День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття

21 травня 2025 року в Україні вперше офіційно відзначили День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття. Це державне свято було засноване Указом Президента України №883/2024 від 27 грудня 2024 року.
Ініціатива встановлення свята належить громадській організації «Рада національних спільнот України», яка звернулася до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Омбудсман підтримав пропозицію та ініціював обговорення з Державною службою України з етнополітики та свободи совісті. У процесі підготовки відбулися консультації, зустрічі та обговорення за участю представників влади, експертів та громадськості.
Створення свята – це результат спільної роботи органів влади, громадянського суспільства, національних меншин та корінних народів.
Це свято, яке підкреслює важливість взаємної поваги, толерантності та діалогу між різними етнічними, релігійними та культурними групами. Основні ідеї свята: повага до культурних відмінностей — визнання цінності кожної культури та традицій; протидія дискримінації — засудження расизму, ксенофобії та нетерпимості; зміцнення єдності — спільне будівництво суспільства, де кожен почувається частиною цілого.
Центральною подією для України в цей день став Всеукраїнський форум національних спільнот і корінних народів, що відбувся у Києві. Представники нацменшин висадили дерева у Саду міжнаціональної злагоди як знак приналежності до єдиної української родини. У кримських татар — це яблуня. Після офіційної частини учасники представили національні танці, пісні, одяг та інші елементи культури. На завершення відбулося вручення відзнак за оборону України від імені Президента України — на знак подяки за внесок представників національних спільнот у захист держави.

У нинішніх умовах, коли Україна протистоїть російській агресії, питання єдності та взаєморозуміння між народами стають особливо актуальними. Солідарність усіх громадян, незалежно від їхнього етнічного походження, мови чи культури, – це основа міцності, свободи та демократичного розвитку України.
22 травня 2025 року Президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками національних меншин та корінних народів України, зокрема кримських татар. Під час обговорення розглядалися такі питання: виконання закону про корінні народи, співпраця між державою та громадами нацменшин, освітні та мовні ініціативи, надання громадянства України тим, хто довго очікує, заходи для повернення депортованих та переміщених українців. Серед учасників були: Мустафа Джемілєв — лідер кримськотатарського народу, народний депутат, Рефат Чубаров — голова Меджлісу кримськотатарського народу, Ескендер Барієв — голова Кримськотатарського ресурсного центру. Зустріч підкреслила важливість діалогу та спільних дій для захисту прав усіх громад України.

Національні меншини та корінні народи, які століттями живуть на українських землях, – це невід’ємна частина нашого суспільства. Їхній внесок у культуру, економіку та соціальний розвиток України має величезне значення. Особливо зараз, під час війни, ми усвідомлюємо, як важливо єднатися, підтримувати один одного і разом боротися за свободу та гідність кожної людини.
Омбудсман України неодноразово підкреслював, що захист прав національних меншин і корінних народів, а також розвиток міжкультурного діалогу – це основа стабільності та миру в країні.
В Національному університеті біоресурсів і природокористування України на базі гуманітарно-педагогічного факультету студентами та викладачами кафедри міжнародних відносин і суспільних наук напередодні, у чергову річницю депортації 1944 року вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу. Ключовими моментами заходу стало вшанування історії — учасники нагадали про депортацію 1944 року та важливість протидії будь-яким формам дискримінації, зазначили, що анексія Криму 2014 року є продовження геноцидної політики росії, яку кримські татари переживають вже вдруге. Цей історичний діалог освітньо-наукової спільноти університету показав: злагода неможлива без правди про минуле. День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття – дві сторони однієї ланки: шанування різноманіття вимагає визнання історичної справедливості.

Введення Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття – це не просто визнання багатства української культури. Це – важливий крок до зміцнення нашої спільної ідентичності, яка будується на взаємній повазі, солідарності та спільних цінностях.

Наталія Кравченко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук