Майбутнє київських каштанів та глобальні виклики

Завершальне інтерв'ю з професором Артуром Ліхановим щодо методів порятунку київських каштанів. 

 

 

- Привіт, Владиславе! Це дуже актуальне питання. Кліматичні зміни додають нових викликів до вже існуючих проблем. За останні 30 років середня температура в Києві підвищилася на 1,5 градуса, змінився режим опадів - зими стали м'якшими, а літо - спекотнішим і посушливішим.

Каштани - це дерева помірного клімату. Вони потребують холодного періоду для нормального розвитку, а також достатньої кількості вологи. Сучасні зміни клімату порушують ці умови і створюють додатковий стрес для дерев.

 

 

- По-перше, м'які зими сприяють виживанню шкідників. Раніше каштанова мінуюча міль частково гинула від морозів, зараз вона успішно зимує і дає більше поколінь за сезон. По-друге, літні посухи ослаблюють дерева. Каштани потребують 600-800 мм опадів на рік, а останніми роками отримують лише 400-500 мм. Через нестачу вологи знижується імунітет, дерева стають вразливими до грибкових інфекцій. По-третє, екстремальні погодні явища - аномальна спека, раптові зливи, сильні вітри - завдають механічних пошкоджень і стресу деревам.

 

 

- Природна адаптація відбувається дуже повільно - потрібні десятки поколінь. А темпи кліматичних змін значно швидші. Тому нам доводиться допомагати каштанам адаптуватися штучно. Ми вивчаємо генетичну різноманітність київських каштанів і відбираємо найстійкіші екземпляри для розмноження. Також тестуємо каштани з південніших регіонів - можливо, вони краще пристосовані до жари. Цікаві результати дає схрещування звичайного кінського каштана з червоним каштаном. Гібриди показують підвищену стійкість і до посухи, і до шкідників.

 

 

- Це важливий напрямок. Ми не можемо покладатися лише на каштани. Потрібно диверсифікувати міське озеленення, використовувати різні породи дерев. Перспективними є липа дрібнолиста - вона добре переносить міські умови та кліматичні зміни. Також тестуємо платан східний, гінкго дволопатеве, софору японську. Ці породи успішно ростуть у містах з подібним кліматом. Але розумієте, це не заміна каштанів, а доповнення. Біологічна різноманітність - основа стійкості екосистеми.

 

 

- Доглад стане більш технологічним і персоналізованим. Ми розробляємо систему "розумного міста" для моніторингу дерев. IoT-датчики у ґрунті відстежуватимуть вологість, температуру, pH. Дрони регулярно сканують крони, ШІ аналізує зміни.

Кожне дерево матиме "електронний паспорт" з історією хвороб, генетичними характеристиками, індивідуальними потребами. Догляд стане точним, як медицина. Також впроваджуватимемо технології точкового поливу, автоматичного внесення добрив, біологічних засобів захисту з контрольованим вивільненням.

 

 

- Місто - це особлива екосистема, де дерева живуть у складних умовах. Ми вивчаємо, як каштани взаємодіють з іншими рослинами, тваринами, мікроорганізмами в міському середовищі.

Виявилося, що здорові каштани підтримують цілу мережу живих організмів - від комах до птахів. Вони створюють мікроклімат, очищують повітря, поглинають звуки. Це "екосистемні послуги", вартість яких для міста величезна.

Ми розрахували: один здоровий каштан за рік очищає повітря від 27 кг пилу, поглинає 22 кг CO2, виробляє 16 кг кисню. Економічна цінність цих послуг - близько 3000 гривень на рік з дерева.

 

 

- Ми на порозі революції у біотехнологіях. Генне редагування CRISPR дозволяє точково змінювати ДНК рослин, надаючи їм нові властивості. Теоретично можна створити каштани, стійкі до мінуючої молі на генетичному рівні.

Також використовуємо тканинну культуру для швидкого розмноження цінних сортів. З однієї бруньки можна виростити сотні ідентичних саджанців.

Цікаві перспективи має синтетична біологія - створення штучних мікроорганізмів, які допомагатимуть деревам боротися зі стресом, шкідниками, хворобами.

 

 

- Громадська участь критично важлива. Науковці не можуть доглядати за кожним деревом у місті. Потрібна допомога мешканців.

Ми розробили мобільний додаток "Зелений Київ", де кожен може повідомити про хворе дерево, завантажити фото, отримати поради з догляду. Також проводимо курси "народної дендрології" для активістів.

Особливо цінна допомога дітей та молоді. Вони швидко освоюють нові технології і стають амбасадорами зелених ініціатив у своїх родинах.

 

 

- Активно! Проблеми міського озеленення схожі у багатьох мегаполісах. Ми обмінюємося досвідом з Парижем, Берліном, Мадридом. Участь у міжнародних проєктах дає доступ до найкращих світових практик.

Особливо цікава співпраця з китайськими колегами - вони впроваджують революційні підходи до "губчастих міст", де зелені насадження інтегровані в інфраструктуру.

 

 

- Оптимістичний сценарій: до 2035 року ми стабілізуємо популяцію каштанів, впровадимо стійкі сорти, створимо ефективну систему догляду. Київ залишиться "каштановою столицею".

Песимістичний: якщо не вжити термінових заходів, до 2040 року втратимо до половини каштанів. Доведеться масово замінювати їх іншими породами.

Реалістичний сценарій - десь посередині. Частину каштанів врятуємо, частину замінимо, створимо більш різноманітне та стійке міське озеленення.

 

 

- Коли бачу, як каштан, який ми врятували від загибелі, знову розцвітає навесні. Або коли діти приносять мені "конячки" - плоди каштанів - і питають, чому вони такі цікаві.

Наука має сенс лише тоді, коли служить людям. А каштани - це частина душі Києва. Рятуючи їх, ми рятуємо красу для наших дітей та онуків.

 

 

- Будьте допитливими і наполегливими. Природа не відкриває свої секрети легко. Вивчайте не лише біологію, а й екологію, математику, інформатику - сучасна наука міждисциплінарна.

І пам'ятайте: ваша робота має практичне значення. Кожне відкриття може врятувати дерева, очистити повітря, зробити місто кращим для життя.

 

 

- Абсолютно! У нас є знання, технології, підтримка суспільства. Головне - не втрачати наукового оптимізму і працювати системно.

Кажуть, що найкращий час для посадки дерева був 20 років тому. Другий найкращий час - зараз. Те ж саме з порятунком каштанів - треба діяти негайно, але з розумом і наукою.

 

 

- Дякую і вам, Владиславе! Ваші матеріали допомагають донести наукову інформацію до широкої аудиторії. Це неоціненний внесок у справу збереження зеленого Києва!