Київські каштани: символ міста, що потребує захисту
Київські каштани: символ міста, що потребує захисту
28 лютого 2024 року
Київ завжди асоціювався з біло-рожевими квітучими каштанами, що навесні перетворюють місто на казковий сад. Вони стали не лише окрасою вулиць, а й частиною культури та історії столиці. Проте за останні роки київські каштани опинилися під загрозою: кліматичні зміни, шкідники та хвороби призводять до їхнього висихання та скорочення чисельності. Чи можна врятувати ці величні дерева, і які заходи варто вжити?
З історії київських каштанів. Кінський каштан (Aesculus hippocastanum) був завезений до Києва у XVIII-XIX століттях з Балкан. Його швидка адаптація та невибагливість зробили його ідеальним для міських умов. Згодом він став одним із найвпізнаваніших символів Києва, а його листок навіть потрапив на міську символіку та сувеніри.
Чому каштани зникають? Сьогодні київські каштани стикаються з численними викликами:
- Каштанова мінуюча міль – шкідник, який знищує листя зсередини, послаблюючи дерево.
- Грибкові захворювання – такі як антракноз та коренева гниль, що вражають стовбур і кореневу систему.
- Несприятливі екологічні умови – загазованість, недостатній полив, глобальні кліматичні зміни.
Як врятувати каштани? Фахівці пропонують комплексний підхід:
- Застосування біологічних препаратів проти шкідників.
- Висадження більш стійких сортів, наприклад, «Бріотті».
- Покращення догляду: систематичний полив, обрізка, підживлення дерев.
Аби дізнатися, чи можна порятувати київські каштани, які є родзинкою столиці України, дізнаємося з ексклюзивного інтерв'ю з Артуром Федоровичем Ліхановим, професором, доктором біологічних наук.
- Вітаю вас, Артур Федорович. Я Владислав, студент-журналіст. Дякую, що погодилися на інтерв’ю. Як ви оцінюєте ситуацію з каштанами у Києві?
- Вітаю, Владиславе! Приємно, що молодь цікавиться екологічною ситуацією в місті. Ситуація, скажу відверто, непроста. Ми звикли бачити каштани квітучими та пишними, але зараз багато з них слабшають, потерпають від хвороб і комах-шкідників. Якщо не діяти негайно, ці дерева можуть стати рідкістю на вулицях Києва.
- Це справді тривожить. А чому саме каштани стали символом Києва? Чи є варіанти їхньої заміни?
- Каштани висаджували ще у XIX столітті, і вони чудово прижилися завдяки своїй красі та невибагливості. Однак сьогодні деякі райони експериментують з липами, платанами та іншими породами дерев, які краще переносять сучасні екологічні умови. Чи замінять вони каштани повністю? Думаю, цього не хоче ніхто. Київ без каштанів – це вже не Київ.
- Це цікаво! До речі, чув, що київські каштани – не справжні каштани. Це правда?
- Так, абсолютно вірно. Київські каштани – це кінський каштан (Aesculus hippocastanum), який не належить до родини букових, як їстівний каштан. Його плоди не придатні для споживання, але дерево виконує інші важливі функції: воно очищує повітря, створює затінок у спекотні дні та просто радує око.
- Чи завжди каштани росли у Києві? Чи це відносно нове явище?
- Каштани завезли з Балкан у XVIII-XIX століттях. Спочатку вони з’явилися в ботанічних садах і парках, а вже потім їх почали висаджувати по всьому місту. Вони так гармонійно вписалися у міський ландшафт, що зараз складно уявити Київ без них.
- Що зараз найбільше загрожує каштанам?
- Мінуюча міль та грибкові інфекції – основні вороги. Дерева слабшають, передчасно жовтіють, а з часом просто всихають. Потрібні сучасні біотехнології та постійний догляд, щоб зупинити цей процес.
- Окрім краси, чи мають каштани якісь корисні властивості?
- Так! Кінські каштани широко застосовуються в медицині. Їхні екстракти використовують для зміцнення судин і лікування варикозу. Також вони значно покращують якість повітря, поглинаючи шкідливі речовини.
- Це справді вражає! Виходить, що каштани не лише окрасою Києва, а й природним фільтром, що очищає повітря. Чи вважаєте ви, що кияни достатньо поінформовані про проблему загибелі каштанів?
- На жаль, не всі усвідомлюють її серйозність. Ми звикли до каштанів, але мало хто знає, що багато з них вже перебувають у критичному стані. Важливо проводити освітні кампанії, залучати громадськість та молодь до ініціатив із порятунку дерев.
- Тобто кожен може зробити свій внесок?
- Саме так! Навіть прості дії – не ламати гілки, не засмічувати землю біля дерев, повідомляти міські служби про пошкоджені дерева – все це допоможе зберегти київські каштани.
- Дякую за розмову! До зустрічі наступного разу!
Київські каштани – це не просто декоративні дерева, а жива історія столиці. Вони потребують уваги та догляду, щоб залишатися частиною міського пейзажу. Лише спільними зусиллями влади, науковців та мешканців можна зберегти ці прекрасні дерева для майбутніх поколінь. Якщо ми не подбаємо про них зараз, то чи зможуть наші діти побачити Київ таким, яким знаємо його ми?
Розмовляв Владислав Горбаченко,
студент 4 курсу 2 групи спеціальності "Журналістика"
гуманітарно-педагогічного факультету
студент 4 курсу 2 групи спеціальності "Журналістика"
гуманітарно-педагогічного факультету
