Науковці факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК взяли участь у IV Міжнародній науково-технічній конференції «Перспективи розвитку машинобудування та транспорту – 2025»

Нещодавно у Вінниці відбулася вже традиційна IV Міжнародна науково-технічна конференція «Перспективи розвитку машинобудування та транспорту – 2025». Захід об’єднав представників наукової спільноти з України та 12 інших країн Європи, Азії, Північної й Центральної Америки. Загалом до конференції долучилися фахівці з 65 провідних університетів, 28 наукових установ, а також представники промислових підприємств. Організацію конференції забезпечили 18 вищих навчальних закладів та науково-інформаційних установ України і зарубіжжя.

Уперше до участі у цьому масштабному міжнародному науковому форумі долучилися представники кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК. Наукову школу факультету представляли доктори технічних наук, професори Ігор ПАЛАМАРЧУК та Ірина БЕРНИК.            

Під час пленарного засідання конференції були представлені доповіді, присвячені актуальним напрямам сучасної науки і техніки. Зокрема, висвітлювалися розробки дронових систем Університету Каліфорнії в Берклі, інноваційні підходи до моделювання та створення технічних систем, які були представлені вченими з Римського університету Тор Вергата, Фізико-механічного інституту НАН України, Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного університету біоресурсів і природокористування України, а також Харківського національного університету радіоелектроніки.

У межах пленарного засідання професор Ігор ПАЛАМАРЧУК представив результати наукових досліджень у вигляді доповіді на тему «Розробка системи оцінки якісного стану виробів математичним моделюванням методом факторних просторів».

Доповідач презентував інноваційний підхід до оцінювання якості готової продукції, зокрема у сфері харчової промисловості, що базується на математичних моделях. Розроблена система вирізняється простотою використання, високою наочністю та універсальністю, що дозволяє застосовувати її для аналізу значного обсягу даних і необмеженої кількості параметрів. Унікальність представленої методики полягає у застосуванні безрозмірних комплексів як критеріїв оцінювання, що дає змогу здійснювати об’єктивний аналіз як окремих параметрів, так і їхніх комплексних характеристик у межах факторного простору.

Запропоновані підходи дозволяють суттєво зменшити суб’єктивність в оцінюванні та підвищити рівень об’єктивності і точності результатів. Доповідь викликала активне обговорення серед учасників конференції, що свідчить про значний інтерес наукової спільноти до проблематики.

Професорка Ірина БЕРНИК виступила з науковою доповіддю на тему «Аспекти створення синергетичних систем «ультразвуковий апарат – технологічне середовище».

У своєму виступі вона акцентувала увагу на доцільності застосування ультразвукових кавітаційних технологій для обробки рідинних та рідинно-дисперсних технологічних середовищ. Зокрема, професорка окреслила важливість оптимізації рівня енергетичного впливу та ефективної передачі енергії від кавітаційного генератора до оброблюваного середовища. Було презентовано результати досліджень енергетичних характеристик спільної системи «ультразвуковий апарат – технологічне середовище» на всіх етапах розвитку кавітаційного процесу.

Запропонований підхід став підґрунтям для формування концепції синергетичної системи, що забезпечує максимально ефективне використання енергії, яка виділяється в момент сплескування кавітаційних бульбашок. Представлені результати викликали жвавий науковий інтерес та були обговорені у доброзичливій, проте конструктивній дискусійній атмосфері.

Загалом на конференції було представлено близько 250 наукових доповідей за різноманітними напрямами, зокрема: динаміка і міцність машин та споруд; робототехніка і мехатроніка; автоматизація в машинобудуванні; сучасні транспортні технології; проєктування, виготовлення та експлуатація озброєння; теоретичні й прикладні аспекти механіки деформівного твердого тіла; обробка металів тиском; автотехнічні експертизи; біоінженерія і штучні імплантати; матеріалознавство та експлуатаційна довговічність конструкцій; вібраційні технології в техніці; інновації в освіті та підготовці кадрів для сталого розвитку.

В цілому конференція стала платформою для апробації результатів досліджень 98 науковців, в тому числі аспірантів та докторантів, продемонструвавши високу зацікавленість молодих науковців у сучасних проблемах технічної науки. 

Також висловлюють глибоку шану й безмежну вдячність Збройним силам України — мужнім захисникам і захисницям, які щоденно боронять суверенітет, територіальну цілісність і незалежність нашої держави. Саме завдяки їхній незламності, самопожертві та героїзму ми маємо змогу в тилу здійснювати наукову діяльність, об’єднувати зусилля науковців з різних країн, проводити міжнародні конференції, ділитися знаннями та будувати інтелектуальне майбутнє України. Ми зобов’язані кожною проведеною лекцією, кожною дослідницькою роботою, кожним новим відкриттям — тим, хто тримає небо над нами. Нехай наша наукова праця стане внеском у відбудову, зміцнення і процвітання незалежної України, яку боронять наші воїни.

Слава Україні!

Слава Збройним силам України!

Володимир ВАСИЛІВ,
завідувач кафедри процесів і
обладнання переробки продукції АПК