Науковці тестують експериментальну вощину Домбровського «Антикліщ» в умовах пасіки

Сучасна підготовка фахівців неможлива без тісного поєднання освіти, науки та практики. Цей принцип активно впроваджується на кафедрі бджільництва, де кожен співробітник має можливість реалізовувати його на практиці — в лабораторіях, на навчально-дослідній пасіці, у польових виїздах. Такі підходи формують аналітичне мислення і стимулюють до постійного професійного розвитку. Така взаємодія освіти, науки й практики є запорукою формування висококваліфікованих фахівців, готових до викликів сучасного аграрного ринку.

Саме з метою поєднання цих трьох основних складових, 08 травня 2025 року директор ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», професор Володимир ПОСТОЄНКО в команді зі співробітниками кафедри бджільництва: доцентом Ігорем ГОЛОВЕЦЬКИМ, майстром виробничого навчання Андрієм ЧЕСАНОВСЬКИМ та аспірантом Анатолієм КРАПІВКОЮ здійснили виїзд на виробничу кочову пасіку розташовану в лісі поряд із містом Рокитне Київської області. Ця пасіка задіяна в проекті який започаткував знаний в Україні та за її межами практик, раціоналізатор та винахідник Валерій ДОМБРОВСЬКИЙ.

Цей виїзд мав на меті поглиблення співпраці між науковою спільнотою та практиками галузі, обговорення актуальних проблем сучасного бджільництва, ознайомлення з новітніми підходами до організації проведення досліджень, які заклав Валерій Петрович.

Із численних виступів Валерія ДОМБРОВСЬКОГО на науково-практичних конференціях відомо про його чергову інноваційну розробку — вощину «Антикліщ», яка викликає значний інтерес серед вітчизняних і зарубіжних пасічників. Це ноу-хау спрямоване на природне стримування поширення кліща Varroa destructor у бджолиних сім’ях без використання синтетичних хімічних препаратів.

Особливість вощини полягає в тому, що під час її виготовлення до воскової маси додають спеціально підібрану рослинну витяжку з антипаразитарними властивостями. Цей підхід дозволяє створити умови, що ускладнюють розмноження кліща, водночас зберігаючи безпеку для самих бджіл, меду та воскових продуктів. Така технологія є перспективною в межах екологічного бджільництва й відповідає сучасним вимогам до якості та безпечності бджолопродуктів.

Група науковців і практиків з Інституту бджільництва імені П.І. Прокоповича та кафедри бджільництва НУБіП України мала змогу особисто переконатися в ефективності дії вощини «Антикліщ» і ставленні до неї бджолиної сім’ї. Під час ретельного огляду дослідних бджолиних сімей учасники візиту відзначили низку позитивних змін у поведінці бджіл та загальному стані гнізда, що свідчить про сприятливий вплив застосованої вощини. Зокрема, під час обстеження дослідних бджолиних сімей було відзначено зниження агресивності бджіл (огляд проводили при відсутності взятку у природі та температурі повітря 11‒12 0С), покращення санітарного стану гнізда, чистоту стільників після зимівлі, високу якість відбудови вощини, а також характерне, рівномірне і щільне відкладання яєць маткою у комірки. Особливо важливим є те, що при надзвичайно ретельному огляді як дорослих бджіл, так і трутневого розплоду кліщ Varroa destructor виявлений не був. Слід підкреслити, що зазначені бджолині сім’ї не піддавалися жодним хімічним обробкам, що підтверджує природну дію вощини з антикліщовими властивостями.

Ця інновація є яскравим прикладом того, як багаторічний практичний досвід і наукове бачення можуть поєднуватися для створення ефективних рішень, актуальних для сучасного бджільництва.
За словами автора розробки, наразі ще передчасно робити остаточні висновки щодо ефективності вощини «Антикліщ». Необхідно отримати підтверджені результати в умовах різних природно-кліматичних зон України. Саме тому на даному етапі тривають широкомасштабні виробничі дослідження, метою яких є перевірка повторюваності ефекту в різних регіонах. Лише за умови стабільного відтворення позитивних результатів у різних господарствах та за різних умов утримання бджіл, можливим буде впровадження цієї технології у широке виробництво.

На завершення висловлюємо щиру подяку Валерію Петровичу ДОМБРОВСЬКОМУ за ініціативу, організацію та активну участь у здійсненні цієї поїздки. Бажаємо йому подальших успіхів у реалізації його численних інноваційних задумів та науково-виробничих ініціатив, які, без сумніву, матимуть позитивний вплив на розвиток бджільництва.

Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ,
доцент кафедри бджільництва