Резолюція Всеукраїнського Круглого столу «Україна-ЄС: виклики та перспективи економічної інтеграції в умовах війни та відбудови» присвяченого 127-річчю НУБіП України

28 травня 2025 р. на базі економічного факультету НУБіП України відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Україна–ЄС: виклики та перспективи економічної інтеграції в умовах війни та відбудови», присвячений 127-річчю від дня заснування Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Захід об’єднав представників Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, науковців, представників бізнесу, викладачів, аспірантів і студентів.

Метою круглого столу стало обговорення сучасних викликів та можливостей, що постають перед Україною на шляху до повноцінної економічної інтеграції з Європейським Союзом в умовах війни та подальшої відбудови країни.

Учасники заходу наголосили на важливості об'єднання зусиль науки, освіти, держави та бізнесу для формування ефективної євроінтеграційної політики, адаптації української економіки до вимог єдиного європейського ринку, відновлення економічного потенціалу країни та розбудови інституційної спроможності у післявоєнний період.

За підсумками роботи круглого столу було сформовано резолюцію, що містить ключові висновки, рекомендації та пропозиції щодо подальших дій у сфері економічної інтеграції України до ЄС.
1. Економічна інтеграція з ЄС є стратегічним напрямом розвитку України, що вимагає послідовної гармонізації законодавства, зміцнення інституційної спроможності та модернізації економіки з урахуванням стандартів ЄС.

2. Війна радикально змінила контекст інтеграційних процесів, посиливши потребу в адаптивних механізмах співпраці, швидкому доступі до європейських ринків та інструментів фінансової підтримки.
3. Сільське господарство було визначене одним із пріоритетних напрямів, у якому можливе пришвидшення інтеграційних процесів між Україною та Європейським Союзом. Учасники круглого столу наголосили на високому потенціалі аграрного сектору як драйвера економічного зростання та експорту, особливо в умовах відновлення після війни. Окремо підкреслювалося значення гармонізації ветеринарних, фітосанітарних та екологічних стандартів з європейськими нормами, відкриття нових ринків збуту, інтеграції у європейські ланцюги створення доданої вартості, а також розвитку коопераційних ініціатив із країнами-членами ЄС. Ефективне залучення європейських партнерів до інвестицій у сільське господарство, переробну промисловість, цифрову трансформацію агровиробництва та модернізацію логістичної інфраструктури розглядається як стратегічна умова зміцнення продовольчої безпеки, підвищення конкурентоспроможності українського агробізнесу та прискорення євроінтеграції.

4. Важливим завданням є активізація наукових досліджень, спрямованих на теоретичні та прикладні обґрунтування економічної інтеграції України до ЄС. Йдеться насамперед про необхідність формування цілісної наукової бази щодо адаптації економічного законодавства, узгодження регуляторних політик, модернізації системи державного управління, розвитку конкурентоспроможних експортноорієнтованих секторів економіки, оцінки соціально-економічних наслідків інтеграції для різних регіонів та галузей. Окрему увагу слід приділяти розробці інструментів моніторингу інтеграційних процесів, прогнозуванню впливу політики ЄС на українську економіку, а також пошуку оптимальних моделей взаємодії з інституціями ЄС у сфері економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та інновацій. Такий підхід забезпечить обґрунтованість рішень і посилить наукову підтримку стратегічних трансформацій.

5. Для економічного факультету особливо актуальною є необхідність розробки нових навчальних дисциплін, присвячених євроінтеграційним процесам, з метою розширення вибіркової складової освітніх програм, підвищення обізнаності здобувачів із механізмами функціонування інституцій Європейського Союзу, специфікою прийняття рішень на наднаціональному рівні, особливостями європейського економічного простору. Такі дисципліни мають охоплювати питання гармонізації економічної політики, регуляторного середовища, інтеграції в єдиний ринок, політики ЄС у сфері сільського господарства, торгівлі, фінансів, екології та сталого розвитку. Запровадження нових курсів сприятиме формуванню у студентів міждисциплінарного бачення процесів європейської інтеграції, розвитку критичного мислення та практичних навичок аналітики європейських політик.

Анатолій ДІБРОВА,
декан економічного факультету

Юлія НЕГОДА,
заступник декана