Малі трудівниці – велика відповідальність: міжнародна конференція до Всесвітнього дня бджіл на кафедрі бджільництва НУБіП України

На кафедрі бджільництва з нагоди Всесвітнього дня захисту бджіл відбулася міжнародна науково-практична конференція «Роль бджіл у збереженні біорізноманіття та відновленні екосистем». Захід, проведений за підтримки декана факультету тваринництва та водних біоресурсів Руслана КОНОНЕНКА, об’єднав науковців, студентів, викладачів, практиків галузі та зарубіжних гостей навколо надзвичайно актуальної теми — збереження запилювачів і забезпечення сталого розвитку екосистем.

Модератором конференції виступив доцент кафедри бджільництва Микола ВОЙНАЛОВИЧ, який забезпечив динамічну та конструктивну атмосферу заходу.

У вступному слові завідувач кафедри бджільництва, професор Микола ПОВОЗНІКОВ, підкреслив, що майбутнє бджільництва — в руках молоді та в міждисциплінарній співпраці. Такі конференції надихають і формують нове покоління фахівців, відповідальних за екологічну рівновагу нашої планети.

До конференції долучилися фахівці з Канади, Німеччини, Грузії, Молдови та Узбекистану, представивши результати своїх досліджень у сфері екологічного бджільництва, адаптації до змін клімату, генетики та здоров’я бджолиних сімей.
Гостем із-за океану був Кон ПАСЕЧНІКОВ — канадський пасічник українського походження, засновник сімейної пасіки та бренду Bee Boyzz Honey & Meadery, розташованої в Оук-Блафф, провінція Манітоба що в Канаді.

У своєму виступі Кон зазначив, що любов до бджіл у родині Пасечнікових бере початок ще з Венесуели, де його дід утримував близько 50 вуликів. Після еміграції до Канади в 1960 році бджільництво стало сімейним хобі, яке згодом перейняв його батько. Після смерті батька Кон вирішив відновити пасіку, що стало початком бренду Bee Boyzz. Сьогодні пасіка управляється всією родиною: Кон з дружиною Джулією та трьома дітьми — Катаріною, Даніелем і Григорієм.

Bee Boyzz Honey & Meadery пропонує широкий асортимент продукції: від натурального меду до ароматизованих сортів, крем-меду та медових напоїв (медовухи). Родина активно займається інноваціями, щоб виділитися на ринку та зберегти конкурентоспроможність.

Серед запрошених спікерів був голова асоціації пасічників Фергани (Узбекистан) Анаталій КАРТУНОВ, він у своєму виступі ознайомив присутніх з особливостями узбецького бджільництва яке останніми роками інтенсивно розвивається.

Анатолій зазначив, що в країні нараховується приблизно 1,1 млн. бджолиних сімей та біля 15 тис бджолярів. Основна спеціалізація для узбецьких пасік, це пакетне бджільництво, так за 2024р було експортовано 250 тис. бджолопакетів, що в 2,5 рази більше в порівнянні з 2016 роком. У 2024 році в Узбекистані було вироблено 31 500 тонн меду, що на 16% більше порівняно з 2023 роком. Це свідчить про активний розвиток галузі та зростаючий попит на мед як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Середня продуктивність однієї бджолиної сім’ї в Узбекистані становить приблизно 10-12 кг меду за сезон. Цей показник може варіюватися залежно від регіону, породи бджіл та умов утримання.

В якості закордонного запрошеного гостя виступив президент Національної асоціації бджолярів Республіки Молдова Іон МАКСІМ, який ознайомив присутніх із молдавським бджільництвом, також наголосив, що основна проблема загибелі бджіл це отруєння ЗЗР під час обробітку рослин. Щоб зменшити ризик загибелі бджіл Національна асоціація бджолярів розробляє спеціальне програмне забезпечення для попередження бджолярів про планові обробки рослин ЗЗР на кшталт української системи «е-Бджільництво».

Серед запрошених іноземних друзів кафедри була Ніно КІПІАНІ, грузинський експерт з хвороб бджіл, її доповідь стосувалася огляду ситуації щодо поширення кліща Tropilaelaps у Грузії.

Зокрема вона у своїй доповіді наголосила, що на території Грузії офіційно підтверджено наявність такої хвороби бджіл як тропілелапсоз, це паразитарне захворювання бджіл, спричинене кліщем Tropilaelaps spp. (зокрема, Tropilaelaps clareae і T. mercedesae).

Хвороба вражає переважно розплід. Кліщ паразитує на личинках і лялечках бджіл, викликаючи їх загибель або деформації. Наслідком є зменшення кількості розплоду, ослаблення сімей, зниження медозбору, можлива загибель сім’ї. Симптоми проявляються у нерівномірному розплоді, тіла бджіл деформовані, пошкодженні кришечки в запечатоному розплоді. Ніно зауважила, що Тропілелапсоз вважається особливо небезпечною хворобою, і входять до переліку хвороб, контрольованих Міжнародним епізоотичним бюро (WOAH).

До конференції долучився також студент факультету Віталій МОСІЙЧУК, який зараз перебуває в Німеччині і організовує там пасіку. Він поділився з усіма присутніми особливостями Німецького бджільництва.

Віталій зауважив, що в Німеччині кожен пасічник зобов’язаний зареєструвати пасіку в ветеринарній службі (Veterinäramt) за місцем проживання. Пасіка отримує ідентифікаційний номер, який використовується для обліку та санітарного контролю. Розміщення вуликів регулюється на муніципальному рівні. Загальні вимоги такі: відстань 5-10 м від межі ділянки та згода сусідів у щільній забудові. Пасічники повинні мати цивільну відповідальність (Haftpflichtversicherung) на випадок вжалення або збитків, завданих бджолами. Більшість пасік у Німеччині — аматорські: 5-30 вуликів. Промислові пасіки мають 100+ вуликів і часто кочують по країні (залежно від нектароносів). Найпоширеніші раси бджіл серед німецьких пасічників це Карніка (Carnica), Бакфаст (Buckfast), вони вирізняються миролюбністю, продуктивністю та адаптовані до клімату. Багато пасік в Німеччині мають освітню функцію (навчальні, громадські пасіки). Активно поширюється біо-бджільництво — сертифікація відповідно до стандартів Demeter або Bioland. При лікуванні бджіл заборонено використання антибіотиків, контроль за здоров’ям бджіл ведеться переважно природними методами. Мед продається як безпосередньо (на ринку, через Hofladen), так і через Deutscher Imkerbund — Спілку пасічників Німеччини. У Німеччині близько 150 000 зареєстрованих пасічників, які утримують понад 1 мільйон бджолиних сімей. Німеччина споживає значно більше меду, ніж виробляє, тому країна є великим імпортером меду, зокрема з України.

Свої наукові здобутки презентували й молоді дослідники. Плідно працювала студентська секція «Сучасні виклики захисту запилювачів і перспективи розвитку бджільництва», відповідальним секретарем якої виступила Анжела ТИМОШЕНКО — студентка 2 курсу факультету тваринництва та водних біоресурсів, староста наукового гуртка «Бджільництво».
Студенти обговорювали сучасні виклики для бджільництва, розглядали інноваційні підходи до утримання бджіл і ділилися результатами власних досліджень.

Особливий інтерес учасників викликала практична частина конференції, що проходила на навчальних лабораторіях кафедри. Студенти факультету тваринництва та водних біоресурсів мали змогу долучитися до серії майстер-класів.
Зокрема майстер-клас з навощування рамок та дегустації меду різних сортів провів доцент Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ.

Анастасія ВИДРИК провела майстер-класи з мічення маток та виготовлення воскових свічок.

Ці практичні заняття стали не лише джерелом нових знань, а й способом залучення молоді до прикладного бджільництва.
На завершення конференції було ухвалено резолюцію щодо активізації міжнародної наукової співпраці, розвитку студентських ініціатив, поширення знань про роль запилювачів у збереженні природи та формування екологічної свідомості в суспільстві.
https://www.tiktok.com/@kafedra_bdzhilnytstva/video/7504568870561238280?_r=1&_t=ZM-8wOciHs39yo

Андрій ЧЕСАНОВСЬКИЙ,
майстер виробничого навчання