Як врятувати київські каштани: наукові методи боротьби зі шкідниками

 

- Радий бачити вас знову, Владиславе! Cameraria ohridella - це справді найсерйозніший ворог наших каштанів. Цей шкідник потрапив до України з Балкан наприкінці 90-х років. Це крихітна метелик із розмахом крил всього 8-10 міліметрів, але шкода від неї величезна.

 

Життєвий цикл молі влаштований так, що за один сезон вона дає 2-3 покоління. Самки відкладають яйця на верхній поверхні листя, личинки проникають всередину листової пластинки і починають "мінувати" - прогризати ходи між верхньою та нижньою епідермою. Це порушує фотосинтез і ослаблює дерево.

 

 

Артур Федорович: Це питання коеволюції. Кінський каштан у природі росте на обмеженій території Балкан, де мінуюча міль є його природним шкідником. Там існує біологічна рівновага - є природні вороги молі, які стримують її популяцію.

 

Коли каштани завезли до інших регіонів, вони втратили цей природний захист. А міль згодом "дослідила" нові території і знайшла тут ідеальні умови - багато їжі і відсутність природних ворогів. Це класичний приклад інвазійного виду.

 

 

- Сьогодні ми працюємо в кількох напрямках. Перший - біологічний контроль. Ми завозимо з Європи природних ворогів мінуючої молі - паразитичних ос з родини Eulophidae. Ці крихітні комахи відкладають свої яйця в личинки молі, знищуючи їх зсередини.

Другий підхід - феромонні пастки. Ми синтезували статевий феромон самок молі і використовуємо його для приваблювання самців. Це порушує розмноження і знижує чисельність популяції.

Третій метод - селекція стійких сортів. Зараз тестуємо каштани з генетичною стійкістю до мінування. Найперспективнішим виявився сорт "Бріотті" з червоним листям - він має природний імунітет.

 

 

- Хімічний контроль теж використовуємо, але дуже обережно. Традиційні інсектициди шкодять не тільки шкідникам, а й корисним комахам - бджолам, джмелям, природним ворогам шкідників.

Зараз переходимо на селективні біологічні препарати на основі Bacillus thuringiensis. Ця бактерія виробляє токсин, який смертельний для личинок лускокрилих, але безпечний для інших організмів. Також використовуємо препарати на основі німу - рослини, яка має природні інсектицидні властивості.

 

 

- Звичайно! Грибкові інфекції часто йдуть "у парі" з мінуючою міллю. Ослаблене дерево стає вразливим до патогенів. Найнебезпечнішими є Guignardia aesculi, що викликає плямистість листя, та Phytophthora, яка уражає кореневу систему.

 

Ми розробили комплексну систему діагностики грибкових хвороб на основі ПЛР-аналізу. Це дозволяє виявити патоген на ранній стадії, коли лікування ще ефективне. Також синтезуємо нові біофунгіциди на основі корисних мікроорганізмів - антагоністів патогенів.

 

 

- Це найцікавіший напрямок нашої роботи! Ми досліджуємо можливості підвищення природного імунітету дерев через стимуляцію захисних механізмів. Один із методів - обробка індукторами стійкості. Це речовини, які "навчають" рослину розпізнавати загрозу і швидше реагувати на неї. Наприклад, саліцилова кислота активує гени стійкості, а хітозан зміцнює клітинні стінки.

 

Також експериментуємо з мікоризними грибами - симбіонтами, які покращують живлення дерев і підвищують їх стресостійкість. Результати обнадійливі - каштани з мікоризою краще переносять посуху і менше хворіють.

 

 

- Обов'язково! Ми застосовуємо дистанційне зондування для моніторингу стану каштанів у масштабах всього міста. Супутникові знімки у різних спектральних діапазонах дозволяють виявити хворі дерева ще до появи видимих симптомів. Також використовуємо дрони з мультиспектральними камерами для детального обстеження окремих ділянок. ШІ-алгоритми аналізують отримані дані і прогнозують розвиток захворювань. У лабораторії активно застосовуємо молекулярно-генетичні методи - секвенування ДНК шкідників і патогенів, вивчення генетичної різноманітності каштанів, пошук генів стійкості.

 

 

- Величезне! Проблема каштанової молі є загальноєвропейською. Ми активно співпрацюємо з колегами з Чехії, Німеччини, Австрії, де цю проблему вирішували раніше. У рамках програми Horizon Europe ми беремо участь у проєкті "Urban Forest Health", де обмінюємося досвідом з 15 країнами. Також маємо спільні дослідження з Віденським університетом природних ресурсів - вони надають нам біоматеріал стійких сортів каштанів. Важливо розуміти: наука не має кордонів. Методи, розроблені в одній країні, можуть врятувати дерева в іншій.

 

 

- Так, кілька цікавих результатів маємо. Нещодавно ми ідентифікували новий вид паразитичної оси, яка природно контролює мінуючу міль у Карпатах. Це може стати основою для біологічного контролю. Також розробили оригінальний метод ранньої діагностики кореневої гнилі за аналізом леткіх органічних сполук, які виділяє хворе дерево. Це як "медичний аналіз крові", тільки для дерев. І найголовніше - ми створили математичну модель поширення каштанової молі, яка дозволяє прогнозувати епідемії і планувати профілактичні заходи.

 

 

Артур Федорович: Повністю викорінити мінуючу міль неможливо - вона вже стала частиною екосистеми. Але цілком реально знизити її шкідливість до прийнятного рівня і врятувати більшість каштанів.

 

Досвід європейських міст показує: при комплексному підході втрати можна зменшити з 60-70% до 10-15%. Це потребує часу - 5-7 років систематичної роботи. Але результат того вартий.

 

 

- Три речі: фінансування, координація та терпіння. Наука може дати інструменти, але їх треба правильно застосувати на практиці. Потрібна співпраця між науковцями, міською владою, комунальними службами та громадськістю. І головне - розуміти, що це довготривалий процес. Не можна врятувати дерева за один сезон, як у казці. Але якщо працювати систематично, спираючись на наукові дані, успіх гарантований.

 

 

- Дякую і вам за цікаві запитання! Сподіваюся, наша розмова допоможе людям краще зрозуміти, що боротьба за каштани - це не просто обприскування дерев, а складний науковий процес, який потребує знань і часу.