На базі Боярської ЛДС проведено тренінг «Біологічна безпека в мисливських господарствах України»

За час тренінгу учасники отримали знання щодо шляхів зменшення ризиків поширення та розповсюдження інфекційних хвороб від потенційно інфікованих диких тварин в лісових та мисливських господарствах України

Африканська чума свиней в мисливських угіддях: поточна ситуація та проблеми контролю

 

 

 

 

Африканська чума свиней (АЧС) — це вірусне захворювання, що вражає як домашніх, так і диких свиней, характеризується високою контагіозністю, смертністю та відсутністю ефективної вакцини. Хоча вірус не становить загрози для людини, він спричиняє значні економічні збитки та порушує глобальну торгівлю свининою.

 

Поточна епізоотична ситуація у світі. За даними спостережень, у першому кварталі 2025 року в 17 країнах Європи зафіксовано 4481 випадок АЧС серед диких кабанів та 168 спалахів серед домашніх свиней. Найбільшу кількість випадків серед диких кабанів виявили в Польщі (1465), Німеччині (885), Латвії (560) та Угорщині (389). Станом на квітень 2025 року в Польщі вже зареєстровано 1925 випадків АЧС у диких кабанів — майже стільки ж, скільки за весь попередній рік.

Згідно з даними Всесвітньої організації здоров'я тварин (WOAH), з січня 2022 по січень 2025 року АЧС була зареєстрована у 64 країнах, уразивши понад 934 000 домашніх свиней та 31 400 диких кабанів, із загальними втратами близько 1,99 мільйона тварин.

 

Ситуація в Україні. В Україні спалахи АЧС серед диких кабанів регулярно реєструються в різних областях. У 2025 році вже зафіксовано випадки в Тернопільській області (березень 2025, виявлено три мертві дикі свині), Івано-Франківській області (лютий 2025, знайдено шість трупів диких кабанів) та Вінницькій області (квітень 2025, масова загибель кабанів у Іллінецькому районі).

За статистичними даними, з 2012 по 2020 роки в Україні було зареєстровано 537 випадків АЧС, з яких 21,7% пов'язані з дикими кабанами11. У 2017-2018 роках чітко простежувався зв'язок між спалахами серед диких тварин та подальшим інфікуванням домашніх свиней у тих самих адміністративних районах.

 

Проблема поширення АЧС через диких кабанів. Дикий кабан відіграє подвійну роль в епізоотології АЧС: як "жертва ситуації" і як природний резервуар інфекції. Популяція дикого кабана в Україні відносно низька — близько 0,4 голови на 1 км² лісових угідь (порівняно з 18 головами в країнах Європи).

Вірус часто потрапляє в дику природу через неутилізовані трупи інфікованих домашніх свиней, контаміновані корми або харчові відходи. Рухливі вогнища інфекції пов'язують із переміщенням інфікованих родин диких кабанів, які можуть долати від 2 до 10 км за день, а в період гону — до 30 км.

 

Значення майданчиків для розробки дичини. Для підвищення біобезпеки при добуванні диких кабанів важливу роль відіграють спеціалізовані майданчики для розробки дичини. Так, у Боярській лісовій дослідній станції за підтримки ФАО ООН створено навчально-виробничий майданчик. 

Такі майданчики необхідні для запобігання поширення інфекційних транскордонних захворювань свійських тварин, переносниками яких служать їхні дикі родичі. Особливо це стосується АЧС, яка має значний вплив на економічний сектор країни та може призводити до мільйонних збитків у свинарстві.

 

 

Дотримання біобезпеки на таких майданчиках є обов'язковою вимогою, оскільки саме під час полювання, розділки туш та транспортування м'яса існує найбільший ризик поширення збудника АЧС як серед дикої фауни, так і передачі вірусу до сектору домашнього свинарства.