впродовж навчальної практики з агроекології
Що нового вивчали студенти впродовж навчальної практики з агроекології
24 червня 2025 року
Цього року навчальна практика з агроекології проходила із 16 по 20 червня на кількох тематичних локаціях в урочищі Голосієво. Її мета полягала у закріпленні набутих на заняттях теоретичних знань, вмінь і навичок та розширенні світогляду студентів стосовно певних практичних агроекологічних питань. Керівником практики був доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю Євгеній БЕРЕЖНЯК.
Серед завдань практики велика увага приділена вивченню умов вирощування сільськогосподарських культур, їх відношенню до абіотичних чинників (світла, вологи, поживних речовин) та їхньому значенню у формуванні продуктивності культур. Також було розглянуто стан засміченості сільськогосподарських угідь бур’янами, визначено їх шкодочинність та екологічний вплив. З літературних джерел (з відкорегованих методичних рекомендацій керівника) вивчалися екологічні наслідки для довкілля від діяльності тваринницьких комплексів, обгрунтовувались правильні умови зберігання пестицидів та інших агрохімікатів на складах, виявлені сучасні проблеми переущільнення оброблюваних ґрунтів через вплив важкої сільськогосподарської техніки та значної нестачі продуктивної вологи. Теоретично досліджувалися ерозійні процеси в агроландшафтах, методи їх оцінювання та заходи щодо зменшення.
За відведений на практику час студенти ознайомилися із видовим різноманіттям трав’янистого рослинного покриву, кущами та деревними породами, представленими переважно інтродукованими видами, що були висаджені в останні роки на території студентського скверу. Слід зазначити, що дана територія створювалася з рекреаційною метою для якісного відпочинку, як студентів, так і викладачів.
Характерні особливості селітебних екосистем (регулярний обробіток грунту вручну, внесення органічних добрив, періодичні штучні поливи й постійний догляд за рослинами) ми відмітили на одній із городніх ділянок, яку у межах міста окультурили місцеві жителі. На таких землях зростали різноманітні культури висаджені мешканцями – овочеві, зеленні, ягідні, а також фруктові дерева й квіти. Студенти мали змогу поспілкуватися із господарями та уточнити певні екологічні аспекти, які їх цікавили.
Важливе значення пасовищ було розглянуто на локації неподалік корпусу факультету ветеринарної медицини. Слід зазначити, що травостій тут був доволі збіднений на видове різноманіття й зріджений. Мало було злакових видів, а щоденне випасання великої рогатої худоби й коней призводить до витоптування та витіснення із структури травостою чутливих видів природних рослин. Розглянули студенти і вимоги до будівництва гноєсховищ тваринницьких комплексів та негативні аспекти впливу на довкілля від неправильного їх зберігання.
Значно кращий стан травостою студенти побачили за кілька десятків метрів від пасовища, де висота злакових знаходилася в межах 70–80 см. Визнаємо, що високі трави створюють потенційно сприятливі умови для накопичення органічної речовини у грунті, захищають його поверхню від змиву, забезпечують кормову базу для диких і домашніх тварин.
Сади та виноградники є неодмінними атрибутами агроекосистем. Завдяки наявним садам та виноградникам на території Виставкового центру (ВДНГ) студенти мали змогу візуально оцінити їх стан та виявити порушення у функціонуванні, спричинені здебільшого біотичним впливом. Стан насаджень яблунь хороший, рослини із добре розвиненим бічним розгалуженням гілок та сформованими плодами. Яблуні віком близько 10–15 років і висотою майже 3,5–4 м. чітко формують деревну ярусність. На корі дерев помітні незначні площі лишайників, що свідчить про відносно чисте повітря та невисокий рівень забруднення. Дерева утворюють локальні тіньові ділянки, що позитивно впливає на мікроклімат під деревами, сприяючи збереженню вологи в ґрунті. Задерніння міжрядь щільне із здоровим травостоєм, який рівномірно покриває ґрунт, запобігаючи ерозії, перегріванню та надмірному випаровуванню вологи. Трав'янисті рослини на ділянці представлені переважно екологічно стійкими видами, які добре пристосовані до умов освітлення, вологості та складу ґрунтів.
У плодоовочевому саду НУБіП України студенти ознайомилися із технологіями вирощування плодово-ягідних насаджень, видами культур, які є затребуваними на ринку, характерними хворобами та шкідниками. Мали можливість побачити у дії метеостанцію, за допомогою якої можна контролювати важливі метеорологічні показники вирощуванння культур. Дізналися про нові види й сорти ягід, що набирають популярність в останні роки та визначили спектр бур’янів, як під фруктовими деревами, так і під ягідниками. Обговорили важливість мульчування поверхні грунту на відкритих майданчиках їх вирощування.
Таким чином, час відведений на практичне навчання промайнув досить швидко й непомітно, а студенти здобувши нові знання підготували індивідуальні звіти із задоволенням поспішали в аудиторію їх захищати та ділитися власними враженнями.
Ми вдячні керівництву агробіологічного факультету в особі декана Віталія КОВАЛЕНКА, завідувачу навчальної лабораторії «Плодоовочевий сад» Юрію КОРДУНУ та доценту кафедри овочівництва і закритого ґрунту Іванні ГАВРИСЬ за можливість побачити агроекологічні аспекти вирощування рослин, дізнатися більше про сучасні технології, види і сорти плодово-ягідних культур, їх захворювання та методи боротьби із хворобами та шкідниками.
Євгеній БЕРЕЖНЯК, керівник навчальної практики,
доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю
Єлизавєта ЧЕРНИШ і Софія СТЕЦЬКО,
студентки 3-го курсу ІІ групи
