Професійна підготовка через практику: захист рослин у фокусі

У сучасному сільському господарстві питання захисту рослин відіграє ключову роль у забезпеченні стабільного врожаю та екологічної безпеки. Одним із найважливіших етапів підготовки фахівців зі спеціальності «Захист і карантин рослин» є навчальна практика, яка дозволяє студентам поглибити теоретичні знання та здобути практичні навички з хімічного захисту рослин. Цей етап освітнього процесу формує у здобувачів вищої освіти розуміння принципів дії засобів захисту рослин, правил їх безпечного застосування, а також сприяє розвитку професійної відповідальності.

У рамках проходження навчальної практики з дисципліни «Хімічний захист рослин» студенти 3 курсу спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» разом з керівником практики, доцентом кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин, кандидатом сільськогосподарських наук, доцентом Лесею Михайлівною БОНДАРЕВОЮ, відвідали Інститут захисту рослин НААН. Метою візиту було ознайомлення з науковими підходами та методами, які застосовуються для вивчення шкідливих організмів, вивчення механізмів їх розвитку, оцінки ефективності та безпечності засобів захисту рослин у системі інтегрованого захисту рослин.

У ході практики студенти мали можливість ознайомитися з роботою основних лабораторій Інституту захисту рослин НААН, які займаються діагностикою та науковими дослідженнями у сфері захисту сільськогосподарських культур.

Інститут захисту рослин НААН є потужним партнером факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів і природокористування України. З 2011 р. директором інституту є почесний академік НААН, доктор сільськогосподарських наук Олександр Іванович БОРЗИХ.

Представники керівництва інституту привітно зустріли студентів, а наукові співробітники провели цікаві та змістовні екскурсії лабораторіями аналітичної хімії та токсикології пестицидів, фітопатології та нематології. Студенти поповнили свої теоретичні знання та на практиці навчились самостійно проводити ідентифікацію та виділення шкідливих організмів.

Завітавши до лабораторії аналітичної хімії та токсикології пестицидів, студенти ознайомилися з широким спектром наукових і практичних завдань, які виконує цей підрозділ. Основні напрями її діяльності мають вагоме значення для забезпечення екологічної безпеки та раціонального використання засобів хімічного захисту рослин. Лабораторія здійснює оцінку впливу пестицидів на навколишнє середовище, враховуючи їхню токсичність для живих організмів, включаючи ґрунтову мікрофлору, водні екосистеми та нецільові види тварин. Це дозволяє прогнозувати можливі наслідки їх використання. Фахівці аналізують, як пестициди мігрують у ґрунті, воді, повітрі, а також як вони трансформуються під впливом фізико-хімічних чинників. Вивчається також їхній період напіврозпаду та залишкові концентрації. Лабораторія досліджує якість обробленого насіння, визначаючи рівень вмісту діючих речовин, рівномірність покриття, а також потенційний вплив на проростання і здоров’я рослин. Проводяться дослідження з метою визначення можливих ризиків для здоров’я працівників, які працюють із пестицидами, а також для споживачів аграрної продукції. Встановлюються гранично допустимі концентрації та оцінюються шляхи потрапляння токсикантів в організм. Вивчається відповідність фактичного складу пестицидних препаратів заявленим нормам, що гарантує їхню ефективність та безпеку використання. Завдяки сучасному аналітичному обладнанню та висококваліфікованим спеціалістам, лабораторія відіграє ключову роль у забезпеченні безпечного використання засобів захисту рослин в агросфері.

Лабораторія фітопатології займається діагностуванням хвороб переважно грибної етіології, вивченням збудників та їх ідентифікацією. Проводяться штучні зараження рослин з метою дослідження ефективності біологічних препаратів. Студенти пізнали методики виділення мікроорганізмів та визначення родової та видової належності патогенів, на сучасному обладнанні ознайомилися з особливостями проведення мікроскопічного аналізу збудників та технологією відсіву на поживні середовища.

Студенти відвідали також лабораторію нематології, де ознайомилися з актуальними напрямками досліджень у сфері вивчення фітопаразитичних нематод — мікроскопічних червоподібних організмів, що завдають значної шкоди сільському господарству. Фахівці лабораторії розповіли про види нематод, які поширені на території України, зокрема ті, що паразитують на сільськогосподарських культурах. Про особливості їхньої будови, способи живлення, вплив на рослини, а також здатність до пристосування в різних агроекологічних умовах. Студентам продемонстрували зовнішні морфологічні відмінності між червоподібними нематодами (рухомі стадії) та цистоутворюючими (які здатні утворювати захисні структури — цисти). Було проведено порівняльний аналіз цих груп за допомогою мікроскопічних препаратів.

Значну частину зустрічі було присвячено вивченню практичних методів екстракції нематод. Особливо детально студенти опанували лійковий метод Бермана, що дозволяє ефективно виділяти нематод із зразків ґрунту завдяки їхній активній міграції у вологому середовищі.

Після виділення нематод студенти власноруч виготовили мікроскопічні препарати. Завдяки цьому вони змогли розглянути будову нематод у деталях, зокрема ротовий апарат, стилет, стравохід і репродуктивну систему, що є важливими діагностичними ознаками.

Візит до Інституту захисту рослин НААН дозволив на практиці ознайомитися з реальною роботою сучасних лабораторій, які є основою для ефективного і безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин. Практика була дуже інформативною, цікавою та сприяла формуванню фахових компетентностей хімічного захисту рослин.

Леся БОНДАРЕВА,
доцент кафедри ентомології,
інтегрованого захисту та карантину рослин

Марія БЕЗОБЧУК, Ольга ПІДГАЄЦЬКА,
студенти 3 курсу спеціальності
«Захист і карантин рослин»