«Інтерактив – це не мода, це потреба часу»: в НУБіП України відбувся семінар про нові технології в освіті

 

Захід проведено згідно з наказом ректора № 680 від 28.05.2025 р. у змішаному форматі: понад півтори сотні учасників були присутні у конференц-залі, а решта колег, у тому числі із відокремлених структурних підрозділів, долучилися онлайн — і це вже говорить про актуальність професійних питань, які підняли організатори заходу.

 

Відкрив семінар ректор університету Вадим ТКАЧУК, який у вступному слові відмітив, що сучасний світ навколо змінюється — і освіта змінюється разом із ним. Але водночас є дещо незмінне: роль викладача. Саме науково-педагогічні працівники, є тими, хто трансформує знання у розуміння, а інформацію — в мудрість. І саме від педагогічної майстерності, відкритості до нових підходів і готовності до безперервного розвитку викладачів залежить якість підготовки сучасного фахівця.

 

Університет сьогодні — це не лише місце знань, а середовище для натхнення, критичного мислення, командної роботи та цифрової культури. І ми, як колектив університету, зобов’язані створити всі умови для того, щоб наші викладачі не лише мали доступ до новітніх інструментів, а й вміли їх ефективно застосовувати.

 

Вадим Анатолійович подякував усім, хто долучився до семінару, — доповідачам, які планували поділитися своїм досвідом, і слухачам, які шукають нові ідеї для своїх здобувачів вищої освіти. Ректор університету побажав плідної роботи, конструктивних дискусій і головне — натхнення до впровадження нових рішень у новому навчальному році, на своїх заняттях. 

Учасники семінару далі мали змогу ознайомитися з практичними аспектами впровадження новітніх освітніх технологій.

 

У своєму виступі проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації Олена ГЛАЗУНОВА наголосила, що активне навчання — це не мода, а необхідність часу. Здобувачі освіти краще засвоюють матеріал, коли активно залучені до освітнього процесу, взаємодіють між собою та викладачем, рефлексують і вирішують практичні завдання. Серед цифрових інструментів, які сприяють цьому — Mentimeter, Kahoot, Quizizz, LearningApps, Padlet, Miro, Canva. Вони дозволяють отримувати миттєвий зворотний зв’язок, формувати колективне мислення та оживити офлайн-заняття за допомогою гейміфікації та інтерактиву.

 

 

Особливу увагу доповідачка приділила змішаному навчанню, де цифрові платформи ефективно поєднуються із живою взаємодією. Вона представила конкретні сценарії використання Mentimeter — від “icebreakers” і мозкових штурмів до збору зворотного зв’язку після заняття. «Інтерактивність – це шлях до створення освітньої спільноти, де кожен голос важливий», — наголосила Олена ГЛАЗУНОВА, закликавши викладачів переосмислити роль технологій як засобів розкриття потенціалу студентів.

 

Під час навчально-методичного семінару доцент кафедри педагогіки Світлана ВИГОВСЬКА представила доповідь на тему «Проблемне навчання та кейс-метод в освітніх практиках професійної підготовки». У виступі було акцентовано увагу на сучасних підходах до організації освітнього процесу, які передбачають активне залучення студентів до розв’язання реальних або змодельованих проблемних ситуацій. Особливий акцент зроблено на методичні умови створення таких завдань, які мають стимулювати самостійну пізнавальну діяльність і розвиток критичного мислення. Також спікерка проілюструвала алгоритм впровадження кейс-методу, який передбачає послідовну роботу над ситуаційним завданням — від аналізу до вибору оптимального рішення.

 

 

 

Професор кафедри педагогіки Олександр КУЧАЙ поділився практичними прикладами впровадження VR-технологій у вищій освіті. Він окреслив, як віртуальна реальність допомагає студентам краще сприймати складну інформацію, презентувати її в інтерактивній формі та застосовувати на практиці ще в межах аудиторії. VR відкриває нові горизонти для моделювання ситуацій, віртуальних лабораторій, стажувань, і навіть складання іспитів у симульованих умовах.

 

Окрема увага була приділена можливостям VR для інклюзивної освіти: технологія дозволяє залучити до освітнього процесу тих здобувачів, які з тих чи інших причин не можуть брати участь у традиційному форматі. Олександр КУЧАЙ також продемонстрував приклади технічного оснащення (зокрема камери Kandao Meeting Pro) для онлайн-трансляцій та запису занять, що дозволяє зробити VR-досвід ще доступнішим. Його виступ став потужною мотивацією для роздумів про те, як перетворити освітній простір на справжню лабораторію майбутнього.

 

 

Професор кафедри соціальної роботи і реабілітації Інна ОСАДЧЕНКО у своєму виступі зосередилася на використанні AGREE-технологій у діяльності викладача ЗВО. Було детально розглянуто зміст та призначення цієї технології як інструменту забезпечення методологічної чіткості та взаємного узгодження очікувань між викладачем і здобувачами. У доповіді наведено акронім AGREE (Ask, Get, Reflect, Explain, Evaluate), який демонструє основні етапи педагогічної взаємодії. Спікерка наголосила на важливості асертивної взаємодії, дискусії, рефлексії та оцінювання як засобів мотивації й партнерської співпраці в навчанні. Вона також поділилася прикладами практичного застосування AGREE-підходу, підкреслюючи його ефективність у формуванні soft skills та підвищенні якості освіти.

 

Після виступів відбулася коротка дискусія між учасниками семінару, що не лише дозволила знайти відповіді на деякі питання, а й намітити плани на подальшу практику проведення подібних семінарів. Такі заходи — це не лише обмін досвідом і технологіями. Це інвестиція в якість освіти, професійне зростання викладачів і майбутнє студентів. За таких умови формується середовище, де освітяни не бояться змінюватися і вести за собою інших.

 

Наприкінці зустрічі проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації Олена ГЛАЗУНОВА та декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна САВИЦЬКА підбили підсумки роботи семінару, висловили бачення щодо подальших планів щодо організації наступних зустрічей та запросили науково-педагогічних працівників до співпраці.

Презентації до виступів спікерів семінару знаходяться за посиланням.