Вшанування викладачами та студентами-харчовиками дня пам’яті та перемоги над нацизмом у другій світовій війні

8 травня виповнилося 80 років з моменту підписання акту про капітуляцію гітлерівської Німеччини. Для нас це — державне свято, День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Це нагадування, що Друга світова війна розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: нацистського в Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам. Саме тому кожен наставник кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК не міг обійти стороною таку дату і не провести зі студентами кураторську годину на цю тему, бо знати історію своєї держави має кожен і кожна, бо без цього ми не можемо рухатися вперед.

     Колегіально викладачами кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК було вирішено відзначити день 8 травня зустріччю зі студентами як в очному, так і дистанційному форматі, бо деякі студенти (магістранти зокрема) навчаються онлайн. Саме магістранти – Павло Паламарчук та Захар Луб’янко – проявили ініціативу донести до своїх однокурсників та молодших за віком студентів бакалаврату, що собою являє День пам’яті та перемоги над нацизмом.

    З моменту підписання Пакту Молотова — Ріббентропа обидва тоталітарні режими чинили численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого чимало народів Європи зазнали величезних втрат. Лише напад Гітлера на СРСР змусив Сталіна перетворитися із союзника на ворога Німеччини й допоміг уникнути справедливого покарання за розв’язання війни та скоєні злочини.

    Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини, попри відсутність власної держави. Мільйони вихідців з України чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Територія України була головним театром воєнних дій не тільки радянсько-німецького фронту, а й усіх фронтів Другої світової. З 22 червня 1941-го до 28 жовтня 1944 року тут практично ніколи не наставало затишшя. Із цих сорока місяців 35 припали на активні бойові дії. Загалом на українській землі зосереджувалася половина всіх радянських сил та від 56% до 76% дивізій вермахту, причому 60,6% сухопутних сил Німеччини було розгромлено саме в Україні.

    Однак перемога над нацизмом стала результатом титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Вона була здобута внаслідок неймовірної концентрації сил, взаємодопомоги, консолідації, мобілізації й солідарності народів, а також повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом.

    Жодна сучасна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Про це згадав нещодавно і президент США Дональд Трамп, оголосивши, що США також відзначатимуть 8 травня День перемоги у Другій світовій війні.
    Це своєрідне нагадування росії про те, що найважливішим підсумком тих трагічних подій має бути не культ «победобесія», а вміння цінувати мир, захищати його всіма розумними засобами. Адже всі прекрасно розуміють, що без ленд-лізу радянський союз не зміг би перемогти.
    Сьогодні тільки історична пам’ять є запобіжником від того, щоб подібне лихо світового масштабу більше ніколи не повторилося. Але, на жаль, війна росії проти України, що є найбільшим воєнним конфліктом у Європі з часів Другої світової війни, вже спричинила гостру безпекову кризу. Сьогодні Україна ефективно стримує російську агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також завдяки міжнародній допомозі. Ми надзвичайно вдячні союзникам за потужну військову, політичну, економічну, фінансову та гуманітарну підтримку.
    Після нацизму і комунізму світ зіштовхнувся з новою злочинною агресивною ідеологією. Нині ми продовжуємо боротися проти рашизму — російської версії нацизму, що загрожує не лише незалежності та суверенітету нашої держави, а й міжнародному правопорядку та безпеці всього людства, сучасного світу та демократії.
    Держава-агресор використовує перемогу над Гітлером і міф про свою «визначальну роль» у ній як прощення гріхів на вторгнення в Україну, де вона нібито бореться з «неонацистами». Але насправді саме рашисти, які оголосили себе головними борцями з нацизмом, самі повторили майже всі його злочини. кремль задумав не просто окупацію України, а геноцид українського народу. Звірства, воєнні злочини, катування і ґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували та продовжують шокувати світ.
    Жахливими проявами сучасної російської агресії стали Бучанська різанина, місто-цвинтар Маріуполь, могили Ізюму, концтабір в селі Ягідне на Чернігівщині, руїни Бахмута, Авдіївки, Сіверськодонецька, Волновахи, майже щоденні обстріли Харкова, Одеси, Миколаєва, Києва та інших міст і сіл, випалені тисячі гектарів землі, тисячі фізично і психологічно скалічених українців…
    На тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють найгірші практики нацизму — розстріли і розправи над військовополоненими та проукраїнськи налаштованим мирним населенням; депортації і викрадення дітей; розкрадання приватної власності; знищення або вивезення культурної спадщини; заборону української мови та українськомовної освіти; спалення сотень тисяч українських книжок…
    Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають не тільки себе, а всі країни Європи від російської експансії й дають шанс на побудову більш тривалого миру і створення нової, справедливішої світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на нашій планеті. Сьогодні в умовах агресії єдиний шлях відновлення миру — перемогти загарбника.
   Від даного заходу всім стало ще зрозуміліше що українці будуть боротися, доки не звільнять від окупанта всю українську землю. Тому

СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ЗАХИСНИКАМ!

СЛАВА НАШИМ ГЕРОЯМ!

Володимир ВАСИЛІВ
завідувач кафедри процесів і
обладнання переробки продукції АПК