Студенти-психологи відсвяткували "Екватор" навчання на бакалавраті

Студентські роки – неповторний час професійного становлення, наповнений глибоким осягненням науки, якій здобувачі вирішили присвятити своє життя. Посутньою ознакою цього етапу є те, що рішення, ухвалені на цьому етапі, визначатимуть подальшу траєкторію успіху кожного студента. Напевно, саме тому юнакам та дівчатам так хочеться випереджати події, зазирати за обрій, як мореплавцям, які очікують появи незнаних країн на горизонті. А також відзначати ту мить, що символізує рух до завершення  академічної освіти. Цю віху, удаючись до термінології географії, студенти називають екватором. Усвідомлюючи, що креативність та соціальна активність – це теж атрибути студентів, другокурсники-психологи влаштували свято. Натхненні завідувачем кафедри – доцентом Іриною Мартинюк, вони презентували мюзикл «Сутінки в НУБіП. Екватор. Психологи».

 Гучними оплесками студенти зустріли декана гуманітарно-педагогічного факультету – доцента Інну Савицьку. Звертаючись до присутніх, вона відзначила талановитість другокурсників, їхню згуртованість, уміння надавати взаємодопомогу. Декан підкреслила важливість обраного ними фаху для України, побажала успіхів у його здобутті. А далі слово надали завідувачеві кафедри психології – Ірині Мартинюк. Вона подякувала студентам за їхню активність, похвалила за прагнення до творчості, уміння отримувати задоволення як від навчання, так і змістовного відпочинку.

 На сцені студенти відтворили етапи свого студентського становлення: адаптацію до життєдіяльності в університеті, перші успіхи й невдачі в опануванні освітніх курсів, досвід долання невдач, очікування захисту курсової, про який ще так мало знають, а також специфіку життя в гуртожитку.

 За короткий час майбутні психологи змогли розказати про навчальну діяльність, кохання, дружбу, суперництво, навіть конкуренцію зі студентами інших факультетів. Вони зухвало вдалися до діагностики своїх стосунків, у жартівливій формі їх аналізували. Покепкували, порозважали глядачів, перервалися на повітряну тривогу і знову завзято продовжили свою сагу, демонструючи неабияку стресостійкість.

 Напередодні свята ми поставили студентам однієї з груп питання: «Чому цей «екватор» є для вас важливим?». У відповідь почули:
 - Бо це етап усвідомлення пройденого, який дає змогу зрозуміти, що час спливає швидко, а тому варто віднайти ресурс для самовдосконалення, надолуження згаяного, а також нових планів.
 - Важливий, адже саме тепер - після першої практики, після вивчення прикладних дисциплін - починаєш замислюватися про майбутнє місце роботи, шукаєш можливість долучитися до волонтерських проєктів улітку.
 - Тому що два роки промайнули, як одна секунда, настало усвідомлення того, що часу, який відведено на університет, не так уже й багато, тому належить сумлінно й наполегливо попрацювати для гарного результату в майбутньому.
 - Це ж так весело: разом із друзями влаштовувати свято, а також відчувати себе важливим навіть для старшокурсників та викладачів.
 Наприкінці свята студенти подякували воїнам ЗСУ за можливість навчатися, сподіватися на перемогу!
Побажаймо другокурсникам успіхів на захисті курсових робіт, успішної сесії, також натхнення на навчання, як і на творчість!

Людмила Омельченко,
доцент кафедри психології